Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Методика заповнення бухгалтерського балансу

Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Порядок складання балансу регулюється однойменним П(С)БО 2.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Баланс включає заголовок, основні елементи звітності (класи) та підкласи. У заголовку наводиться:

- назва підприємства, його організаційно-правова форма та місцезнаходження;

- назва звіту;

- дата, на яку складено баланс;

- валюта, в якій складено звіт та рівень її точності.

Всі показники балансу підприємства є моментними і характеризують його фінансовий стан за активами і зобов’язаннями на певний момент часу як правило останнього дня кварталу, року.

Для заповнення статей балансу використовуються дані про залишки по балансових рахунках. Рахунки доходів і витрат у балансі підприємства не відображаються, а використовуються для складання Звіту про фінансові результати.

За формою баланс є таблицею, яка складається з двох частин - активу і пасиву. В активі балансу відображаються дані, що характеризують наявність, розміщення та стан майна, а в пасиві – показники, які характеризують джерела утворення цього майна та його цільове призначення.

Групи економічних елементів (активів та їх джерел), об’єднаних під однією назвою і виражених однією загальною сумою, показують відповідно в активі чи пасиві балансу на одному рядку і називають статтями балансу. Однорідні за економічним змістом статті об’єднуються в розділи активу і пасиву балансу.

У діючій формі балансу всі статті згруповано за їх економічним змістом у трьох розділах активу (+ вписуваний четвертий розділ) та п’яти розділах пасиву, які мають відповідну назву.

У балансі показники активу і пасиву наводять на початок і кінець звітного періоду, що дає змогу виявити зміни, які відбулись протягом звітного періоду у складі активів і джерелах їх утворення.

Основні принципи складання балансу випливають із сутності бухгалтерського обліку та відповідних вимог стандартів бухгалтерського обліку:

· Балансові статті заповнюються на підставі головної книги підприємства, що охоплює усі його рахунки бухгалтерського обліку. Сальдо рахунків визначено з урахуванням їх характеру, а також подвійного запису. Крім того, особливості здійснення подвійного запису враховані Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11. 99 року з відповідними змінами та доповненнями.

· Усі показники річного балансу повинні бути підтверджені даними проведеної річної інвентаризації на підставі “Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків” від 11.08.94 року.

· Сальдо по активно-пасивних рахунках відображаються в балансі у розгорнутому вигляді, тобто дебетове сальдо відображається в активі балансу, а кредитове – у пасиві. Згортання статей активів та зобов’язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами). Наприклад, з урахуванням дії П(С)БО 17 по рахунках 17 та 54.

· Показники балансу відображаються шляхом накопичення з моменту реєстрації підприємства як юридичної особи.

· Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу підприємства.

· Форма балансу затверджена П(С)БО 2, є однаковою для всіх підприємств, крім малих. Для останніх передбачена форма згідно П(С)БО 25.

· Активи відображаються в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірна визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням.

· Оцінка активів підприємства повинна бути узгоджена з відповідними стандартами та підтверджена наказом підприємства про його облікову політику.

· Якщо активи підприємства придбані для використання у звичайній діяльності, то їх оцінка в балансі відображається за вирахуванням ПДВ. Тим більше це підкреслено вимогами П(С)БО 7, 8, 9, іншими.

· Витрати на придбання та створення активу, які не можуть бути відображені в балансі, включаються до складу витрат звітного періоду та відображаються у звіті про фінансові результати. Наприклад, витрати на поточний ремонт основних засобів.

· Зобов’язання відображаються у балансі, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Наприклад, нарахування заробітної плати відображає виникнення поточних зобов’язань перед працівниками підприємства, які в майбутньому призведуть до його погашення шляхом зменшення грошей в касі підприємства. А це означає зменшення економічних вигод підприємства в результаті виплати заробітної плати.

· Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів та зобов’язань, які призводять до його зміни. Наприклад, нарахування дивідендів акціонерам підприємства впливає на зменшення нерозподіленого прибутку та збільшення поточних зобов’язань перед учасниками щодо виплати в майбутньому дивідендів.

Вимірником показників бухгалтерського балансу є національна валюта – гривня. Якщо підприємство здійснює експортно-імпортні операції, то іноземна валюта перераховується в національну згідно вимог П(С)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”.

Безпосередній зміст кожної балансової статті регулюється П(С)БО 2 “Баланс”.

Перший розділ активу охоплює необоротні активи, які призначені для довготривалого використання в діяльності підприємства ( протягом періоду, що перевищує дванадцять місяців з дати балансу, або що перевищує операційний цикл підприємства).

У статті “Нематеріальні активи” відображається вартість об’єктів, які віднесені до складу нематеріальних активів згідно вимог П(С)БО 8. У цій статті наводяться окремо первісна вартість та залишкова вартість нематеріальних активів, а також нарахована відповідно обраному методу величина накопиченої амортизації ( згідно П(С)БО 7 “Основні засоби” підприємство обирає для кожної групи метод нарахування амортизації: прямолінійний, але в межах періоду, що не перевищує 20 років ( за вимогами податкового законодавства – 10 років) ; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивний; виробничий. Найбільш розповсюджений метод - прямолінійний). Сума накопиченої амортизації відображається у балансі в дужках, що означає вирахування з первісної вартості. Знайдена величина є залишковою вартістю нематеріальних активів, яка і включається до підсумку першого розділу активу балансу, а також самої валюти балансу ( загального по всіх розділах підсумку балансу). Підставою заповнення вказаних показників є дебетове сальдо субрахунків до рахунку 12 “Нематеріальні активи”, кредитове сальдо субрахунку 133 “Накопичена амортизація нематеріальних активів”.

У статті “Незавершене будівництво” відображається вартість незавершених капітальних інвестицій у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством, а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва. Регулюється вимогами П(С)БО 7 та П(С)БО 8. Підставою заповнення є дебетове сальдо по субрахунках до рахунку 15 “Капітальні інвестиції” з урахуванням вимог П(С)БО 30 «Біологічні активи», а також дебетове сальдо субрахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами” саме для означених цілей.

У статті “Основні засоби” наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно вимог П(С)БО 7 “Основні засоби” та П(С)БО 14 “Оренда”. У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів, які використовуються терміном більше року або більше операційного циклу підприємства.

Названа стаття представлена трьома показниками: первісна вартість, яка уявляє собою суму дебетових сальдо по субрахунках до рахунку 10 “Основні засоби” та 11 “Інші необоротні матеріальні активи”; сума зносу основних засобів у дужках, що означає вирахування з суми первісної вартості основних засобів; їх залишкова вартість, що дорівнює різниці між попередніми показниками. До валюти балансу додається саме залишкова вартість. Величина зносу формується як сума кредитових сальдо по субрахунках 131 “Знос основних засобів” та 132 “Знос інших необоротних матеріальних активів”. Слід відзначити, що знос нараховується щомісячно на підставі обраного підприємством методу нарахування згідно П(С)БО 7: прямолінійного, зменшення залишку, прискореного, кумулятивного, виробничого, а також податкового.

У статті «Довгострокові біологічні активи» відображається вартість довгострокових біологічних активів, облік яких ведеться за П(С)БО 30 «Біологічні активи». У цій статті наводиться справедлива ( первісна, переоцінена) вартість ( рахунок 16 з відповідною назвою як сума дебетових сальдо по всіх субрахунках до нього), сума накопиченої амортизації ( у дужках адекватна кредитовому сальдо по рахунку 134 «Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів») і залишкова вартість означених активів. До валюти балансу включається справедлива або залишкова вартість.

У статті “Довгострокові фінансові інвестиції ” відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У цій статті окремо виділяються фінансові інвестиції, які згідно П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції” та 13 “Фінансові інструменти” обліковуються методом участі в капіталі. Підставою є дебетові сальдо по субрахунках до рахунку 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”.

