Види досліджень при вибоpі екологічних полігонів і об'єктів

При проектуванні меpежі об'єктів спостережень будь-якого масштабу треба ураховувати, що елементарний інформаційний елемент карти (площею в 1 см² планшета відповідного масштабу) може мати точкове, лінійне або площадне визначення чи бути результатом усереднення (генеpалізації) даних, що здійснюється за допомогою різних видів дослідження стану об'єктів довкілля.

Дистанційні (аерокосмічні) дослідження дозволяють одержувати інформацію про стан окремих компонентів природного середовища і його перетворення під впливом техногенезу, активності прояву екзогенних геологічних процесів тощо. За допомогою одержаних дистанційним зондуванням спектральних характеристик рослинного покрову, грунтів і водоймищ можна вирішувати наступні задачі:

– оцінки біомаси і вологовмісту рослин, впливу на них метеоумов, агрохімікатів і важких металів;

– ідентифікації мінерального складу грунтів і гірських порід, в тому числі мінеральних включень агрохімікатів;

– оцінки вмісту завислих речовин і нафтопродуктів у водоймах.

Ландшафтно-індикаційні (рекогносцирувальні) дослідження виконуються з метою виявлення характерних зовнішніх (наочних) особливостей місцевості (інженерно-геологічних, гідрогеологічних, геоморфологічних, агpомеліоpативних і інших), що дає можливість більш цілеспрямовано проводити екологічні роботи, pаціонально розташовувати мережу місць спостережень з урахуванням направленості змін рівня забруднення навколишнього середовища.

Геохімічні дослідження ландшафтів включають в себе роботи з вивчення геохімічних характеристик різних компонентів природного середовища, що дозволяє виконувати балансові розрахунки і, таким чином, оцінювати кількісні характеристики міграції забруднюючих речовин.

В найбільш повному виді геохімічні дослідження ландшафтів включають в себе комплекс робіт з вивчення:

– геохімії грунтів і порід зони аерації;

– гідрогеохімії підземних вод;

– геохімії донних осаджень водотоків і водойм;

– біогеохімії представницьких рослинних спільнот;

– гідрохімії атмосферних опадів і поверхневих вод.

Масштаб геохімічних досліджень ландшафтів визначається рівнем попередньої вивченості території. В усіх випадках мережа геохімічного опробовування грунтів вибирається пропорційно масштабу з розрахунку: одна точка спостереження на 1 см² карти. Що стосується атмосферних опадів, то їх опробовування доцільно проводити за профілями, які перетинають аномальні зони забруднень грунтів і відносно не забруднені ділянки з метою отримання даних для наступних зіставлень.

Аналогічно здійснюються біогеохімічні дослідження, а також вивчення донних осаджень і поверхневих вод.

Кінцевий етап геохімічних досліджень – районування (типізація) геохімічних ландшафтів, в основу якого повинні бути закладені територіальні відміни сучасних умов накопичення, мігpації, а за можливістю, і повітряного пеpенесення природних і техногенних неорганічних і органічних речовин.

Радіоекологічні дослідження є своєрідними в зв'язку зі способом одержання тривожної інформації. Однак, частина цих досліджень, які базуються на відборі проб повітря, грунту, води і біоти, їх попереднього оброблення і лабораторного аналізу, майже нічим не відрізняється від геохімічного опробовування.

Оцінки міграційних здібностей забpуднюючих pечовин відбиваються через коефіцієнти поглинання (накопичення) ЗР в природному середовищі чи біооб'єкті і коефіцієнти переходів між середовищами або середовищем і біооб'єктом.

Як визначальні можуть бути використані два коефіцієнти:

к о е ф і ц і є н т біологічного накопичення:

;

де С – вміст хімічних елементів або забруднювачів в біооб'єкті;

С_ф – фоновий (квартовий) вміст елементів для даного об'єкту;

к о е ф і ц і є н т біологічного переходу (поглинання):

;

де С – вміст хімічних елементів чи забруднювачів в біооб'єкті;

С_х – вміст елементів чи забруднювачів в грунті (біосубстраті).

Ці коефіцієнти з урахуванням сорбційно-міграційних параметрів окремих середовищ можуть бути закладені в основу ландшафтно-геохімічного районування територій.

Гідрохімічне вивчення підземних вод здійснюється пробовідбором з природних джерел, криниць і гідрогеологічних свердловин і в кожному конкретному випадку повинно обгрунтовуватись, виходячи з існуючої можливості відбору, природної захищеності водоносних горизонтів і рівня техногенних порушень дослідницької території.

Біогеохімічні дослідження проводяться шляхом вивчення pечовинного складу рослинності, насампеpед її мікрокомпонентного складу, однак при вивченні впливу на навколишнє середовище будь-якого специфічного забруднення доцільно вивчення біоти саме за цим показником.

При вивченні мікрокомпонентів в pослинах представляється доцільним використання матеріалів аерофотознімків у видимому і ближньому ІЧ–діапазоні, які дозволяють виділити зони, де хлорофіл рослин збагачений цими компонентами.

Біогеохімічному опробовуванню підлягають молоді рослини чи паростки 3–5 pічного віку, бажано одного виду, характерного і розповсюдженого в межах полігону.

Опробовуються також трав'яна рослинність, лишайники, мохи, опале листя після сніготаяння. В зоні широких сільгоспугідь опробовуванню підлягають рослини і продукція сільгоспвиробництва.

Маса проби в сирому виді залежить від застосованих методів вивчення і коливається від 100 р до 5 кг.

Грунтово-газові дослідження використовуються для вивчення активних зон тектонічних порушень; для вивчення техногенних забруднень вуглеводами підземних вод чи порід у випадку, якщо забруднення не проявляється на поверхні; вивчення летючих забруднювачів.

Гідрогеологічні дослідження спрямовані на вивчення гідрохімічних, гідродинамічних і гідрофізичних особливостей стану підземних вод за допомогою природних джерел, криниць і гідрогеологічних свердловин. При цьому встановлюються зміни гідрохімічних і гідродинамічних параметрів підземних вод в просторі і часі. Схема розташування гідрогеологічних пунктів спостережень, обсяги і режими досліджень визначаються конкретною природно-техногенною обстановкою.

Обгрунтування мережі спостережень є одним з найбільш складних процесів при проектуванні екологічних досліджень, оскільки воно повинне в повній мірі висвітлювати особливості і закономірності дослідної території.

При проведенні екологічних досліджень і картування мережа спостережень звичайно обгрунтовується таким чином, щоб фактичні дані були отримані по кожному квадратному сантиметру карти відповідного масштабу. Однак, подібний підхід може бути реалізований при економічно доцільних витратах тільки по такому компоненту пpиpодного середовища як грунт. Досягнути подібного ступеню вивченості за іншими компонентами середовища практично неможливо.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визначення екологічних полігонів	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.