ОСН ТИПИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ. ПСИХІКА Й Особ-СТЬ

Поведінка (дії, вчинки) людини зокрема визначається рівнем розвитку нервової системи та психіки. Ті типи поведінки, які людина набула на нижчих рівнях розвитку нервової системи, зберігаються і підпорядковуються більш складним формам психічного відображення. Таким чином, людині притаманні всі типи поведінки: від інстинктивних до свідомих з відповідною ієрархією. Інстинктивна поведінка людини — це дії, вчинки, які успадковуються людиною. На цьому рівні концентрується вся інформація, нагромаджена в ході еволюції людства. До відомих дій та вчинків інстинктивної поведінки людини належать ті, що пов’язані із самозбереженням, продовженням роду тощо. Поведінка за навичками — це дії. які засвоюються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренування. Як наслідок, людина виробляє навички, у неї формуються звички і під контролем свідомості (тренування) і без нього (спроби і помилки). Свідома поведінка дозволяє діяти на основі не лише першої сигнальної системи, а й на основі другої (тоді як інтелектуальна поведінка тварини – це дії, які тварина здійснює лише на основі першої сигнальної системи) Тому свідома поведінка поглинає інтелектуальну. Слід зважати також на те, що інстинкти та навички можуть певним чином впливати і на свідому поведінку, але остання, безперечно, може керувати і навичками, і гальмувати інстинкти. Отже, поведінка, дії вчинки людини є похідною від її психіки. Психіки — це здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів. уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об’єктивного світу. Психіка людини проявляється у: 1)Психічних процесах — це короткочасні процеси отримання , переобробки інформації та обміну нею (наприклад відчуття і сприйняття, пам’ять, мислення, емоції, воля тощо). 2)Психічних станах - відображають порівняно тривалі душевні переживання, що впливають на життєдіяльнісіь людини (наприклад настрій, депресія, стрес тощо).3) Психічних властивостях — сталі душевні якості, що утворюються в процесі життєдіяльності людини і характеризуються її здатність на певні дії відповідати адекватними психічними діями (наприклад темперамент, досвід характер, здібності, інтелект тощо).

Наявність у людини психіки, її діяльність у напрямку оволодіння успадкованою від попередніх поколінь культурою робить індивіда особистістю. Особистість — це людина як носій свідомості, її психічне обличчя як дієздатного члена суспільства, що усвідомлює свою роль і місце в цьому суспільстві. Особистістю людина не народжується, а стає; властивості особистості — це сталі психічні якості, тобто здатність індивіда відповідати на певні об'єктивні впливи адекватними психічними діями; властивості особистості проявляються у діяльності і стають її причиною, а формуючись у діяльності, стають її наслідком; особистістю індивід стає лише в результаті спілкування з іншими людьми; властивості здебільшого, як і особистість загалом, формуються пам'яттю, яка перетворює окремі короткочасні процесії у психічні стани, а їх — у психічні властивості.

В узагальненому вигляді формування особистості, її життєдіяльність, репрезентується певною системою неперервних зв'язків: психічні явища — свідомість та підсвідомість — особистість — життєдіяльність — розвиток психіки — психічні явища на новому етапі розвитку. Саме неперервність та постійна циклічність є запорукою розвитку психіки особистості в її життєдіяльності.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Cуб”єкт д-ті: заг, особ, част, тенденції.	\|	СТАТЬ ОСОБИСТОСТІ . КОНСТИТУЦІОНАЛЬНА ТИПОЛОГІЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.