Софісти вважали, що розум не здатний пізнати істину, але саме вони зробили раціональне знання товаром. Поясніть цей парадокс.
Сократ з групою софістів (платних учителів філософії, красномовства та інших знань, необхідних для політичної діяльності) повертає напрям філософського дослідження від природи і космосу до людини, її становища у суспільстві, відношення до Бога. Головною цінністю Сократ проголошував знання, а своїм головним завданням – навчити людину правильно жити. До того ж мислитель зазначав, що остаточної відповіді на те або інше питання отримати неможливо внаслідок суперечливості і невичерпності самого змісту пізнання. Місія софістів полягала у тому, щоб повідомити результати науки масам, а це потребує відповідних навичок, тобто якщо для вченого важливі зосередженість на своєму предметі, витримка, спостережливість, то для популяризатора важливіше красномовство, вміння аргументувати свою точку зору, а также продемонструвати свій розум та полемічні здібності. Софісти розвивали майстерність аргументації, тому що для виконання ролі популяризатора потрібні знання про природу, про людину. Тобто чим більше ти можеш знати, тим більше ти маєш аргументів для будь якого доказу у суперечці, тим більше ти відкриваєш свій кругозір, та речі для осмислення.