• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Аналіз товарних запасів

Аналіз товарних запасів – це процес вивчення їх стану і оцінки змін за звітний період.

Мета аналізу товарних запасів – визначити основні закономірності їх розвитку, асортиментну структуру, товарооборотність; оцінити забезпеченість товарообігу товарними запасами, виявити залежалі і неходові запаси, фінансові упущення. У підсумку розробити висновки і рекомендації щодо оптимізації товарних запасів, підвищення ефективності їх формування.

Аналізуються товарні запаси в двох напрямах:

- перший: порівнюються фактичні запаси з нормативними, оцінюється виконання плану по товарних запасах;

- другий: порівнюються фактичні товарні запаси звітного періоду із запасами попереднього періоду, визначається зміна товарних запасів у часі, їх динаміка.

Перший напрям застосовується в тому випадку, якщо в підприємстві розробляються нормативи товарних запасів. Аналіз починається із порівняння фактичних товарних запасів (УЗф) із встановленими нормативами (УЗн). Таке порівняння робиться щодо суми запасів і в днях. Визначаються: абсолютне відхилення (∆УЗ) за формулою:

∆УЗ = УЗф - ЗУпл; (2.30)

- темп зміни суми запасів, який ще називають відсотком виконання;

- зміни товарних запасів у днях за формулою:

∆Зд = ∆З _д^ф - ∆З_д^пл , (2.32)

де ∆Зд – розмір зміни запасів у днях;

∆З _д^ф і ∆З_д^пл - запаси у днях відповідно фактичні і нормативні (планові).

Робиться висновок про те, як змінилася забезпеченість товарними запасами. Висновок про наявність наднормативних запасів робиться при порівнянні запасів у днях. Якщо фактичні запаси у днях перевищують норматив, то є наднормативні запаси; якщо навпаки - фактичні запаси у днях менші від нормативу, то відхилення називають незаповненням нормативу.

Сума наднормативних запасів (або незаповнення нормативу) визначається за формулою:

УЗ над_(незап) = (З_д^ф - З_д^пл) * О_Т^факт , (2.33)

де О_Т^факт- середньоденний фактичний товарообіг, сума.

Всі перераховані розрахунки виконуються не тільки в цілому, але і по кожній товарній групі, окремих товарах.

У процесі аналізу з’ясовуються причини відхилення фактичних товарних запасів від нормативу, причини зміни за звітний період. Такими причинами можуть бути:

1) невиконання або перевиконання плану товарообігу;

2) невиконання або перевиконання плану завезення товарів;

3) закупівля і завезення товарів, що не мають попиту;

4) нерівномірне надходження товарів;

5) відсутність достатньої інформації у населення про асортимент товарів, способи їх споживання та інші недоліки в організації комерційної діяльності.

Аналіз товарних запасів на початок і кінець звітного періоду не може повно характеризувати їх стан впродовж аналізованого періоду. Тому вивчаються зміни середніх товарних запасів і їх оборотність. Розмір зміни суми середніх запасів визначається за формулами:

∆УЗ = ∑Зфакт - ∑Зпл. (2.34)

Темп зміни у відсотках = УЗфакт : УЗпл * 100. (2.35)

Для оцінки зміни товарооборотності використовуються формули:

∆В = Вф – Вп; ∆К = Кфакт – Кпл. (2.36)

Економічний ефект від прискорення товарооборотності виражається у вивільненні суми товарних запасів. Для одного і того ж товарообігу буде потрібна менша сума запасів. І навпаки.

Щоб розрахувати суму вивільнення (додатково залучених) запасів, використовується наступна формула:

УЗ_{вив або зал} = О^т_ф * (В_факт – В_пл), (2.37)

^(-,+)

де В_факт – товарооборотність фактична;

В_пл – товарооборотність планова;

О^т_ф – середньоденний фактичний товарообіг.

