Методи проведення зйомки

В залежності від складу і умов залягання порід, масштабу робіт і ступеню відслоненості району робіт при наземному геологічному картуванні користуються одним з трьох методів зйомки за відслоненням, або їх комбінаціями: метод маршрутів вхрест простягання порід (метод перетинів), метод маршрутів за простяганням, метод оконтурювання (за точками описаних відслонень).

Зйомка методом маршрутів вхрест простягання є основним методом переважно при дрібномасштабному картуванні і звичайно проводиться вздовж сітки відслонень осадочних і метаморфічних порід в руслах річок. Цей метод застосовується також для лінійних складчастих структур, для складання зведеного геологічного розрізу і з’ясування тектоніки району. Маршрути розподіляються на місцевості так, щоб вони дали по можливості найбільше даних. Перш за все обстежуються добре відслонені долини крупних річок, що перетинають район вхрест простягання порід. Обстежуються всі річкові долини, балки, яри.

Метод дозволяє скласти нормальний стратиграфічний розріз району, виділити геологічні границі, намітити маркуючі горизонти. При встановлені геологічних границь при перетині вхрест простягання слід їх після цього простежити за простяганням.

Вздовж маршрутів, що проходять вхрест простягання, границя між різновіковими шарами або геологічними тілами вважається встановленою, якщо вона спостерігається на відслоненні або знаходиться між двома природними або штучними відслоненнями, віддаленими одне від одного не далі, ніж на 200 м при зйомці в масштабі 1:50000 і не більше ніж на 100 м при зйомці в масштабі 1:25000.

Таблиця 2.7 – Орієнтовані відстані між лініями маршрутів вхрест простягання в залежності від масштабу зйомки і складності геологічної будови

Категорія складності геологічної будови	Відстані між маршрутами
Масштаб 1:50000	Масштаб 1:25000
Проста Складна Дуже складна

При зйомці методом маршрутів за простяганням шарів, який застосовується звичайно при крупномасштабній зйомці, прослідковують (“витягують”) за простяганням виділені найбільш характерні – опірні (маркуючі) шари або світи (за кольором, складом, фауністичними рештками та ін.), а також контакти магматичних і інших порід та розривні порушення. Закриті ділянки геологічних границь вскриваються свердловинами. Прослідкований шар є підставою для проведення границь інших світ і шарів.

При картуванні методом оконтурювання відслонень, на карту наносять ділянки відслонень порід із встановленим віком, а потім на основі польових спостережень методом інтерполяції проводять геологічні границі між окремими комплексами вивержених або світами і шарами осадочних порід. Переважно цей метод застосовують в районах з доброю відслоненістю для вивчення інтрузивних масивів і ділянок із складною тектонікою.

При написанні цього пункту, студент повинен визначити, на яких ділянках полігону доцільно використовувати певний метод і обґрунтовувати вибір методів. На схемі маршрутів, гірських виробок і свердловин (додаток 4) прокладаються лінії маршрутів згідно обраного методу.

2.5.4.7 Геофізичні та геохімічні дослідження при
проведенні геологічної зйомки

При проведенні геологозйомочних робіт застосовують одночасно геофізичні та геохімічні дослідження, які допоможуть встановити наявність нафтових, газових, рудних та вугільних родовищ, а також дослідити тектонічні структури.

В курсовому проекті слід передбачити геофізичні та геохімічні дослідження, які необхідно застосовувати при пошуках корисних копалин, які прогнозуються на території полігону геологічної зйомки.

Гравірозвідка дозволяє виявити нафтогазоносні, соленосні та вугленосні райони, артезіанські басейни, поклади залізних руд, хромітів, міді, поліметалів, сірки та ін.

Магніторозвідка в комплексі з іншими дослідженнями дозволяє виявити рудні тіла бокситів, марганцю, алмазів, поліметалів, хромітів, залізних руд.

Радіометрія дозволяє встановлювати наявність як радіоактивних елементів (урану, торію, радію), так і нерадіоактивних (молібден, берилій, бор, мідь, алюміній, цинк, свинець та ін.).

Електророзвідка застосовується в комплексі з іншими геофізичними методами для встановлення при пошуках та розвідці нафтогазоносних структур, вугленосних товщ та ін.

З геохімічних методів широко застосовуються металометрична зйомка, яка входить як обов’язковий елемент в геологічне картування. Вона базується на вивченні закономірностей розподілу рудних мінералів в гірських породах і здійснюється шляхом виявлення первинних і, головним чином, вторинних ореолів розсіювання тих металів, з родовищами або рудопроявами яких пов’язані ці ореоли. При цій зйомці відбираються так звані малі проби (20-50 г) з ґрунтового шару, а якщо можливо – з елювію корінних порід або з делювію, з самої поверхні або з невеликої (до 1 м) глибини. Кількість пунктів відбору проб не може бути менше одного пункту на 1 кв. см карти. Після проведення спектрального аналізу таких проб встановлюють аномальний (підвищений або понижений) вміст тих чи інших елементів в ореолах розсіювання.

Обов’язковим елементом геологічної зйомки є шліхове опробування, для якого відбираються шліхові проби з ґрунтів і рихлих утворень (алювію, делювію, елювію та ін.) з метою визначення наявності в цих відкладах розсіяних рудних мінералів з високою щільністю, які при руйнації корінних порід (і руд) піддаються переносу і перевідкладенню в рихлих осадках. Проведення спектрального, люмінесцентного, хімічного, радіологічного та інших аналізів, що виконуються в польових і хімічних лабораторіях і в стаціонарних камеральних умовах, дає можливість уточнити дані про металоносність району.

При написанні цього пункту необхідно визначити комплекс методів досліджень, які необхідно провести під час геологічної зйомки; точки, де ці дослідження плануються, нанести на схему маршрутів (додаток 4).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характер відслоненості районів зйомки	\|	Кондиційність геологічної карти

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.