У цивільно-процесуальному аспекті негайне виконання розуміється як виконання рішення до набрання ним законної сили. Відповідно до ст.367 ЦПК суд допускає негайне виконання рішень у справах про: 1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; 2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; 3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць; 4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; 5) відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; 6) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1, 2 і 3. Отже, зі змісти цієї норми випливає, що підстави для допущення негайного виконання судового рішення поділяються на: 1) обов’язкові (імперативні);2) факультативні (імперативно-диспозитивні)[80]. Підставами для цього, наприклад, може бути майновий стан стягувача, який потребує негайного поновлення[81].Виходячи з порядку видачі стягувачу судового наказу він не підлягає негайному виконанню. Негайному виконанню підлягають ухвали про забезпечення позову (ч.ч.9,10 ст.153 ЦПК). Відповідно до п. 29.32 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах,апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затв. наказом Державної судової адміністрації України 17 грудня 2013 р. № 173, виконавчі листи виписуються після набрання рішенням суду законної сили за заявою стягувача, а у справах, в яких рішення підлягає негайному виконанню, – у день постановлення рішення. Виконавчі листи підписуються головуючим суддею, а за його відсутності (відпустка, тривале відрядження, хвороба та ін.) – головою суду чи його заступниками.Згідно з ч.4 ст.25 Закону України „Про виконавче провадження” якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного дня після одержання документів, зазначених у ст. 18 цього Закону, і у порядку, встановленому цим Законом, проводить відповідні виконавчі дії.