Особливості оцінки та аналізу змісту текстових джерел на предмет їх інформативності.

Під час розгляду особливостей технології пошуку, відбору та експрес-аналізу автор лекційного курсу не порушував проблеми оцінки та аналізу рівня інформативності джерел. Тим не менш, таке завдання в роботі інформаційників і аналітиків займає надзвичайно важливе значення, оскільки безпосередньо з цією якістю досліджуваного матеріалу пов’язані питаннями рівня ефективності ІАР.

Найбільш поширеним серед аналітиків є підхід до аналізу інформативності джерела, заснований на визначенні співвідношення числа повідомлень, релевантних проблемі дослідження, та загального числа повідомлень. Проте такий підхід не завжди прийнятний.

Приміром, якщо певне джерело функціонує відповідно до відомого графіка та у конкретний час надає релевантні інформаційні дані, його інформативність відповідно до описаного підходу може виявитися украй низькою. Проте, якщо врахувати можливість відстежування даних лише на заданому інтервалі часу, то при розумній організації робіт інформативність виявиться набагато вищою, ніж у багатьох інших джерел, які передавали релевантні дані в непередбачуваний момент часу.

Інший аспект проблеми оцінювання інформативності пов’язаний з характером даних і категорією споживача (зокрема, його ціннісною орієнтацією і фінансовими можливостями).Допустимо, що, діючи за дорученням певного штабу передвиборної кампанії, організація вирішує завдання визначення передвиборної тактики гіпотетичного суперника-замовника, населення, якого намагається „осідлати” мало імущі прошарки. Якщо на користь вирішення завдання менеджери цього штабу без розбору скуповують всю безліч місцевих газет, то у даному випадку неймовірніше вони витрачають даремно велику частину грошей. Адже суперник даного кандидата теж обмежений в коштах, і постарається оптимізувати витрати, а значить, він не стане розміщувати свою передвиборну агітацію в дорогих виданнях (на них припаде мінімум коштів його бюджету), а орієнтуватиметься на дешеві, але змістовні, або на безкоштовно поширювані газети, котрі публікують програми телепередач. Інформативність таких газет у цілому (у перерахунку на кількість статей) може виявитися невисокою, але релевантні дані зустрічатимуться регулярно (із номера в номер).

Можна навести схожий приклад, але із сфери підприємництва: навряд чи має сенс скуповувати всю регіональну пресу для отримання добового зведення біржових котирувань – для того є спеціальні колонки в солідних газетах (а тим більше – в ГСТК Інтернет і „безкоштовно”). І навпаки... Всім відомо, що реклама – двигун прогресу і коштує вона недешево, що існують певні вимоги до показників реклами для того, щоб об’єкт реклами віддрукувався в пам’яті споживача. Нехай перед Вами стоїть завдання встановлення системи цілей і коефіцієнтів їх важливості для певного рекламодавця... Ось тут Вам, дійсно, варто вивчити весь масив регіональної преси, щоб встановити рекламну політику об’єкту: склад ЗМІ, які залучаються, вартість розміщення рекламного блоку, верстви населення, споживаючого продукцію даного ЗМІ. Можливо, Вам доведеться зімітувати спробу розміщення реклами в ЗМІ та вивчити запропоновану їх рекламним відділом тактику проведення рекламної кампанії, тобто здійснити бізнес-розвідку у чистому вигляді. А в результаті – здобудете відомості про бюджет рекламної кампанії, оцінку пріоритетів конкурента та інші корисні відомості.

Таким чином, будь-яка організація, що оперує у сфері ІАД і бореться за підвищення якості своєї інформаційної продукції, крім інших робіт повинна здійснювати:

1) безперервні пошукові заходи на користь визначення кола джерел інформації по своїй специфіці;

2) проводити активний пошук і відстежувати періодично поновлювані інформаційні ресурси телекомунікаційних мереж;

3) мати у своєму розпорядженні класифікацію аудиторії та вести роботи по встановленню типу аудиторії того або іншого засобу масової інформації.

По суті, на момент отримання чергового завдання суб’єкт ІАД повинен мати в своєму розпорядженні готову гіпотезу про склад і характер джерел, котрі потенційно представляють інтерес для проведення досліджень у своїй „зоні відповідальності”. Для освоєння нової області досліджень корисні різні методи активізації розумової діяльності від „методу кросворду” до мозкових штурмів і досліджень технічного плану.

Проте, не все так просто: існує низка проблем, пов’язаних із процесом оцінки інформативності, та й з процесом аналізу та інтерпретації текстових даних у цілому. Як це не дивно, але при вирішенні цих проблем комп’ютерні системи здатні надати меншу користь, ніж експерт-аналітик. Зокрема, йдеться й про проблеми емоційної атестації текстів, й виявлення прихованих суперечностей, й недомовок у зовні нейтральних і несуперечливих текстах, а також про проблему підтримання цілісності та стабільності моделі світогляду аналітика.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Документ як джерело інформації.	\|	Особливості виявлення неповноти, суперечності та невірогідності інформації текстового джерела.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.