Підповерхневі води (води зони аерації)

Просочування кислих вод через грунт розчиняє мінерали і викликає вивітрювання і вивільнення катіонів основ для поглинання поживних речовин, просочування в більш глибокі шари грунту, виносу в річкові, озерні і грунтові води. Аналіз підповерхневих вод є однією з найбільш важливих контрольних процедур для поняття їх геохімічного взаємозв'язку з біологічними/ мікробіологічними компонентами.

Розміщення лізиметрів на полігоні для збирання підповерхневих вод треба проводити з урахуванням характеру місцевості (каміння, низький вихід води), яка вибирається в районі водозбору. На кожному з контрольованих шарів грунту встановлюється шість лізиметрів. При цьому можуть застосовуватись чашеподібні пробовідбірники різної форми: з пористим матеріалом, розташованим на дні, з боків чи по всьому пробовідбірнику. Відкритий кінець пробовідбірника, як правило, прикріплюється до непористого трубопроводу, через який утворюється вакуум і відбирається вода.

Невеликі чашеподібні всосувальні лізиметри треба встановлювати у верхньому шарі грунту (елювіальний горизонт на глибині біля 20 см) і нижче кореневої системи (B–горизонт підзолей на глибині біля 40 см). Установка лізиметрів виконується за допомогою грунтового бурава, щоб звести до мінімуму порушення грунту. При цьому треба забезпечити добрий контакт лізиметра з грунтом, наливши через отвір суспензію з місцевого грунтового матеріалу і дистильованої води.

Далі треба забезпечити безперервне всосування під тиском 0,3–0,6 бар протягом періоду від 18 годин до двох тижнів в залежності від виду використаних в лізиметрі чаш. Всосувальні лізиметри, об'єднані з великими вакуумними посудинами (ємкістю 2 літри), здібні підтримувати такий тиск без допоміжної підкачки.

Просторова мінливість хімічних сполук у відібраних пробах вод оцінюється протягом короткого періоду, коли відбір проб проводиться за допомогою 15–25 лізиметрів, встановлених на кожному грунтовому горизонті. Це має важливу роль для порівняння результатів вимірів, одержаних від відносно невеликої кількості (6) звичайних лізиметрів, з середнім грунтовим розчином в районі установки лізиметрів.

Треба застосовувати промиті в кислотному розчині пробовідбірні посудини і замінювати їх кожного разу, коли проводиться відбір нових проб.

Проби підповерхневих вод фільтруються (мембранним фільтром товщиною 0,40–0,45 мкм) і зберігаються в промитих в кислотному розчині поліетиленових посудинах, вміщених в пластиковий мішок і перевозяться в лабораторію (бажано в охолоджувальних ящиках). Підпроби для аналізу NO S₁₃ і розчиненого вуглецю треба законсервувати розчином HgCl S₁₂.

Проби для визначення металів методом ІЗП консервуються добавленням 0,5 мл концентрованої азотної кислоти високої очистки на 100 мл проби. Посудини з пробами зберігаються в темному і холодному місці (при температурі 4⁰C) до аналізу. Період перевезення і зберігання проб треба скоротити до мінімуму.

Аналітичні методи визначень підповерхневих вод

Переважність треба віддавати стандартним аналітичним методам, наприклад, методу ААС в полум'ї (в графітовій печі для аналізу металів) і емісійній спектрометрії з використанням методу індуктивно зв'язаної плазми (ІЗП) чи методу ІЗП–МС, зокрема:

– наявність сірки, фосфору і вуглецю аналізується чи за допомогою автоматичного обладнання, чи за допомогою спектрометрії або ж іонної хроматографії;

– визначення рухливого алюмінію може бути проведене пірокатехолфіолетовим методом аналізу нагнічуваного потоку (FIA);

– кислотно–лужний показник (pH) завжди аналізується електрометричним методом.

Контрольованими параметрами є:

– сірка сульфата (мг/л; з точністю до однієї десяткової цифри);

– азот нітрата (мг/л; з точністю до двох десяткових цифр);

– азот аміаку (мг/л; з точністю до двох десяткових цифр);

– кальцій (мг/л; з точністю до однієї десяткової цифри);

– натрій (мг/л; з точністю до однієї десяткової цифри);

– калій (мг/л; з точністю до однієї десяткової цифри);

– магній (мг/л; з точністю до однієї десяткової цифри);

– хлорид (мг/л; з точністю до однієї десяткової цифри);

– загальний фосфор (мкг/л; з точністю до однієї десяткової цифри);

– розчинний органічний вуглець (мкг/л; з точністю до однієї десяткової цифри);

– загальний алюміній (мкг/л; з точністю до однієї десяткової цифри);

– рухомий алюміній (мкг/л; з точністю до однієї десяткової цифри);

– марганець (мкг/л; з точністю до однієї десяткової цифри);

– залізо (мкг/л; з точністю до однієї десяткової цифри);

– кремній (мг/л; з точністю до однієї десяткової цифри);

– pH рідин (з точністю до двох десяткових цифр);

– питома електропровідність (мСм/м; з точністю до однієї десяткової цифри);

– лужність (мг/л; з точністю до однієї десяткової цифри);

– сток підповерхневих вод (л/с · км²);

– насиченість грунту вологою (м³/м³).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Атмосферні опади	\|	Грунтові води

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.