• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Роль матеріально-технічного постачання

Тема 9. Матеріально-технічне постачання як складова маркетингової діяльності підприємства

Роль матеріально-технічного постачання

Планування матеріально-технічного постачання

Умови вибору постачальника

Основні поняття: матеріально-технічне постачання, поняття закупівельних центрів, види планів матеріально-технічного постачання, методи розрахунку потреби в матеріальних ресурсах (прямі, метод аналогії, метод типового представника, статистичні методи), умови вибору постачальника.

Роль матеріально-технічного постачання

Важливе місце в складі бізнес-плану підприємства займає план матеріально-технічного постачання. Під матеріально-технічним постачанням (МТП) підприємства розуміється процес закупівлі матеріально-технічних ресурсів у встановлений термін і в обсязі, необхідному для здійснення виробничо-комерційної діяльності. Забезпечення підприємства сировиною, матеріалами і комплектуючими виробами, основним устаткуванням і допоміжним обладнанням, своєчасна їх закупівля в необхідному асортименті, кількості і високої якості впливає на кінцеві результати діяльності підприємства. Особливо цей вплив відчувається в ринкових умовах, коли кінцеві результати діяльності підприємства залежать від кваліфікації, вміння, компетенції та ініціативи робітників закупівельного центру.

Діяльність по закупівлі ресурсів повинна ґрунтуватись на маркетингових принципах.

Основні задачі матеріально-технічного постачання спрямовані:

- на своєчасне, повне і комплектне забезпечення підрозділів підприємства необхідними ресурсами потрібної кількості і якості;

- економне використання ресурсів, підвищення продуктивності праці (скорочення тривалості виробничого циклу, обертання обігових коштів), повне використання відходів виробництва (підвищення ефективності інвестицій і інших показників);

- підготовку пропозицій по підвищенню конкурентоспро можності випускаємої продукції, що випускається, шляхом зміни постачальників конкретних ресурсів і заміни ресурсів на ресурси більш високої якості і більш економічних умов постачання;

- правильне визначення потреби підприємства в матеріально-технічних ресурсах, розробку плану їх закупівлі, забезпечення їх збереження і раціональної підготовки до використання.

Повнота забезпечення характеризує відповідність кількості закуповуваних матеріалів окремого виду реальним потребам. Комплектність забезпечення розуміють як наявність усіх найменувань матеріальних ресурсів в кількості яка необхідна для повного і своєчасного забезпечення потреби виробництва.

Без своєчасного і комплектного забезпечення підприємства ресурсами неможливе виконання плану виробництва в необхідному обсязі і асортименті.

Несвоєчасне одержання підприємством ресурсів для виробництва продукції призводить до порушення ритмічності роботи, виникненню загрози невиконання договірних зобов'язань. Це призводить до уповільнення одержання коштів від продажу товарів. А відсутність коштів негативно впливає на діяльність підприємства в цілому.

Економічність постачання - фактор, який визначає основну частину витрат, пов'язану з виробництвом і збутом, тому що матеріальні витрати складають більшу частину собівартості випускаємої продукції.

Від результатів постачання значною мірою залежить якість виробленої продукції, тому що на її рівень впливає якість сировини, матеріалів і напівфабрикатів, їх відповідність вимогам стандартів і технічним умовам. Кожна вимушена заміна потрібного матеріалу призводить до збільшення витрат і зниження якості випускаємої продукції.

Діяльність по матеріально-технічному постачанню впливає на рівень продуктивності праці як прямо так і побічно. Прямий вплив виявляється при витратах праці на транспортування вантажо-розвантажування і складання матеріалів, підготовку їх до виробничого використання. Від того, наскільки механізовані й автоматизовані ці операції залежить продуктивність праці працівників складів і вантажників і, як наслідок, їх чисельність.

Побічний вплив проявляється в тому, що своєчасне, повне і комплектне постачання виробництву економічних матеріалів сприяє зниженню трудомісткості виготовлення продукції, більш ефективному використанню виробничих потужностей.

Результати діяльності по матеріально-технічному постачанню підприємства впливають і на собівартість випуску продукції.

Правильне визначення потреби в матеріальних ресурсах, використання науковообґрунтованих їх витрат, забезпечення їх збереження при транспортуванні, складуванні, раціональна підготовка до виробничого використання, добре організоване нормування виробничих запасів, суворий контроль за рухом ресурсів від часу їх закупівлі до виходу готової продукції - все це приводить до зменшення витрат, що безпосередньо відображається на зниженні собівартості випускаємої продукції.

Організацією управління закупівельною діяльністю займаються закупівельні центри. На промислових підприємствах України існують різні схеми організаційної побудови відділів матеріально-технічного постачання. Систематизація організаційної побудови відділів постачання на підприємствах дозволяє визначити дві найбільш типові схеми.

Відмінною особливістю першої схеми організаційної побудови є функціональна спеціалізація підрозділів (відділів, груп, бюро), які входять до відділу матеріально-технічного постачання. Для цієї схеми характерним є визначення функцій планування потреби в матеріально-технічних ресурсах, оперативно-закупівельна діяльність, що спрямована на закупівлю сировини, матеріалів і інших інвестиційних ресурсів. При цій схемі склади приймають, зберігають і передають матеріальні цінності в цехи.

