МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Варіанти відповіді патологоанатома при патогістологічному дослідженні1. Описова відповідь – вміщує лише опис патологічних змін із загальними визначеннями типових патологічних процесів (запалення, дистрофія тощо). Частий варіант при недостатності клінічних даних.
2. Орієнтовний діагноз – відповідь дозволяє клініцисту обмежити коло хвороб при проведенні диференційної діагностики (наприклад: у зрізах тканина лімфовузла з проявами гранульоматозного лімфаденіту; подібні зміни спостерігаються при інфекційних гранульоматозних хворобах).
3. Остаточний діагноз – відповідь вміщує точні вказівки на конкретну хворобу. Такий діагноз патологоанатома вважається об’єктивною основою для формування клінічного діагнозу, для виконання операцій, застосування агресивних методів лікування.
4. «Неправдива відповідь» (негативна або позитивна) – можлива помилка внаслідок технічної недосконалості підготовки матеріалу для дослідження (значна кількість біоптатів з дуже малим обсягом тканин, погана гістологічна обробка матеріалу через відсутність або нестачу коштів і реактивів). На ранніх стадіях розвитку патологічних процесів, в умовах лікувального патоморфозу, при неточному відборі матеріалу, імовірний «неправдиво негативний» діагноз (наприклад, пухлина існує але її не розпізнають). Суттєво небезпечнішим для хворого є «неправдиво позитивний» діагноз. Це можливе при вікових або гормональних змінах структур. При розбіжності патогістологічного діагноза з клінічним, лікар-куратор має консультативно переглянути біопсію або її повторити.
Деякі відомості щодо патогістологічного дослідження матеріалу біопсій: 1. Кожному випадку присвоюють стільки номерів, скільки фрагментів вирізається для дослідження з урахуванням кількості необхідних додаткових методів фарбування). 2. У відповіді патогістолога має бути дві частини: описова та резюмуюча (діагноз). 3. Фрагменти тканин, які досліджувались мають зберігатись у патологоанатомічному відділенні не менше року, а блоки, гістологічні препарати, журнали з відповідями – безстроково. 4. Копія відповіді патогістолога має бути видана за першою вимогою хворого або його представника, а гістологічні препарати для консультацій – під розписку.
Додаток 1
Додаток 2
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 08.08.2006 № 545 ( z1150-06 )
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 р. за № 1152/13026
|
||||||||
|