Тріада: архетип – міф – стереотип.

Архетипи – компоненти «колективного підсвідомого», які сформувались у найдавніші часи і визначають структуру моральної, естетичної і пізнавальної діяльності людини.

Міф – щось вигадане, неіснуюче, фантастичне, але не тільки. ТМК

Стереотипи, стереотипізація – це ознаки самоорганізаційних процесів у таких складних системах, як мислення, комунікація, соціалізація й більш конкретно – соціальна група, суспільство, глобальна спільнота.

Не можна однозначно оцінити роль стереотипів у комунікації. З одного боку, вони ведуть до відчуження людей, комунікативної невдачі. А з іншого, уможливлюють те, до чого споконвічно прагне будь-яка комунікативна дія – дозволяють подолати прірву між автономними людськими свідомостями. Стереотипи роблять можливим апріорне знання, тобто знання, яке І. Кант ставив у залежність від досвіду в генетичному сенсі.

Адже зі зростанням обсягів інформації, якою має послуговуватися середньостатистична людина задля забезпечення своєї життєдіяльності, стає очевидним, що вона не може нехтувати досвідом інших. Стереотипи взагалі утворюються під час комунікації між членами спільноти.

Змістове наповнення стереотипних уявлень також є прерогативою певної спільноти: вона стереотипізує все те, що вважає корисним для забезпечення життєдіяльності своїх членів. Такий процес може відбуватися природно, і тоді поєднання певних концептів, тиражування стереотипів у мас-медійному дискурсі матиме мимовільний характер.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розвінчання міфів-стереотипів, які нав’язуються ЗМІ	\|	Напрями типологічного вивчення стереотипів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.