Така організаційна структура притаманна невеликим підприємствам. На підприємствах з обмеженою кількістю закупівель відділ постачання може включати лише менеджера із закупівель та технічного асистента.

У великих фірмах цей відділ може включати декілька сотень працівників. Чисельність відділів закупівель залежить від розміру підприємства, його диверсифікаційного набору, типу виробництва, а також від різноманітності та обсягів промислових товарів та послуг, що купуються.

Для другої схеми організаційної побудови - по товарній ознаці характерним є те, що в її складі утворюються групи, бюро, відділи, які спеціалізуються на закупках окремих видів матеріальних ресурсів і виконують весь комплекс робіт по плануванню, дослідженню ринку, ранжуванню постачальників, закупівлі, обліку, завезенню і відпусканню закріплених за ними видів ресурсів.

Крім того, відділи постачання можуть бути побудовані як децентралізовані (самостійні відділи постачання на кожному підприємстві, яке входить до складу фірми, централізовані (один закупівельний центр, який очолює віце-президент фірми з матеріально-технічного постачання, наділений такими ж правами, як віце-президент, який відповідає за виробництво чи фінанси), змішані, які найбільшою мірою відображають специфіку підприємства і, відповідно, полегшують адміністративне управління процесом закупівель, зменшують обсяги оперативної роботи, заощаджують кошти і час, і, звичайно, забезпечують реалізацію обраних ринкових стратегій.

Основними функціями відділів матеріально-технічного постачання промислового підприємства є:

- дослідження ринку сировини і матеріалів;

- визначення потреби в матеріальних ресурсах;

- складання плану закупівель;

- вибір постачальників;

- заключення угод з постачальниками, з транспортними організаціями на поставку сировини і матеріалів;

- приймання матеріальних ресурсів на складі;

- встановлення ліміту на матеріали для цехів та оформлення документів для видачі у цеха;

- контроль за станом норм виробничих запасів;

- забезпечення зберігання матеріальних ресурсів;

- участь у виставках, ярмарках тощо.

При закупівлі ресурсів підрозділи з матеріально-технічного забезпечення повинні вивчати і аналізувати ринки сировини, матеріалів, обладнання, виявляти інформацію про нові матеріали, можливості їх залучення до виробничого процесу, технології їх виробництва. А також вміти відбирати найбільш надійних постачальників, визначати найбільш економічні форми товароруху, вивчати змінений цін на ресурси, враховувати співвідношення між попитом і пропозицією їх на ринку, укладати контракти з постачальниками на вихідному підґрунті, здійснювати чітке контролювання просування ресурсів від терміну їх закупівлі до випуску готової продукції, з ціллю мінімізації витрат, зниження собівартості випуску продукції, одержання прибутку і забезпечення рентабельності застосованого капіталу.

Планування матеріально-технічного постачання

Важливе значення в закупівельній діяльності має планування матеріально-технічного постачання, яке є обґрунтуванням для приймання рішення про закупівлю ресурсів. План матеріально-технічного постачання - це комплекс планових розрахунків, на основі яких встановлюється номенклатурний склад, розміри, цільове призначення потреб в ресурсах, визначаються джерела їх покриття і обсяги витрат на здійснення закупівельного процесу.

Планування є важливим інструментом, який дозволяє передбачити ризик невиконання плану виробництва продукції через незабезпечення його матеріальними ресурсами. Плани розробляються як в натуральному, так і у вартісному вимірі.

План у натуральних одиницях виміру визначає потребу підприємства в засобах виробництва і є основою для планування розвитку транспортно-складського господарства.

Плани у вартісному вигляді дозволяють ув'язати витрати по забезпеченню ресурсами з планами по собівартості і прибутку, а також рентабельності виробництва. План матеріально-технічного постачання розробляється на основі і в відповідності з сформованим відділом збуту і маркетингу портфелем замовлень.

Підприємства розробляють довгострокові і поточні плани. Довгостроковий план підприємства складається на базі стратегічних цілей щодо номенклатурного складу і структури випуску продукції в відповідності з перспективними оцінками її збуту. Це потребує визначення потреби підприємства у виробничих потужностях і матеріально-технічних ресурсах для виробництва продукції, визначення потреби в основному і обіговому капіталі, джерел фінансування цієї потреби, взаємозв’язки обмежених фінансових, матеріальних і трудових ресурсів.

Поточне планування матеріально-технічного постачання включає:

- дослідження ринку сировини і матеріалів;

- визначення потреби підприємства в матеріальних ресурсах;

- складання плану закупівлі матеріальних ресурсів;

- вартісний аналіз закупівельної діяльності тощо.

Дослідження ринку сировини і матеріалів дозволяє відповісти на слідуючі питання:

- Хто і що поставляє на внутрішньому і зовнішньому ринках?

- Які можливості постачальників?

- Чи велика конкуренція серед покупців?

- Хто з покупців закуповує такі ж матеріали по нижчій ціні?