У статті “Довгострокова дебіторська заборгованість” відображається заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. Ознаки такої заборгованості регулюються П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість”. Вона дорівнює сумі дебетових сальдо по субрахунках до рахунку 18 “Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи”.

У статті «Інвестиційна нерухомість» відображається вартість об’єктів відповідно вимог П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість» за трьома показниками: справедлива ( залишкова) вартість інвестиційної нерухомості на основі дебетового сальдо рахунку 100 «Інвестиційна нерухомість», первісна вартість інвестиційної нерухомості, знос інвестиційної нерухомості відповідно кредитовому сальдо рахунку 135 «Знос інвестиційної нерухомості».

У статті “Відстрочені податкові активи” відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки ( в даному випадку податкова величина більша за бухгалтерську). Даний показник регулюється П(С)БО 17 “Податок на прибуток”. Підставою є дебетове сальдо до рахунку 17 “Відстрочені податкові активи”.

У статті “Гудвіл”відображається залишкова вартість гудвілу або негативного гудвілу. Підставою є дебетове сальдо по рахунках 191 “Гудвіл при придбанні” та 193 «Гудвіл при приватизації ( корпоратизації)» або кредитове сальдо (в дужках) по рахунку 192 “Негативний гудвіл”.

У статті “Інші необоротні активи” наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей першого розділу активу балансу. Підставою є дебетове сальдо рахунку 18 “Інші необоротні активи” .

Другий розділ бухгалтерського балансу відображає оборотні активи підприємства, до яких відповідно вимог П(С)БО 2 належать й грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу ( залежить від особливостей технології підприємства) чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Стаття “Виробничі запаси” показує вартість запасів згідно вимог П(С)БО 9 “Запаси” відповідно до складових первісної вартості їх придбання або виробництва, а також з урахуванням визначення оцінки використаних виробничих запасів за одним з методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів, середньозваженої собівартості, ФІФО, нормативних затрат, ціни продажу. Даний показник уявляє собою суму дебетових сальдо по субрахунках до рахунків 20 “Виробничі запаси”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 25 “Напівфабрикати”.

Стаття “Поточні біологічні активи” відображає вартість тварин відповідно складових рахунку 21 з тотожною назвою. Ця стаття дорівнює сумі дебетових сальдо по субрахунках до основного рахунку 21: поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю; поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю; поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю.

У статті “Незавершене виробництво” показуються витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи ( послуги), вартість напівфабрикатів власного виробництва, валова заборгованість замовників за будівельними контрактами. Показники даної статті регулюються з одного боку вимогами П(С)БО 9 “Запаси”, з другого боку – П(С)БО 15 “Дохід”( по доходах, що пов’язані з виконанням послуг), а також П(С)БО 11 “Будівельні контракти”. Підставою її заповнення є сума дебетових сальдо по аналітичних субрахунках основного рахунку 23 “Виробництво”.

Стаття “Готова продукція” відображає запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам та стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам ( крім браку), та роботи, які не прийняті замовником, показуються у складі незавершеного виробництва, тобто у попередній балансовій статті. Регулюється вимогами П(С)БО 9 “Запаси” та 16 “Витрати”. Підставою є сума дебетових сальдо по аналітичних рахунках до основних рахунків 26 “Готова продукція” та 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”.

Стаття “Товари” регулюється вимогами П(С)БО 9 “Запаси” та охоплює вартість придбаних товарів за цінами придбання, тобто без ПДВ та торгових націнок. Даний показник дорівнює сумі дебетових сальдо по субрахунках рахунку 28 “Товари”( з першого по четвертий включно) за вирахуванням кредитового сальдо по субрахунку 285 “Торгова націнка”.

Стаття “Векселі одержані “ відображає заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), інші активи, виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями. Підставою є сума дебетових сальдо по субрахунках основного рахунку 34 “Короткострокові векселі одержані”.

