Класифікація вроджених вад залежно від часу виникнення в онтогенезі

Гаметопатії — це спадкові природжені вади розвитку, в основі яких лежать мутації в статевих клітинах батьків пробанда (незалежно від того, успадковуються мутації або виникли вперше).

Бластопатії — це вади, які формуються в перші 15 днів після запліднення. Ця стадія розвитку називається бластогенезом. Звідси назва вад — бластопатії. Цей період є першим критичним періодом ембріонального розвитку. У цей період тератогенні фактори діють за принципом «все або нічого», тобто зародок або гине, або (через велику репаративну здатність його клітин) продовжує розвиватися без вад. Частота загибелі зародка в перші 15 днів після запліднення найбільша і досягає 35–50 % від всіх запліднених яйцеклітин.

Проте, деякі вади розвитку все ж таки формуються в цей період. До них належать:

— міхурний занос (розвиток похідних трофобласта і порушення формування ембріобласта); як правило, міхурний занос є наслідком поліплоїдії або однобатьківської диплоїдії, іноді іншої хромосомної патології;

— двійникові вади (близнята, що повністю або частково не розділилися) — краніопаги, торакопаги, ішіопаги та ін.;

— сиреномелія — зрощення нижніх кінцівок;

— циклопія — вада головного мозку, обличчя, одним із симптомів якої є наявність одного ока;

— порушення імплантації;

— гіпоплазія або аплазія позазародкових органів (амніона, жовткового мішка) та ін.

До бластопатій належать також мозаїчні форми хромосомних хвороб, які виникають внаслідок нерозходження хромосом на ранніх стадіях дроблення зиготи.

Ембріопатії — це вади, які формуються в період з 16-го дня після запліднення до кінця 8-го тижня. У цей період відбувається закладка тканин і органів зародка (гістогенез і органогенез), тому більшість вад незалежно від етіології формується в цей період. Деякі тератологи відносять до ембріопатій лише вади тератогенної природи, незважаючи на те, що спадкові вади морфологічно виявляються теж в цей період.

У цей період зародок максимально чутливий до дії тератогенних факторів. На 3–8-й тижні після запліднення припадає другий критичний період ембріонального розвитку (найбільш небезпечний з точки зору формування вад). Спонтанними абортами в цей період закінчуються більше 10 % всіх зареєстрованих вагітностей.

Фетопатії — вади, які формуються з 9-го тижня внутрішньоутробного розвитку до пологів (фетальний, або плодовий період). В цей час істинні вади розвитку можуть виникнути лише в тому випадку, якщо орган не закінчив свого розвитку. До таких органів належать мозок, легені, зуби, статеві органи. Водночас можуть розвинутися вторинні вади, тканинні дисплазії, гіпоплазії органів і плода в цілому. На 5–6-й місяць вагітності у плода з’являється здатність до запальних реакцій і можуть виникнути вади розвитку внаслідок запального процесу (гідроцефалія при токсоплазмозі). До фетопатій відносять вади, пов’язані з деякими ендокринними хворобами, наприклад, цукровим діабетом.

Для кожного органа можна назвати термінаційний тератогенний період — це граничний період внутрішньоутробного розвитку, протягом якого етіологічний фактор може спричинити в органі розвиток вади. Наприклад, закладка нирки верхньої кінцівки відбувається на 24-ту добу, нирки нижньої кінцівки — на 28-му добу. Кінцівки формуються до 56-го дня, коли відбувається формування нігтьових фаланг. Отже, термінаційний тератогенний період більшості вад кінцівок — 24–56-та доба.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Множинні природжені вади розвитку в зарубіжній літературі класифікуються на синдроми, послідовності та асоціації.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.