Передумова

Модуль І. АДВОКАТУРА

Лекція 1. Історія адвокатури Західної Європи………………………………………………. 5

Лекція 2. Історичний шлях розвитку адвокатури в Україні………………………………… 10

Лекція 3.Основні міжнародні принципи організації діяльності адвокатури…………….. 19

Модуль ІІ. НОТАРІАТ

Лекція 1. Становлення та розвиток нотаріальної діяльності на різних етапах

європейської історії……………………………………………………………………………. 55

Лекція 2. Місце нотаріату в системі правоохоронних органів……………………………… 69

Лекція 3. Загальні правила вчинення нотаріальних дій……………………………………… 78

Лекція 4. Посвідчення угод…………………………………………………………………….. 82

Лекція 5. Питання деонтології в діяльності нотаріальних органів………………………….

Лекція 6. Типи сучасних нотаріальних систем………………………………………………. 109

Лекція 7. Застосування іноземного права при здійсненні нотаріальних дій……………… 112

Завдання для контрольних робіт до модулів І та ІІ………………………………………….. 115

Список використаної літератури до І розділу……………………………………………….. 119

Список використаної літератури до ІІ розділу……………………………………………….. 120

ДОДАТКИ.

Додаток 1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»………………… 125

Додаток 2. Закон України «Про нотаріат»………………………………………………….. 147

АНОТАЦІЯ

Навчальний посібник «Адвокатура і нотаріат України» складено згідно робочої навчальної програми дисципліни для студентів за напрямом підготовки 6.030402 Правознавство, розробленої кандидатом юридичних наук, професором Бедь Віктором Васильовичем, тастаршим викладачем кафедри правознавства та канонічного права Карпатського університету ім. А.Волошина Бедь Наталією Михайлівною.

Навчальний посібник містить матеріал для вивчення двох модулів.

Перший модуль присвячено історії розвитку і становлення світової та української адвокатури, сучасному стану цього, структурі правового інституту. Розкриваються також деякі практичні питання професійної діяльності адвоката. Особливу увагу приділено аналізу Закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012.

Другий модуль присвячено історії розвитку, розкриттю поняття нотаріату та нотаріального процесу, місцю українського нотаріату в системі правоохоронних органів. Висвітлено загальні правила вчинення нотаріальних дій, проведено аналіз Закону України «Про нотаріат», шляхи подальшого розвитку українського нотаріату через аналіз сучасних світових типів нотаріальних систем.

Передумова

Курс передбачає виклад двох великих нормативних дисциплін (відповідно поділено на два модулі): адвокатура і нотаріат, які останнім часом стали чи не найбільш популярними професіями в Україні.

Перший розділ присвячено історії виникнення та розвитку, сьогоднішньому стану адвокатури. Особливу увагу приділено вивченню Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», прийнятому 5 липня 2012 року.

У цивілізованих демократичних державах, до числа яких прагне увійти Україна, невід'ємним чинником правової системи і основним недержавним інститутом захисту особистості, її прав і свобод є адвокатура.

Розвиток адвокатури в суверенній Україні, так само як і в інших пострадянських республіках, сильно ускладнене тою обставиною, що протягом минулого століття на територіях цих держав, по суті, вдруге відбувається повернення до системи діаметрально протилежних соціально-правових цінностей.

Парадоксально, проте після сімдесятирічного існування радянської правової системи ряд колишніх радянських республік, роблячи крок вперед з метою адаптації до європейської цивілізації в галузі права, по суті, роблять два кроки назад, повертаючись до правової системи, яка існувала на їх територіях в період Російської, Австро-Угорської імперій, особливо щодо повернення до судів присяжних, апеляційних судів, рівність учасників судового процесу, незалежність адвокатури від органів влади тощо.

