Організаційні принципи державного управління в сучасних умовах.

Система організаційних принципів державного управління поділяється на дві групи:

І. принципи побудови апарату управління;

ІІ. принципи діяльності управлінських структур.

До цієї першої групи принципів належать:

1) галузевий принцип;

2) територіально-виробничий принцип;

3) лінійний принцип;

4) функціональний принцип;

5) принцип подвійного підпорядкування.

Галузевий принцип побудови апарату управління є провідним в організації управління. Згідно з цим принципом, в одну систему (галузь) об'єднуються однорідні за характером діяльності підприємства, установи чи організації, для керівництва якими створюється єдиний організаційний центр (зазвичай, міністерство). Галузевий принцип побудови системи управління дозволяє найбільш повно враховувати особливості і потреби кожної галузі державного управління, створювати необхідні умови для здійснення галузевої спеціалізації і централізації.

Територіально-виробничий принцип управління проявляється, насамперед, в тому, що відповідні місцеві органи виконавчої влади загальної компетенції, за допомогою наданих їм повноважень, залучають підприємства, установи і організації вищого галузевого підпорядкування до вирішення завдань економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць (так звана локально-системна кооперація базового рівня).

Із територіально-виробничим принципом найтісніше пов'язаний принцип подвійного підпорядкування, який означає, що певний орган управління підпорядкований по вертикалі вищому органу галузевої компетенції і, одночасно, по горизонталі - місцевому органу виконавчої влади загальної компетенції. Подвійне підпорядкування дозволяє поєднувати врахування загальнодержавних інтересів та місцевих особливостей у вирішенні господарських, соціально-культурних і адміністративно-політичних питань. При належному юридичному, матеріально-фінансовому і організаційному забезпеченні, воно підвищує ефективність управлінської діяльності.

Лінійний принцип побудови системи державного управління проявляється у чіткому розмежуванні компетенції між керівниками різних рівнів управління і в безпосередньому підпорядкуванні кожного підрозділу або працівника тільки одній посадовій особі (керівникові).

Самостійно лінійний принцип не застосовується, а лише у поєднанні з функціональним, який передбачає діяльність спеціальних ланок апарату державного управління, що здійснюють загальні надвідомчі функції управління. Застосування функціонального принципу забезпечує розвиток міжгалузевих зв'язків, вирішення питань, що мають спільне значення для всіх або багатьох галузей управління, сприяє досягненню узгодженості в діяльності галузевих систем управління.

До другої групи принципів належить:

- раціональний розподіл повноважень;

- відповідальність органів управління;

- поєднання колегіальності і єдиноначальництва в управлінні.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Юридичні передумови адміністративного договору.	\|	Система органів виконавчої влади.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.