У статті “Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги” відображається заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги ( крім заборгованості, яка забезпечена векселем). У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається за вимогами П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість” шляхом вирахування з первісної величини дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів. Сума резерву наводиться у дужках. Підставою є сума дебетових сальдо по субрахунках до рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” та кредитове сальдо по рахунку 38 “резерв сумнівних боргів”. Резерв сумнівних боргів може створюватись на підприємстві одним з обраних способом, закріпленим у наказі про облікову політику підприємства, на підставі П(С)БО 10.

У статті “Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом” показується дебіторська заборгованість фінансових та податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету. Підставою є дебетове сальдо по субрахунках до рахунку 64 “Розрахунки за податками й платежами”, крім субрахунків 643 та 644.

У статті “Дебіторська заборгованість за виданими авансами” показується сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів. Підставою є дебетове сальдо по субрахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами,” яке виникає в бухгалтерському записі: Д-т 371 та К-т 311.

У статті “Дебіторська заборгованість з нарахованих доходів” показується сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню від юридичних осіб, у діяльність яких внесені активи як частки статутного капіталу . Підставою є дебетове сальдо по субрахунку 373 “Розрахунки за нарахованими доходами ”. Наприклад, нараховані дивіденди акціонерам АТ, що підтверджується бухгалтерським записом: Д-т 373 та К-т 671 “Розрахунки за нарахованими дивідендами”.

У статті “Дебіторська заборгованість з внутрішніх розрахунків” показується заборгованість пов’язаних сторін та дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків. Згідно П(С)БО 2 пов’язані сторони – це підприємства, стосунки між якими обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових та оперативних рішень іншою стороною. Підставою є дебетове сальдо по субрахунку 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”.

У статті “Інша поточна дебіторська заборгованість” показується дебіторська заборгованість, яка за своїм змістом не може бути включена до вищевказаних статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів. До такого виду дебіторської заборгованості належать позики, видані підприємством своїм працівникам, видані у підзвіт суми, виявлена претензія постачальнику чи покупцю, визначена сума за відшкодування завданих збитків тощо. Підставою є сума дебетових сальдо по субрахунках: 372 “Розрахунки з підзвітними особами”, 374 “Розрахунки за претензіями”, 375 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків”, 376 “Розрахунки за позиками членам кредитних спілок”, 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”. Слід підкреслити, що по дебіторській заборгованості, яка не пов’язана з розрахунками за товари, продукцію, роботи та послуги, сумнівний борг не визначається, і така заборгованість відображається в балансі за номінальною вартістю (тою, що виникла вперше).

У статті “Поточні фінансові інвестиції” відображаються фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент( крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів). До останніх належать згідно П(С)БО 2 короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції (цінні папери), які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості. Заповнення даної статті регулюється П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції”. Підставою є дебетове сальдо по субрахунку 352 “Інші поточні фінансові інвестиції”. До числа поточних фінансових інвестицій належать: короткострокові комерційні ринкові папери, казначейські векселі, короткострокові боргові папери, депозитні сертифікати, інші ринкові цінні папери, придбані з метою перепродажу протягом терміну, що не перевищує один рік.

У статті “Грошові кошти та їх еквіваленти” відображають кошти в касі ( дебетове сальдо по всіх субрахунках рахунку 30 “Каса”), на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. Окремою балансовою статтею з 18.06.2008 року відображається сума наявної в касах підприємства національної готівки. При включенні іноземної валюти використовується дати перерахунку, що наведені у таблиці 2.2. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу ( наприклад, заморожені кошти в якомусь з банків за кордоном в силу непереборних причин, що не залежать від підприємства) або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як інші необоротні активи. При цьому зменшується дебетове сальдо по субрахунках рахунків 31, 33 та виникає дебетове сальдо по рахунку 18 “Інші необоротні активи”.