-Чи є можливості для заміни матеріалів?

-Які шляхи придбання матеріалів?

-Які види транспорту можливо використати?

-Чи з'являються нові технології?

При вивченні ринку сировини і матеріалів визначається можливість їх закупок по імпорту.

Розробка плану закупівлі здійснюється після вивчення ринку сировини і матеріалів в такій послідовності. Спочатку розраховується потреба в кожному виді сировини, матеріалів, палива і т. ін. Розрізняють два способи встановлення потреби в матеріальних ресурсах:

- на плановій основі;

- на основі використання матеріалів в попередніх періодах.

Вихідними даними для визначення потреби першим способом є: плани виробництва продукції, конструкторські специфікації, рецепти, по яким розраховується потреба в матеріалах на одиницю продукції, норми витрат матеріальних ресурсів.

Потреба в кожному виді матеріалу визначається перемноження планового обсягу виробництва на норму витрат матеріалу. Потреба підприємства в матеріальних ресурсах включає:

-ресурси на основне виробництво;

-ресурси на ремонтно-експлуатаційні нужди;

-ресурси на незавершене виробництво;

-ресурси на науково-дослідні і конструкторські роботи;

- ресурси на капітальне будівництво і допоміжні потреби і т. ін.

Існують різноманітні методи визначення потреби в матеріальних ресурсах. Основний із них - метод прямого розрахунку використовується для визначення потреби в матеріальних ресурсах на основне виробництво.

В складі методу прямого розрахунку, виділяється:

- повиробний;

- подетальний;

- за аналогією;

- метод типового представництва;

- метод рецептурних норм.

При повиробному і подетальному методах використовують два показники: норма витрати і обсяг виробництва.

де P_і - потреба на і-й виріб,

N_ij - норма і-го матеріалу на виробництво j - го виробу,

Q_j - обсяг виробництва j - го найменування,

п - кількість виробів.

При визначеннi потреби по аналогії використовують наступну формулу:

P=N_A·Q_H·K₁·K₂

де Р - потреба в матеріалі,

N_A - норма витрат матеріалу на виріб-аналог,

Q_H - плановий обсяг випуску нових виробів,

К₁ - коефіцієнт, який визначає співвідношення витрат матеріалів при виробництві нових виробів і виробів-аналогів.

K₁=

де Н_Н і Н_А - чисті корисні витрати на новий виріб і виріб-аналог;

К₂ - коефіцієнт, який враховує додаткові витрати матеріалів, пов'язані з виробництвом нових виробів.

Метод типового представника використовується в масовому виробництві (підшипники). При цьому методі спочатку визна чається середньо виважена витрат ресурсів в відповідності з асортиментним планом виробництва випуску продукції, потім визначається загальна потреба в них.

де N - середньо виважена норма витрат,

N_i - поасортиментні норми витрат,

d_i - доля обсягу випуску виробу кожного асортименту в загальному обсязі виробництва.

P = N·Q

Приклад. Підприємство випускає підшипники різного діаметру на основі вивчення попиту встановлена річна програма випуску підшипників - 60 тис. шт. (Q), і питома вага окремих їх розмірів в загальному обсязі виробництва. Дані для вирішення задачі наведені у таблиці 9.1.

Таблиця 9.1.

Визначте потребу в сталі для виготовлення підшипників.

1) Визначимо середньо виважену норму витрат

=

150-10+ 200-20 + 225-30 + 250-20 + 300-20 = 232,5 (грн)

10+20+30+20+20

Загальний обсяг потреби в сталі:

Р = N·Q = 232,5·60000 = 13950 (тонн).

В тих випадках, коли відсутні норми витрат можливо визначити потребу на перспективу статистичним методом:

P_t=- P_t-1 • І_В •К;

P_t = Р_t-1 •І_Nt•I_Qt

де P_t - потреба на майбутній період,

І_В ~ індекс зміни обсягів виробництва,

К - коефіцієнт, який враховує змінення питомих витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції,

Р_t-1- потреба базового періоду,

І_Nt - індекс зниження норми витрат,

I_Qt - індекс росту обсягів виробництва.

Другий спосіб визначення потреби в матеріальних ресурсах пов'язаний з врахуванням складських залишків матеріалів і поповненням запасів, регулюванням термінів постачання і розмірів партій, а також з врахуванням витрат матеріальних ресурсів минулих періодів.

План матеріально-технічного постачання складається з двох частин: розрахунку потреби підприємства в сировині, матеріалах, паливі, устаткуванні, необхідних підприємству для виготовлення готової продукції, на яку є замовлення споживачів, і джерел покриття цієї потреби за рахунок внутрішніх резервів - перехідних залишків сировини і матеріалів на початок планового періоду - і застосування ділових відходів сировини і матеріалів.

Відраховуючи із визначеної потреби підприємства в сировині і матеріалах внутрішні резерви матеріальних ресурсів, залишків, одержують необхідну кількість матеріальних ресурсів, які треба закуповувати у підприємств, які їх виробляють, а також у посередницьких торгівельних організаціях.

Переглядів: 2983