Характер і зміст Літургійного року.

Літургійний рік зложений так, що його центральне місце займає наш Божественний Спаситель в окруженні ангелів і всіх святих. У декреті ІІ Ватиканського Собору «Про Св. Літургію»читаємо: «Св. Мати Церква вважає, що завданням її є в означені дні протягом року святкувати святим способом спасенне діло божественного Обручника. Щотижня, в день, що його назвала неділею, вона спогадує Господнє Воскресіння, яке також раз у році звеличує найбільшими врочистостями Пасху разом із його святими стражданнями. А ціле Христове таїнство вона розгортає протягом річного кола: від Воплочення і Різдва, аж до Вознесіння, до дня П’ятидесятниці та й до очікування блаженної надії й Господнього пришестя»( § 102).

Пречиста Діва Марія, яка в справі відкуплення займає перше місце по Христі, стоїть найближче до Христа у Літургійному році. Про це свідчать різні Богородичні празники. У декреті «Про Св. Літургію» сказано: «У святкуванні цього річного круга Христових Таїнств, св. Церква з особливою любов'ю вшановує Преблагословенну Богородицю Марію, яка нерозривним зв'язком поєднується зі спасенним ділом свого Сина. У ній Церква оглядає та прославляє найбільш знаменитий овоч Відкуплення і, немов у найчистішому образі, з радістю оглядає те, чим і вся вона прагне й надіється бути»( § 103).

А довкола особи Христа Господа і Його Пресвятої Матері ми бачимо величний хор прославленої Церкви в небі, цебто всіх святих Ст. й Н. З. «Крім цього, в річний круг Церкви – каже той самий декрет – вставила вона пам'ять Мучеників й інших Святих, що через різновиду Божу благодать дійшли до досконалості і, осягнувши вічне спасіння, співають Богові в небі досконалу славу та за нас заступаються»( § 104).

Св. Церква, як добра мати, пам'ятає в часі Літургійного року і про своїх дітей, що відійшли до вічності, а які з волі Божої покутують у чистилищі. Тому призначила осібні дні, що їх звемо задушними, на моління і відправи за померлих. Вкінці і воююча Церква присвячує в церковному році особливі часи на свої духовні подвиги, молитви, пости й покути. «Врешті Церква — говорить декрет «Про Св. Літургію» - згідно з традиційним своїм навчанням, у різні часи року вдосконалює знання своїх вірних побожними вправами духа й тіла, поученнями, моліннями, ділами покути й милосердя»( § 105).

Так, отже, наш Церковно-літургійний рік це могутній гімн чести і слави для Бога, де бере участь потрійна Церква: прославлена в небі, воююча на землі і страждальна в чистилищі. В ньому знаходить свій найкращий вислів увесь зміст нашої св. віри. Наш Літургійний рік - це наче різнобарвна веселка, що лучить землю з небом, а нас самих просвічує, очищує, освячує і підносить до Бога.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Що значить Індикт ?	\|	Внутрішня історія розвитку Літургійного року.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.