У статті “Інші оборотні активи”відображаються суми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу “Оборотні активи”. До їх складу включаються дебетові залишки субрахунків 331 “Грошові документи в національній валюті”, 332 “Грошові документи в іноземній валюті”, 643 “Податкові зобов’язання”, 644 “Податковий кредит”

Третій розділ активу складається лише з однієї балансової статті “Витрати майбутніх витрат”,яка охоплює витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів. Такими витратами є витрати на підписку періодичних видань, наперед сплачені суми за операційну оренду, вартість торгових патентів тощо. Вони загальною сумою формуються на рахунку 39 “Витрати майбутніх періодів”, а протягом звітних періодів на підставі принципу відповідності доходів та витрат поступово списуються до складу поточних витрат звітного періоду.

Четвертий розділ активу«Необоротні активи та групи вибуття»( цей розділ виник на підставі наказу МФУ від 05.03.2008 р., зареєстр. у Мінюстиції України 19.03.2008 р.) відображає вартість необоротних активів та груп вибуття, які утримуються для продажу за вимогами П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність». Підставою є дебетове сальдо рахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу».

Пасив балансу включає в себе п’ять розділів:

· Власний капітал

· Забезпечення наступних витрат і платежів

· Довгострокові зобов’язання

· Поточні зобов’язання

· Доходи майбутніх періодів

До розділу “Власний капітал” включається капітал підприємства за його видами.

Стаття “Статутний капітал” відображає зафіксовану в установчих документах загальну вартість активів, які є внеском власників ( учасників) до капіталу підприємства. Підприємства, для яких не передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства. Підставою заповнення цієї статті є кредитове сальдо рахунку 40 “Статутний капітал”. Після реєстрації підприємства на підставі зафіксованої в його статуті суми здійснюється бухгалтерський запис: Д-т 46 “Неоплачений капітал” та К-т 40 “Статутний капітал”. Величина статутного капіталу може змінюватись тільки у випадках, передбачених чинним законодавством або статутними документами підприємства.

Стаття “Пайовий капітал”охоплює суму пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами. Пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві ( споживче, колективне сільськогосподарське підприємство - КСП, житлово-будівельний кооператив, кредитна спілка) для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. КСП на рахунку 41 обліковують частину вартості майна, яка була розпайована між його членами, частину вартості майна, яка не була розпайована між його членами, а також зростання ( зменшення ) вартості майна протягом діяльності підприємства.

У статті “Додатковий вкладений капітал”акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Підставою заповнення є сума кредитових сальдо по субрахунках 421 “Емісійний дохід”, а також 422 “Інший вкладений капітал”. На останньому рахунку відображається сума капіталу, який вкладено засновниками понад статутний капітал.

У статті “Інший додатковий капітал”відображаються сума дооцінки необоротних активів, вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу. Для цього використовуються кредитові сальдо по субрахунках 423 “До -оцінка активів”, 424 “Безоплатно одержані необоротні активи”, 425 “Інший додатковий капітал”.

У статті “Резервний капітал” наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства. Наприклад, ТОВ створюють резервний капітал шляхом щорічних відрахувань в межах 5% від нерозподіленого прибутку. Його створення відображається в обліку до тих пір, поки загальна сума резервного капіталу не досягне величини, яка буде дорівнювати 25% від статутного капіталу підприємства. Це передбачено ЗУ “Про господарські товариства”. Підставою заповнення вказаної балансової статті є кредитове сальдо по рахунку 43 “Резервний капітал”.

У статті “Нерозподілений прибуток ( непокритий збиток )”відображається або сума нерозподіленого прибутку по рахунку 441 “Прибуток нерозподілений” ( кредитове сальдо ), або сума непокритого збиткупо рахунку 442 “Непокриті збитки” ( дебетове сальдо ). Сума останнього наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу. Якщо у підприємства залежно від його фінансових результатів по звітних періодах виникають сальдо по двох вказаних субрахунках, то вони згортаються і в балансі відображається кінцева сума: або по рахунку 441, або по рахунку 442.

