Охарактеризуйте законодавчий процес в Україні: поняття, стадії.

Найголовнішою, характерною лише для Верховної Ради України як єдиного в Україні законодавчого органу, є законодавча функція (законодавча процедура, законодавчий процес).

Законодавчий процес — це діяльність державних органів та їх посадових осіб, пов’язана з поданням до законодавчого органу проектів законів, їх розглядом, прийняттям (зміною, припиненням чинності) і введенням у дію, а також з формуванням єдиної системи законодавства України.

Законодавчий процес в Україні передбачає такі стадії:

• розробка проектів законів;

• внесення і відкликання законодавчих пропозицій, законопроектів, поправок;

• розгляд законодавчих пропозицій, законопроектів, поправок у комітетах Верховної Ради;

• вирішення Верховною Радою питання про включення законопроекту до порядку денного сесії та про порядок роботи над ним;

• прийняття, в разі потреби доопрацювання законопроекту, рішення про створення тимчасової спеціальної комісії для виконання цієї роботи;

• обговорення в разі потреби і прийняття Верховною Радою рішення щодо основних положень, принципів, критеріїв, на яких має базуватися чи бути доопрацьованим відповідний законопроект або його структурна складова;

• прийняття в разі потреби рішення про визнання розгляду законопроекту невідкладним;

• розгляд законопроектів у першому читанні (обговорення та прийняття рішення);

• розгляд законопроектів у другому читанні (обговорення та прийняття рішення);

• розгляд законопроектів у третьому читанні (обговорення та прийняття рішення);

• прийняття закону;

• оформлення прийнятого Верховною Радою тексту закону (чи іншого законодавчого акта) Апаратом Верховної Ради і підписання його Головою Верховної Ради України;

• передання тексту закону на підпис Президентові України;

• підписання Президентом України закону або повернення із зауваженнями й можливими пропозиціями до Апарату Верховної Ради України;

• повторний розгляд закону у Верховній Раді України;

• опублікування (після підписання Президентом України) тексту

закону державною мовою у “Відомостях Верховної Ради України”, газеті “Голос України”, «Урядовий кур'єр» та інших друкованих органах.

У прикінцевих положеннях закону передбачається положення про дату набрання ним чинності.

На підставі статті 91 Конституції України Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю її конституційного складу, крім випадків, передбачених іншими положеннями Конституції України. У Конституції України з огляду на світовий досвід чітко визначено суб’єктів, які наділені правом законодавчої ініціативи. Згідно з частиною першою статті 93 Конституції України таке право належить Президентові України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України, а частина друга цієї статті передбачає, що законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово.

Право законодавчої ініціативи — це можливість вносити до законодавчого органу законопроекти, тобто попередні тексти законів.

Цьому праву кореспондує обов’язок законодавчого органу обговорити питання про прийняття таких законопроектів до розгляду.

Право законодавчої ініціативи визнається початковою стадією законодавчого процесу.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розкрийте конституційно-правовий статус Верховної Ради України.	\|	Визначте конституційно-правовий статус Президента України.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.