Розподіл населення згідно перепису 1926 р.

Регіон	Міське	Сільське
Тис.чол.	%	Тис.чол.	%
1. Поліський	429,0	14,5	2528,9	85,5
2. Правобережний	1450,1	16,1	7547,7	83,9
3. Лівобережний	1117,2	15,8	5949,7	84,2
4. Степовий	1061,6	19,1	4506,7	80,6
5. Дніпропетровський	464,0	19,4	1927,1	80,6
6. Гірничопромисловий	851,6	41,8	1184,6	58,2

Започаткування індустріалізації а, перед цим, колективізація та голодомор прискорили масове переселення людей із сіл в міста. Тому кількість міст та їхнього населення починає швидко зростати за рахунок керованої міграції. У 1940 р. в Україні вже нараховувалось 255 міст та 459 селищ міського типу. Частка міського населення досягнула 34% (14 млн.чол). Лідером урбанізації стає Донбас – 74% населення. Для порівняння: у Вінницькій, Київській, Хмельницькій областях даний показник складає лише 12%.

У післявоєнний період темпи урбанізації в Україні зберегли високу динаміку. Згідно перепису населення 1959 р. чисельність міського населення збільшилась, у порівнянні з 1939 р., на 41,19%. Усього нараховувалось 1076 міських поселень, зокрема 332 міста, та 744 СМТ. Міське населення складало на оборот 19147,4 тис., сільське – 22721,6 тис. – відповідно 45,7% та 54,3%.

Слід також відмітити початок нового явища урбанізації в Україні – розширення територій міст що означало зародження майбутніх агломерацій – Загальносоюзна програма будівництва «хрущовок» вимагала нових територій, під які відводились сільськогосподарські землі. Окрім цього, поліпшення стану приміських доріг та різке зростання кількості приватних автомобілів сприяє урбанізації приміських територій. Найбільш яскраво такі процеси відбуваються в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Одесі, Львові, Кривому Розі.

Зараз виділяють 22 найбільших агломерацій України у яких проживає понад 40% усього населення - 20 млн. це Київська, Харківська, Донецько-Миколаївська, Дніпропетровська, Одеська, Криворізька, Львівська, Запорізька, Горлівсько-Єнакієвська, Чернівецька, Алчевсько-Стаханіська, Вінницька, Івано-Франківська, Краматорська, Тернопільська, Хмельницька, Закарпатська, Кременчузька, Місичанська, Шахтарська, Нікопольська. Найбільші з них Київська, Харківська, Донецько-Макїївська, Дніпропетровська.

За період незалежності темпи зростання міського населення зменшились внаслідок загального зменшення населення і, особливо значного зменшення природного резервуару механічної міграції у міста – сільського населення. Так, за період з 1999 по 2010 рр. кількість міських жителів збільшилась з 67,3 до 68,5 %. Найбільш урбанізованими регіонами залишаються східні та центральні – Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Луганська і Запорізька області.

В сучасних умовах формується нове бачення перспектив соціально-економічного розвитку міст та їхнього оточення. Слід звернути особливу увагу на тісний нерідко протиречивий зв’язок соціальних, екологічних, економічних процесів що відбуваються на певному просторі. Вже давно назріла необхідність визначення реальних меж міських агломерацій, закріпивши їх у законодавстві з метою планування та реалізації комплексного розвитку, як це зроблено у США, Польщі та, взагалі, по всій території ЄС.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Регіональні особливості формування урбанізованих мереж	\|	Населення найбільших урбанізованих територій світу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.