Особливості техніки інтерпретації інформації та інформаційних даних.

Користь від наявних матеріалів різко зростає, якщо прояснено їхнє значення; істина звичайно розкривається не у вихідних даних, а в їхньому точному тлумаченні, тому що конкретний факт можна усвідомити лише в сполученні з іншими фактами.

Процедура опрацювання інформаціїпісля отримання фактографічних даних як первинної інформації і конкретної постановки проблеми має на увазі:

1) систематизацію фактів, котрі сортуються по ступеню їх відносності до проблеми, того чи іншого питання;

2) виявлення, ґрунтуючись на інтуїції, ключових моментів;

3) побудова припущень, котрі пояснюють основні факти;

4) одержання, при необхідності, додаткових даних;

5) оформлення висновків та перевірка на відповідність знань про наявні факти додатковій інформації з інших джерел.

На окремі питання часто вдається одержати пряму і цілком конкретну відповідь, а щодо інших поставлених питань вимушені обмежуватися одними припущеннями.

Треба інтуїтивно розуміти, якій з моментів є найважливішими, а не концентрувати увага відразу на багатьох, що здатна заблокувати роботу людського мозку.

Інколи корисно прокрутити отриману інформацію серед осіб, які мають до неї деяке відношення, розраховуючи, що вони допоможуть виявити які-небудь зв’язки з іншою побічною інформацією.

Висловивши певне припущення, його ретельно перевіряють на предмет узгодженості з усіма даними, і коли тут виявиться значна непогодженість, а факти явно правдиві – буде потрібно змінити судження.

Особливості помилкової інтерпретації фактографічних даних.Практика свідчить, що помилкова інтерпретація фактографічних даних ймовірна, якщо:

1)надані не всі матеріали;

2) деякі з наявних під рукою фактів сумнівні;

3) вся увага зосереджується лише на тих повідомленнях, що підтверджують очікування і припущення аналітика.

Щоб виявити можливі шляхи розвитку вихідної ситуації, треба дуже чітко уявляти:

1) ключових персон супротивника;

2) до чого він, по суті, прагне (як по максимуму, так і по мінімуму);

3) чи є деяка система в його діях;

4) чого в них більше: логіки, емоцій, традицій чи випадків;

5) чи існує такий союзник, з яким супротивник не розірве контакти та навпаки;

6) явні межі допустимості в діях супротивника;

7) уразливі місця супротивника;

8) характер манери сприйняття інформації, як він оцінює ситуацію;

9) ймовірні реакції на дії з кожної сторони.

У деяких випадках перспективно йти не від фактів до побудови гіпотези, а від висунутої гіпотези до наявних фактів.

Так, відмінно знаючи ключові особливі риси особи супротивника, порозмірковуйте, поставивши себе на його місце і прикинувши, що за „хитру” гру він міг би проводити. Виходячи з цього, виведіть низку припущень про можливі його наміри і визначите дії, котрі можуть відбутися при кожному з них. Наклавши уявні ситуації та реалії, виберіть гіпотезу (версію), котра найбільш відповідає більшості наявних фактів.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості підходу до визначення корисності джерел інформації для ІАД.	\|	Документ як джерело інформації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.