У статті “Неоплачений капітал”відображається сума заборгованості власників ( учасників ) за внесками до статутного капіталу, яка виникає у поточному обліку у вигляді дебетового сальдо по рахунку 46 “Неоплачений капітал”. Тому вказана сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

У статті “Вилучений капітал”господарські товариства ( ВАТ, ЗАТ) відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. При цьому у баланс попадає дебетове сальдо по рахунку 45 “Вилучений капітал”, яке наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

Другий розділ пасиву бухгалтерського балансу відображає забезпечення наступних витрат і платежів, які пов’язані з кредитовим сальдо по субрахунках рахунку 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”. У складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі такі, як витрати на оплату відпусток ( кредитове сальдо субрахунку 471 ), додаткове пенсійне забезпечення ( кредитове сальдо субрахунку 472 ), гарантійні зобов’язання ( кредитове сальдо субрахунку 473 ) та інші. Величина таких витрат на дату балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх ( прогнозних ) оцінок. Так, створення резерву на виплату відпусток у майбутньому вимагає врахування середньої зарплати на відпустку, нарахування соціальних внесків до фондів страхування.

У статті “Цільове фінансування” відображаються залишки коштів по кредиту рахунку 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”, які пов’язані з надходженням субсидій, асигнувань з бюджету та позабюджетних фондів, цільових внесків від фізичних та юридичних осіб.

Третій розділ пасиву балансу охоплює довгострокові зобов’язання, якііснують протягом періоду більше одного року.

У статті “Довгострокові кредити банків” показується сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, кредитове сальдо по яких формується на субрахунках 501 – 504 рахунку 50 “Довгострокові позики”.

У статті “Інші довгострокові фінансові зобов’язання”наводиться сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов’язання із залучення позикових коштів ( крім кредитів банків ), на які нараховуються відсотки. Дана стаття та вищевказана регулюються П(С)БО 11 “Зобов’язання”, формуються на підставі кредитових сальдо по субрахунках 505, 506 рахунку 50, 51 “Довгострокові векселі видані”, 52 “Довгострокові зобов’язання за облігаціями”, 53 “Довгострокові зобов’язання з оренди”. В обліку двох останніх об’єктів враховуються відповідні положення П(С)БО 14 “Оренда”, а також механізм нарахування відсотків згідно П(С)БО 11 та П(С)БО 31 «Фінансові витрати».

У статті “Відстрочені податкові зобов’язання”показується сума податків на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між бухгалтерською та податковою базами оцінки. Порядок визначення такої різниці регулюється П(С)БО 17 “Податок на прибуток” та підтверджується кредитовим сальдо рахунку 54 “Відстрочені податкові зобов’язання”.

У статті “Інші довгострокові зобов’язання”показується сума довгострокових зобов’язань, яка за видами зобов’язань відображається як кредитове сальдо по рахунку 55 “Інші довгострокові зобов’язання”.

Четвертий розділ пасиву балансу охоплює поточні зобов’язання, кредитове сальдо по рахунках яких відображається за допомогою класу 6 “Поточні зобов’язання”. Такі зобов’язання підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу відповідно П(С)БО 11 “Зобов’язання”.

У статті “Короткострокові кредити банків”відображається сума поточних зобов’язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками. Вона формується на підставі суми кредитових сальдо по субрахунках 601 “Короткострокові кредити банків у національній валюті”, 602 “Короткострокові кредити банків в іноземній валюті”, 603, 604 “Відстрочені короткострокові кредити банків у національній ( іноземній ) валюті”.

Стаття “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”відображає суму зобов’язань, яка обліковується на субрахунках рахунку 61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”.

У статті “Векселі видані” показується сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок ( робіт, послуг ) постачальників, підрядників та інших кредиторів. Дана стаття заповнюється на підставі кредитових сальдо по субрахунках рахунку 62 “Короткострокові векселі видані”.

