ТЕМА: Сучасний стан та перспективи розвитку бухгалтерського обліку в Україні

Актуальність теми. Важливим напрямом реформування бухгалтерського обліку в Україні є гармонізація фінансової звітності вітчизняних підприємств з міжнародними стандартами.

Такі заходи частково вже були здійснені у межах Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.1998 р. № 1706.

Результатом впровадження цієї Програми стало ухвалення Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(с)БО), нового плану рахунків. Це спричинило прогресивні зміни в навчальних планах і методиках викладання бухгалтерського обліку у вищих навчальних закладах. Водночас реформа бухгалтерського обліку не супроводжувалась адекватними змінами в інших сферах, зокрема в статистиці, оподаткуванні, системі права.

Прагнення України стати членом ЄС вимагає відповідних змін у законодавстві, нормативно-правовому забезпеченні бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Проте практика свідчить про наявність теоретичних і практичних проблем реформування системи бухгалтерського обліку в Україні, які зумовлені: розбіжностями у підходах до обліку в Україні та в західних країнах; суперечливими положеннями міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), покладеними в основу П(С)БО; відсутністю комплексності в реформуванні державних інституцій України; відмінностями у трактуванні управлінського обліку.

Наявність цих та інших проблем підтверджує актуальність пошуку шляхів їх вирішення та прогнозування напрямів подальшого розвитку бухгалтерського обліку в Україні.

Проблеми розвитку системи бухгалтерського обліку в Україні відображені у працях вітчизняних учених, зокрема М. Т. Білухи, О. С. Бородкіна, Ф. Ф. Бутинця, Б. І. Валуєва, А. М. Герасимовича, З. В. Гуцайлюка, М. Я. Дем’яненка, Г. Г. Кірейцева, Л. М. Кіндрацької, М. В. Кужельного, А. М. Кузьмінського, Ю. А. Кузьмінського, В. М. Костюченко, Я. Д. Крупки, С. О. Левицької, В. Г. Лінника, Л. Г. Ловінської, Ю. Я. Литвина, Н. М. Малюги, Є. В. Мниха, Л. В. Нападовської, В. М. Пархоменка, О. А. Петрик, О. М. Петрука, М. С. Пушкаря, В. С. Рудницького, П. Т. Саблука, С. В. Свірко, В. В. Сопка, М. Г. Чумаченка, В. О. Шевчука, В. Г. Швеця.

У багатьох працях, присвячених розвитку системи бухгалтерського обліку в Україні, основна увага приділялась правовим та організаційним аспектам його реформування та обґрунтуванню необхідності застосування нової парадигми.

Водночас наразі бракує комплексних досліджень, спрямованих на розвиток бухгалтерського обліку, вдосконалення його теорії, методології та практики.

Відсутність комплексного дослідження та оцінки наявної системи бухгалтерського обліку в Україні, а також потреба у створенні оновленої національної системи бухгалтерського обліку, яка б відповідала сучасним і майбутнім вимогам ефективного управління економічними процесами, обумовили напрям дослідження, актуальність теми дисертації, визначили її зміст, мету та завдання, практичну і наукову значимість.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних, методологічних і практичних положень реформування бухгалтерського обліку в Україні.

Мета дослідження обумовила постановку та вирішення таких завдань:

– виявити тенденції та сфери гармонізації бухгалтерського обліку на міжнародному та регіональному рівнях;

– уточнити сутність трансформації системи бухгалтерського обліку в Україні за часів її незалежності;

– довести необхідність диференціації вимог до фінансової звітності в контексті курсу України на євроінтеграцію;

– визначити ступінь відповідності національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку міжнародним стандартам та надати рекомендації щодо їх подальшого вдосконалення;

– запропонувати методику трансформації фінансової звітності вітчизняних підприємств у фінансову звітність за МСФЗ;

– виділити чинники, які утруднюють застосування принципів і методів МСФЗ в Україні, та надати рекомендації щодо вирішення існуючих проблем;

– розкрити сутність управлінського обліку та його трактування в Україні;

– виділити методи управлінського обліку та показати можливості ефективного їх застосування в Україні;

– довести необхідність створення на рівні суб’єктів господарювання стратегічно-орієнтованої системи обліку;

– обґрунтувати необхідність розширення меж бухгалтерського обліку на основі його глобальної системи;

– визначити предмет, метод, принципи глобальної системи бухгалтерського обліку та шляхи її практичного застосування.

Об’єктом дослідження є система бухгалтерського обліку в Україні.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та організаційні засади розвитку системи бухгалтерського обліку в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектична теорія пізнання, системний підхід до вивчення стану та розвитку бухгалтерського обліку в Україні. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження застосовано такі методи: дедукція, індукція, аналіз, синтез (дослідження сутності гармонізації та трансформації системи бухгалтерського обліку в Україні, трактування управлінського обліку, предмету і методу глобального обліку); порівняльного аналізу (для визначення відповідності законодавчих актів України у галузі бухгалтерського обліку Міжнародним стандартам фінансової звітності та Директивам ЄС); моделювання та графічний метод (при розробці методики трансформації фінансової звітності, алгоритмів професійного судження та контуру стратегічно орієнтованої системи обліку); статистичні методи (для визначення функцій витрат).

