В, Г- перервне з’єднання кісток за допомогою

суглобів.

У рухомих сполученнях, або суглобах, кінець однієї кістки , звичайно опуклий (суглобова головка), а другої – вгнутий ( суглобова западина). Суглобові поверхні кісток вкриті шаром гіалінового хряща, який зменшує тертя під час рухів. Кінці кісток, що з’єднуються, замкнуті у суглобову сумку, або капсулу.

Внутрішня поверхня суглобової сумки виділяє в порожнину суглоба в’язку синовіальну рідину, яка сприяє вільному ковзанню суглобових поверхонь зчленованих кісток. Суглобова порожнина замкнута герметично, тиск у ній нижчий від атмосферного. Тому вологі суглобові поверхні завжди щільно притиснуті одна до одної. Характер рухів у суглобах в основному визначається формою їх поверхні.

За формою поверхні розрізняють: кулястий, яйцевидний, сідловидний,

Циліндричний, блоковидний і плоский суглоби.

З’ЄДНАННЯ КІСТОК

Плечовий суглоб. Рухоме з’єднання.

Мозкова частина черепа. Нерухоме з’єднання.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Г-остеони: 1-остеоцити; 2-канал.	\|	Лобкове з’єднання кісток тазу. Напіврухоме з’єднання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.