У статті “Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги”показується сума заборгованості постачальникам та підрядникам за матеріальні цінності, роботи та отримані послуги, що склалася по кредиту субрахунків рахунку 63”Розрахунки з постачальниками та підрядниками” ( крім заборгованості, забезпеченої векселями по рахунку 62 ).

У статті “Поточні зобов’язання за одержаними авансами”відображається сума авансів, які одержані від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт ( послуг ). Підставою є кредитове сальдо по субрахунку 681 “Розрахунки за авансами одержаними”.

У статті “Поточні зобов’язання із розрахунків з бюджетом”показується заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства. Підставою є система субрахунків до рахунку 64 “Розрахунки за податками й платежами” ( тільки в межах субрахунків до рахунку 641) , яка розробляється кожним підприємством самостійно, але з урахуванням чинної системи оподаткування в Україні.

Стаття “Поточні зобов’язання з позабюджетних платежів” відображає заборгованість за внесками до позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством, відповідно кредитовому сальдо по субрахунку 642 з тотожною назвою.

У статті “Поточні зобов’язання зі страхування”відображається сума заборгованості відповідно наявності кредитового сальдо по субрахунках до рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням”: 651 “За пенсійним забезпеченням ”, 652 “За соціальним страхуванням ”, 653 “За страхуванням на випадок безробіття”, 654 “За індивідуальним страхуванням”, 655 “За страхуванням майна”.

У статті “Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці”відображається заборгованість підприємства з оплати праці, включаючи депоновану зарплату. Підставою є кредитове сальдо по субрахунках рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”.

У статті “Поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками”відображається заборгованість підприємства його учасникам ( засновникам ), пов’язана з розподілом прибутку ( дивідендів тощо ) і формуванням статутного капіталу ( якщо відбувається реінвестування доходів учасників підприємства ). Підставою є сума кредитових сальдо по субрахунках рахунку 67 “Розрахунки з учасниками”.

У статті “Поточні зобов’язання із внутрішніх розрахунків”відображається заборгованість підприємства пов’язаним сторонам та кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків. Дана стаття заповнюється на підставі кредитових сальдо по рахунках 682 “Внутрішні розрахунки”, 683 “Внутрішньогосподарські розрахунки”.

У статті «Зобов’язання , пов’язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу» відображається кредитове сальдо по рахунку 680 «Розрахунки, пов’язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу» ( ця зміна відбулась на основі наказу МФУ від 19.03.2008 р.)

У статті “Інші поточні зобов’язання”відображаються суми зобов’язань, які не можуть бути включеними до інших статей, наведених у розділі “Поточні зобов’язання”. До складу названої статті включаються кредитові сальдо по рахунках 372 “Розрахунки з підзвітними особами”, 643 “Податкові зобов’язання”, 644 “Податковий кредит”, 684 “Розрахунки за нарахованими відсотками”, 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”, а також сума валової заборгованості замовникам за будівельними контрактами. При цьому субрахунки 643 “Податкові зобов’язання” та 644 “Податковий кредит” діють відповідно вимог, встановлених ЗУ “Про податок на додану вартість”, а саме: податкові зобов’язання виникають за принципом першої події, податковий кредит ще й з урахуванням наявності податкової накладної.

П’ятий розділ пасиву балансу охоплює доходи майбутніх періодіввідповідно кредитовому сальдо по рахунку 69 “Доходи майбутніх періодів”. До складу таких доходів належать такі, що отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать з урахуванням вимог П(С)БО 15 “Дохід” до наступних звітних періодів. Наприклад, отримана орендодавцем об’єктів такої оренди орендна плата за майбутні періоди.

Оцінка та подальше розкриття окремих статей балансу в примітках до фінансової звітності здійснюється згідно вимог відповідних П(С)БО.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порядок подання фінансової звітності та її оприлюднення	\|	Звіт про фінансові результати

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.