Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Найважливіших пунктів ПР-Комунікацій.

1. Довіра. Будь-яка інформаційна кампанія починаються зі створення атмосфери довіри. Цей клімат створюється діями з боку організації, відбиваючи її искреннее прагнення служити всім зацікавленим сторонам і громадськості. Одержувач повинен довіряти відправникові й перебувати у впевненості, що той краще всіх розбирається в освітлюваному предметі.
2. Контекст. Програма інформування повинна відповідати реаліям навколишнього середовища. Засоби масової інформації — не більш ніж доповнення до слів і справ повсякденного життя. Контекст переданої інформації повинен забезпечувати участь громадськості й зворотний зв'язок. Він повинен не суперечити повідомленню, а підкріплювати його. Ефективна інформаційна кампанія вимагає адекватного соціального оточення, що у великому ступені може бути забезпечено інформаційними каналами.
3. Зміст. Повідомлення повинне мати сенс для одержувачів; воно повинне бути сумісне з їхньою системою цінностей. Воно повинне корелювати із ситуацією одержувача. У цілому громадськість вибирає ті інформаційні повідомлення, які здаються їй сулящими особливо привабливої перспективи. Аудиторія визначається змістом повідомлення.
4. Ясність. Повідомлення повинне бути викладене як можна простіше. Слова, використовувані в ньому, повинні мати для одержувачів той же зміст, що й для відправника. Складні теми повинні бути зведені до простих і зрозумілих тем, гаслам або стереотипам. Чим довше шлях повідомлення, тим воно повинне бути простіше. Організація повинна говорити багатьма голосами, але в унісон.
5. Безперервність і послідовність. Інформаційна кампанія нескінченний процес. Щоб донести до адресата якесь повідомлення потрібно його повторення. Повторення того самого — з невеликими варіаціями — допомагає як навчанню, так і переконанню. Інформація, що поставляється, повинна бути переконливою й не містити внутрішніх протиріч.
6. Канали. Варто використовувати вже існуючі канали інформування — ті канали, які одержувачі знають і поважають. Створення нового каналу звичайно сполучено із труднощами й віднімає чимало часу й грошей. Різні канали забезпечують різну дію й працюють із різною ефективністю на різних стадіях процесу дифузії. Щоб досягти цільових аудиторій, використовуються вибіркові (селективні) канали. Громадськість асоціює різні цінності з багатьма комунікаційними каналами.
7. Можливості аудиторії. При передачі інформації варто брати до уваги можливості аудиторії. Найбільш ефективною є така інформаційна кампанія, що потребує від одержувача мінімуму зусиль. Тут ураховуються фактори корисності, звички, здатності аудиторії читати й сприймати прочитане, а також уже наявні в аудиторії знання.

 

IV. Оцінка програми. Вона складається із двох напрямків:

плани оцінки, у яких заздалегідь розробляються об'єктивні критерії оцінки майбутніх дій;

зворотний зв'язок і план перегляду програми, у якому пропонуються варіанти змін відповідно до одержуваних оцінок. При цьому, щоб зробити оцінку більше реальною, впроваджуються рівні, що дозволяють відрізнити число переданих повідомлень (яким ми звичайно пишаємося) від числа людей, які дійсно змінили своє поводження.

Загалом контроль за виконанням ПР-програми має здійснюватися за такими критеріями:

бюджет: виконання ПР-діяльності у межах запланованих фінансових і часових можливостей;

відомість: зростання відомості підприємства серед певних аудиторій;

відносини: зміни у ставленні аудиторії до підприємства;

інформування суспільства: рівень охоплення і тон заходів ПР підприємства у ЗМІ;

становище: місце підприємства на ринку по відношенню до конкурентів;

•зворотний зв'язок: кількість замовлень, отриманих у результаті проведення ПР-кампанії;

ціна ПР-акції: сума коштів, яку вкладає підприємство у проведення ПР-акції;

збут: зміна обсягів збуту або ціни, викликана виключно ПР-діяльністю.

Процес оцінювання програми ПР можна подати за схемою, наведеною на рис. 2.

Рівні та етапи оцінювання ПР-програми унаочнює рис. 3.

Критерії і методи оцінювання реалізації і впливу ПР-програми зведено у табл. 4.

Критерії Методи Характеристика методів
ОЦІНКА РЕАЛІЗАЦІЇ ПР-ПРОГРАМИ
Підрахунок кількос­ті публікацій. Підрахунок кількості поширених прес-релізів. Підрахунок переда­них ЗМІ повідом­лень. Охопленим аудито­рії як реальної, так і потенційної. Підрахунок кількос­ті інших публічних ПР-заходів Щоденник Вимагає від членів певної родини ведення постійного щоденника, в який щодня заносять відомості про всі переглянуті і прослухані програми. Вада: на такі дослідження погоджуються люди певних соціальних прошарків
    Реєстрація Дає можливість в автоматичному режимі реєструва­ти, на який канал налаштований телевізор або радіо­приймач і в який час. Інформація по телефонній лінії передасться на центральний комп'ютер. Вади: — неможливо визначити, скільки людей у даний момент дивиться телевізор і чи дивляться вони його взагалі; — потребує додаткового устаткування; — потребує наявності індивідуального телефонного номера; — дорогий.
  Аудіометр Кожному члену родини надасться власна кнопка ауді­ометра, яку він натискає щоразу, коли бажає подиви­тися телевізор. Аудіометр реєструє, хто, в який час і що дивиться. Ця інформація по телефонній лінії пе­редається на центральний комп'ютер. Вади — такі самі, як і попереднього методу; — дорожчий від попереднього методу; — членам родини швидко набридає щоразу натискувати персональні кнопки
    Телефонне опитування Проводяться щоразу під час або після закінчення пев­ної передачі для визначення розміру, складу та інших характеристик аудиторії. Вади: — наявність автовідповідачів; — небажання відповідати дозвонювачу
ОЦІНКА ВПЛИВУ ПР-ПРОГРАМИ
Про що люди змогли дізнатися під час реалізації програми; Яка частина людей сприйняла сутність повідомлення? Яка частина людей запам'ятала повідомлення? На поведінку якої частини людей повідомлення вплинуло? Опитування  
    Прямого спостереження Застосування на певних ПР-заходах турникетів, підрахунок учасників, встановлення лічильників телефонних дзвінків і поштових повідомлень, участь спостерігача в діяльності контрольованої групи
    Непрямого спостереження Вивчення журналів реєстрації відвідувачів у різних суспільних закладах; заповнення бібліотечних фор­мулярів; спостереження за відвідувачами виставок, біля яких стендів їх найбільше, тощо
Оцінка ефективності окремих ПР-заходів
Захід Критерій оцінювання
Прес-реліз Загальна кількість опублікованих матеріалів на основі прес-релізу
Прес-конференція Чисельність журналістів, які прийшли; атмосфера прес-конференції; загальне враження керівників підприємства після конференції; враження журналістів, загальна кількість «швидких» публікацій після проведення конференції
Прес-клуб Атмосфера заходу; враження керівників і запрошених журналіс­тів, кількість «швидких» публікацій і доброзичливих слів від журналістів на наступний день
Інтерв'ю .. ' < Враження керівника (співробітника), в якого брали інтерв'ю, враження журналіста, чи було опубліковано інтерв'ю та чи спо­добалось воно тому, в кого його брали
           

 

 




Переглядів: 258

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Процес прийняття проходить п'ять стадій. | ЕТАПИ І РІВНІ ОЦІНЮВАННЯ ПР-ПРОГРАМИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.