Інформаційною базою дослідження є наукові та практичні розробки вітчизняних і зарубіжних учених, законодавчі та нормативно-правові акти органів державної влади України, Міжнародні стандарти фінансової звітності та інші документи міжнародних органів – суб’єктів гармонізації та стандартизації у сфері бухгалтерського обліку, облікові регістри, первинні документи, форми звітності суб’єктів господарювання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні та наданні рекомендацій щодо теоретичних, методологічних та організаційних засад подальшого розвитку системи бухгалтерського обліку в Україні.

Вперше:

- на основі комплексного аналізу відповідності Положень (стандартів) бухгалтерського обліку міжнародним стандартам надано рекомендації щодо подальшого узгодження П(с)БО з МСФЗ;

- запропоновано методику трансформації фінансової звітності вітчизняних підприємств у фінансову звітність за міжнародними стандартами. Доведена доцільність трансформації, як тимчасового заходу в процесі первісної апробації фінансової звітності за МСФЗ;

- визначено напрями диференціації фінансової звітності вітчизняних підприємств: МСФЗ – для підприємств, які мають оприлюднювати фінансову звітність; фінансова звітність інших товариств – в обсязі, передбаченому Директивами ЄС; спрощена звітність – для малих і середніх підприємств, які не є товариствами. Це забезпечує спрощення звітності значної кількості суб’єктів господарювання та гармонізацію її з вимогами законодавства ЄС;

- доведено необхідність створення стратегічно орієнтованої системи обліку на рівні суб’єкта господарювання, що забезпечить отримання інформації (зокрема у вигляді стратегічного балансу і стратегічного звіту про прибуток) про стратегічний потенціал підприємства та реалізацію його стратегії;

- визначено теоретичні та методологічні основи глобальної системи бухгалтерського обліку, яка дає змогу подолати його наявні обмеження (теоретичні, методологічні, регуляторні) та забезпечити інформаційні потреби зовнішніх і внутрішніх користувачів.

Удосконалено:

- методику обліку внутрішньогосподарських операцій центрів відповідальності, що уможливлює їх відображення при використанні різних методів трансфертного ціноутворення;

- методику коригування показника операційного прибутку та інвестованого капіталу для визначення показника економічної доданої вартості.

Набули подальшого розвитку:

- визначення об’єктів, суб’єктів і сфер гармонізації бухгалтерського обліку. Зокрема зроблено висновок про перенесення акцентів у міжнародній стандартизації фінансової звітності з гармонізації на конвергенцію та про необхідність комплексної конвергенції всіх професійних стандартів (фінансової звітності, аудиту, освіти, оцінювання);

- конкретизація заходів для запровадження МСФЗ в умовах державного регулювання бухгалтерського обліку;

- алгоритмізація процесів професійного судження в бухгалтерському обліку. Запропоновані алгоритми полегшують процеси визнання, оцінювання і розкриття інформації у фінансовій звітності та аналізу релевантної інформації для прийняття рішень;

- класифікація оцінок, яка дає змогу визначити роль та місце справедливої вартості у системі оцінок бухгалтерського обліку та краще зрозуміти норми національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку і міжнародних стандартів фінансової звітності;

- ідентифікація сучасної системи бухгалтерського обліку в Україні. Зокрема визначено, що національна система бухгалтерського обліку складається з керівної (на рівні країни визначає організацію та методологію бухгалтерського обліку суб’єктів господарювання) та керованої (на рівні суб’єктів господарювання) підсистем;

- визначення теоретичних, методологічних і регуляторних обмежень системи бухгалтерського обліку з метою розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо її подальшого розвитку;

- уточнення визначення предмета бухгалтерського обліку для розвитку його теорії та методології;

- систематизація методів калькулювання релевантних грошових потоків з метою підготовки проектів управлінських рішень;

- класифікація рахунків бухгалтерського обліку для практичного застосування принципів глобального обліку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій з удосконалення системи бухгалтерського обліку в Україні. Основні теоретичні, методологічні та практичні розробки, викладені у дисертації, знайшли відображення у пропозиціях автора щодо розробки та внесення змін до нормативних актів, які регламентують бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні, та методик управлінського обліку.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертації отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано тільки ті ідеї та положення, які є індивідуальним внеском автора.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків. Загальний обсяг роботи становить 377 сторінок друкованого тексту. Робота містить 30 таблиць на 18 сторінках, 38 рисунків на 20 сторінках, 24 додатка на 103 сторінках, список використаних джерел з 434 найменувань на 45 сторінках.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гіпотеза у процесі дослідження неодноразово уточнюється, доповнюється чи змінюється.	\|	Тема 2.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.