Поняття про науку “Геодинаміка”. Структура та зв’язок з іншими геологічними дисциплінами

Останнім десятиріччям геодинаміка відокремилась в окрему галузь знань про Землю. Це – наука про глибинні сили та процеси, які виникають внаслідок еволюції Землі як планети і які обумовлюють рух мас речовини та енергії в середині Землі та у верхніх твердих її оболонках. Великий внесок в розвиток “геодинаміки” внесли Вернадський В., Ферсман А, Ломоносов М., Вегенер А., Холмс А, Тойм А., Ірвінг Є., Хілл М., Вільсон Д., Джеффріс Г., Рассел Р., Такеучі Х., Любімова Є., Гуженберг Б., Віхерт, Шмідт О., Віноградов А. і багато інших [1].

Коло проблем, які вивчає геодинаміка, є великим, але разом з тим самі об’єкти досліджень, тобто глибинні сили і процеси, які є механізмом, що призводить до перетворень у літосфері, недоступні до безпосереднього сприйняття і про них можна говорити лише за теоретичними посиланнями.

Різні відомості, які надходять при вивченні інших проблем, дають уяву про геодинамічні процеси. Так, при геофізичних дослідженнях внутрішніх частин Землі (мається на увазі вивчення проходження сейсмічних хвиль через весь об’єм Землі) була встановлена розшарованість нашої планети на цілий ряд оболонок і було виявлено наявність ядра Землі. Вагомий внесок у пізнання глибинної будови Землі вносять й інші геофізичні методи такі, як магніторозвідка, гравірозвідка, термометрія та інші. Геохімічні та петрологічні дані дають уяву про можливий склад земних надр, а лабораторні дослідження поведінки гірських порід і мінералів при високих температурах і тисках, дозволяють говорити про можливий стан речовини на різних глибинах і його фізичні параметри (щільність, густина та ін.). На основі цього робиться висновок про фізичні та хімічні процеси, які відбуваються в глибинних оболонках. Незалежні відомості про фізичні властивості речовини в середині Землі ми отримуємо при визначенні об’єму та маси Землі в цілому, що дозволяє говорити про збільшення щільності в ядрі Землі. Про первинний склад земного матеріалу говорять дослідження метеоритів. Крім цього, геодинаміка як наука базується на ряді загальних теоретичних концепцій, які передусім виходять з теорій утворення планет Сонячної системи. Звісно, зрозуміло, що процеси еволюції Землі будуть різними, якщо за відправну точку взяти гіпотезу первинно гарячої Землі, яка в процесі геологічного розвитку охолоджувалась чи навпаки. Велику роль відіграють також первинні посилання, що стосуються того, які процеси (фізичні, хімічні або складні фізико-хімічні) домінують у надрах Землі і на якому рівні вони відбуваються. Більш точно визначення глибинних процесів можна встановити за результатами їх дії, тобто в приповерхневих структурах земної кори і літосфери.

Як ми вже говорили, наука “Геодинаміка” виникла зовсім недавно і цілком зрозуміло, що інтерес до неї зростає, оскільки вона дає відповіді на проблематичні питання геологічних наук. Так, наприклад, такі відкриття, як молодість океанічного дна, існування серединних океанічних хребтів, старіння дна океану від хребтів до країв, визначення складу і будови океанічної кори та інших, дозволили аргументовано говорити про рухливість та динамічність верхньої оболонки Землі. На базі цих позицій побудована теорія тектоніки літосферних плит [1]. Рух літосферних плит, який глибинними силами призводить, у свою чергу, до тектонічних процесів у земній корі є причиною утворення складчастих поясів. Також із взаємодією літосферних плит пов’язані прояви магматизму на поверхні Землі.

Таким чином, геодинаміка вивчає рух літосферних плит і утворення різних геодинамічних умов, які визначаються цими рухами. Для встановлення руху літосферних плит використовують дані про океани, геологічні матеріали, результати геофізичних досліджень, цифрове моделювання та ін. Геодинаміка також широко використовує відомості з космології, планетології, фізики, хімії та ін. У зв’язку з цим геодинаміка поділяється на загальну або геодинаміку внутрішніх оболонок, яка вивчає глибинні рухи речовини у внутрішніх частинах Землі і процесів, які при цьому виникають, і геодинаміку, метою якої є вивчення процесів в поверхневих оболонках Землі, тобто рухів літосферних плит і пов’язаних з ними тектонічних і магматичних явищ. Якщо загальна геодинаміка при будові своїх теорій використовує теоретичні посилання, геодинаміка поверхневих оболонок Землі відповідає теорії тектоніки літосферних плит. Головне її завдання – пов’язати з глобальними рухами літосферних плит геологічні процеси (магматизм, деформації, формування рельєфу на границях плит). При цьому загальну геодинаміку можна описати тільки якісно, а геодинаміку поверхні Землі – кількісно. Це одна із суміжних наук про Землю, яка перейшла у клас точних наук.

Крім цих двох, відокремлюють регіональну геодинаміку або геодинаміку конкретних, обмежених за площею територій земної поверхні. Предметом регіональної геодинаміки служать взаємодії літосферних плит, які обумовлені силами і процесами, які відбуваються на певних ділянках земної кори і літосфери (будь це границі плит або простір у середині плити).

Тектонічні деформації і прояви магматизму, які притаманні будь-якій території, визначаються глобальними переміщеннями плит, проте багато локальних та регіональних особливостей (тип, вік земної кори та ін.) накладають відбитки на конкретні прояви взаємодії плит і утворюють специфічні неповторні геодинамічні умови для цієї ділянки земної кори.

В завдання регіональної геодинаміки входить також визначення еволюції геодинамічних умов для того чи іншого регіону в часі і пов’язання цієї еволюції із загальним рухом та взаємодією літосферних плит.

Палеогеодинаміка, або історична геодинаміка відновлює геодинаміку геологічного минулого. Тут існують два напрямки [2, 3]:

- Визначення того, як видозмінювалися геодинамічні умови у часі, в ході еволюції Землі. Тут найбільш цікавими є моменти геологічної історії Землі, які відносяться до періоду більше 2000 млн. років тому;

- Реконструкція рухів літосферних плит, тобто відновлення положення границь літосферних плит на певний час і визначення параметрів їх руху і взаємодії.

Як бачимо, відокремлення геодинаміки в одну з окремих галузей вивчення Землі стало необхідним при пізнанні геологічних процесів, які напряму пов’язані з формуванням родовищ корисних копалин та їх розміщенням в земній корі та на її поверхні. Це має важливе народно-господарське значення для розбудови нашої держави та пізнанні історії розвитку земної кори та основних законів еволюції планети.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Наукові основи геодинаміки. Внутрішня будова та властивості Землі	\|	Петрофізичні властивості земних надр

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.