Другий напрям в аналізі товарних запасів показує оцінку змін запасів і

товарооборотності в порівнянні з попереднім періодом. При цьому використовується той же методичний підхід. Наприклад, абсолютна зміна суми запасів: ∆УЗ = УЗ_зв - УЗ_попер.

Темп зміни запасів = (УЗ_зв : (УЗ_попер) * 100. (2.38)

Зміна забезпеченості товарними запасами: ∆Зд = Зд_зв.- Зд_попер.

Аналіз товарних запасів завершується висновками і рекомендаціями. Особливу роль відіграють товарознавці, які професійно повинні оцінити стан запасів, їх якість, відповідність обсягу і структурі товарообігу, попиту населення, залежані і неходові товари. Далі вони повинні розробити рекомендації щодо усунення виявлених недоліків, підвищення ефективності управління товарними запасами.

2.13. Нормування і поточне планування товарних запасів

Це процес розробки норм і нормативів для кожного товару окремо. Загальноприйнято називати нормою запас у днях, а нормативом – запас у сумі.

У практиці управління товарними запасами розробка норм і нормативів виділяється в самостійну функцію, яку виконують науково-дослідні лабораторії і рекомендують їх торговельним підприємствам для поточного планування. Разом з тим це не означає, що великі підприємства й фірми не можуть самостійно розрахувати для себе нормативи. Для цього розробляються відповідні методичні вказівки.

Розробка товарних норм запасів основана на механізмі обліку і кількісного вимірювання чинників, які об’єктивно впливають на розмір товарних запасів. Це такі чинники:

- обсяг товарообігу;

- широта внутрішньогрупового асортименту, яка характеризується кількістю асортиментних різновидів товару;

- частота завезення товару;

- кількість асортиментних різновидів в одній партії (комплектність поставок);

- час, необхідний для підготовки товару до продажу;

- коливання середньоденного обороту, викликані коливаннями попиту і графіка завезення товару.

Щоб врахувати вплив перерахованих чинників, норматив товарного запасу розраховується за його елементами, які подано на рис. 2.4.

Норматив запасу (НТЗ) визначається як сума трьох елементів: робочий запас, запас поточного поповнення, страховий запас.

Робочий запас (РЗ) включає представницький асортиментний набір для показу покупцям, запас у розмірі середньоденного товарообігу і запас у процесі приймання і підготовки товару до продажу. Його розмір визначається як сума перерахованих видів запасу.

Рис. 2.4. Склад нормативу товарного запасу

Запас поточного поповнення (ЗПП) призначається для забезпечення безперебійного продажу в періоди між завезеннями товарів. Його величина визначається як частка від ділення половини частоти завезення на коефіцієнт комплектності поставки.

ЗПП = ЅЧ : Ккомп. (2.39)

Коефіцієнт комплектності поставки визначається діленням кількості асортиментних різновидів, що завозяться в одній партії, на загальну кількість асортиментних різновидів, які повинні бути в представницькому наборі.

Страховий запас (СЗ) встановлюється з урахуванням коливання попиту на окремі товари і порушення товаропостачання. Він розраховується в розмірах 50-100% від суми двох частин нормативу запасу: робочого запасу (без часу на приймання і підготовку товарів до продажу) і запасу поточного поповнення. Всього норматив товарного запасу дорівнює:

НТЗ = РЗ + ЗПП + СЗ. (2.40)

Крім того, у торговельних підприємствах передбачається виділення оборотного капіталу на запаси в дорозі.

Запас у дорозі (ЗуД) встановлюється в тому випадку, якщо завезення товарів

від іногородніх постачальників здійснюється на умовах передоплати. Цей вид запасу встановлюється по підприємству в цілому на основі його розміру в передплановому періоді.

Поточне планування поточних запасів здійснюється за тими ж календарними періодами, на які планується товарообіг. Якщо розробка норм товарних запасів здійснюється рідко, то поточне планування регулярне, тобто на кінець місяця, кварталу, року.

Планування товарних запасів здійснюється різними методами. Серед них найбільш поширеними є:

- метод прямого рахунку на основі використання рекомендованих норм запасів у днях;

- економіко-статистичний у декількох варіантах.

1) Поточне планування товарних запасів методом прямого рахункуна основі використання рекомендованих норм (табл. 2.1).

Розрахунки до таблиці 2.1.

1. Середньоденний товарообіг:

270 : 90 = 3,0 (тис.грн); 630 : 90 = 7,0 (тис.грн); 720 : 90 = 8,0 (тис.грн)Таблиця 2.1.

План товарних запасів підприємства на___квартал ____року

2. Планова сума запасів:

1) 3,0 * 12 = 36,0 2) 7,0 * 15 = 105,0 3) 8,0 * 5 = 40,0

Розрахунок загальної планової суми товарних запасів і загальної планової забезпеченості підприємства запасами (запасів у днях).

Плановий розрахунок норми запасів у днях товарообігу в цілому по підприємству має забезпеченість. Якщо загальна сума запасів розраховується підсумовуванням потоварних запасів за формулою:

УЗ_всього = УЗ₁ + УЗ₂ +.....УЗn, (2.41)

де УЗ₁ + УЗ₂ +...УЗn – планова сума запасів по товарних групах, то для розрахунку загального запасу у днях підсумовування застосовувати не можна, а необхідно використовувати формулу:

З^Nзагал = Загальна ДЗ^N : загальний О, (2.42)

де О – загальний по підприємству середньоденний товарообіг.

У таблиці 2.1 загальна сума планових запасів по підприємству становитиме:

36 + 105 + 40 = 181 (тис.грн).

Загальна норма запасів у днях дорівнює 181 : 18 = 10,05 (дня) ≈10 днів.

Всі перелічені вище методи нормування запасів не є бездоганними. Вибір методу залежить від безлічі конкретних чинників, які необхідно оцінити і

вибирати для даної ситуації метод.

Якщо у підприємства, окрім запасів поточного призначення, є необхідність створювати сезонні, дострокового завезення і т.п. запаси, то загальна сума планового запасу визначається підсумовуванням усіх видів запасів:

УЗ_пл = УЗ_пзб + УЗсзб +УЗц_П, (2.43)

де УЗ_пл – планова сума товарних запасів;

УЗ_пзб – товарні запаси поточного зберігання;

УЗсзб – товарні запаси сезонного зберігання;

УЗц_П – товарні запаси цільового призначення.

2) Економіко-статистичний метод:

А) на основі запланованої товарооборотності і обсягу товарообігу. Якщо підприємство передбачило кількість оборотів і тривалість одного обороту, тоді

планові запаси намічаються як середня величина:

Розрахунок проводиться за формулами:

З = Тп : Ко або З = Во * Оп, Оп = Т : Д, (2.44; 2.45; 2.46)

де З – середній товарний запас;

Тп – обсяг товарообігу за планом;

Ко – товарооборотність у кількості оборотів;

Во – тривалість одного обороту у днях;

Оп – середньоденний товарообіг;

Д – кількість днів у досліджуваному періоді.

Б) на основі коефіцієнтів еластичності розміри товарних запасів у днях до зміни обсягу товарообігу. Даний метод може бути застосований у тому випадку, коли розміри товарних запасів забезпечували безперебійну торгівлю в передплановому періоді.

На основі розрахунку коефіцієнта еластичності товарних запасів (Кел) планованого приросту товарообігу (Т%) норматив товарного запасу розраховується за формулою:

де З_N – норматив запасу;

Зф – фактичний запас на кінець передпланового періоду;

I_зт – темп зміни нормативу товарних запасів у зв'язку із зростанням товарообігу: I_ЗТ = ∆Т * Кел; (2.48)

де ∆Т - приріст обсягу продажу товарів, %;

Вельми істотним чинником у плануванні товарних запасів є наявність у підприємства оборотних коштів. Тому в кінцевому підсумку розроблений норматив товарних запасів узгоджується з розміром оборотних коштів підприємства.

Переглядів: 5323