Рішучий поворот міжнародної спільноти до таких цінностей, як особистість, її права і свободи, утвердження принципу поваги до прав людини, передбачене Статутом ООН, дало потужний поштовх розвитку відповідних інститутів і, перш за все, адвокатури. Сильним стимулом у цьому напрямку став період "перебудови" в СРСР, а потім і розвал радянської тоталітарної системи.

Вже в серпні 1990 р. в Нью-Йорку Восьмим Конгресом ООН приймаються "Основні положення про роль адвокатів", метою яких було здійснення морально-політичного впливу на правову політику держав-учасників відносно адвокатури.

Українські юристи-науковці спочатку виявилися не дуже прихильними до цієї професії. Окремі роботи з цієї теми з'явилися лише останнім часом і, в основному, завдяки ентузіастам: А. Д. Святоцькому, В. В. Медведчуку, Михеєнко, Т. В. Варфоломєєвій, В.Д. Фіолковському, авторам-практикам І. Ю. Гловацькому, Я. П. Зейкану, В.В. Бедю. З’явились професійні періодичні видання. Але все це потребує певної систематизації. Тим часом, інтерес до адвокатської професії не зменшується, а студенти-заочники не завжди мають змогу ґрунтовно вивчати всю цю літературу, тому потреба в виданні короткого викладу матеріалу, який би дав змогу зорієнтуватись у професії, безумовно є.

Другий розділ присвячено вивченню історії виникнення, розвитку особливостей насамперед латинського нотаріату, до якого тяжіє сучасний український нотаріат.

Деякі питання нотаріату взагалі і в Україні, зокрема, досліджували такі вітчизняні вчені, як Р. Кочер’янц, В. Баранкова, С. Фурса, В. Черниш, О. Л. Потєряхін, Б. Стичинський, К. Василенко.[1] Проте здебільшого у працях цих науковців висвітлювалися галузеві проблеми. Отож і до сьогодні залишилися недостатньо вивченими процеси зародження, розвитку та функціонування нотаріату, особливо в Україні, його об’єктивний зв’язок із державним та культурно-історичним розвитком українського суспільства; питання впливу світового досвіду на формування нормативно-правової бази нотаріату в Україні. Тому важливим і необхідним є дослідження становлення та розвитку нотаріальних органів, проблемні питання, з якими стикаються нотаріуси сьогодні.

Закон «Про нотаріат», прийнятий 2 вересня 1993 року, був логічною відповіддю на нові соціально-політичні реалії: поверталась приватна власність, а значить, з’явилась необхідність в реєстрації, посвідченні не простими реєстраторами, але професійними юристами. Вимоги до професії значно зросли. З’явились приватні нотаріуси. Але з економічним розвитком країни, впевненого кроку до західних стандартів, необхідність у вдосконаленні закону залишається важливим завданням як законодавців, влади, так і науковців.

Зокрема, 2007 року Міністерство юстиції України в співпраці з Центром комерційного права долучилися до реалізації Порогової програми Корпорації «Виклики тисячоліття», що здійснюється в Україні на підставі Угоди, укладеної між урядами США та України, щодо подолання корупції в державному секторі. Корпорація «Виклики тисячоліття» — державна установа, що надає допомогу країнам, які самостійно розробили відповідні кроки в напрямі утвердження верховенства права та подолання корупції. У разі успішного виконання цієї програми Україна набуде право долучитися до програми повномасштабної економічної допомоги, відомої як Пактова допомога. Тому в успіху програми зацікавлене все суспільство.

Одним із пріоритетів у роботі Міністерства юстиції України і центральним напрямів Порогової програми є реформування системи нотаріату в Україні. Найбільші зміни у Законі України «Про нотаріат» відбулись в 2008 році, але і надалі закон продовжує удосконалюватись. І це логічно: нотаріат — важлива частина правової інфраструктури, що забезпечує стабільність і юридичну безпеку цивільного обороту. Нотаріуси є публічними посадовими особами, які отримують повноваження від держави, реалізуючи їх від імені держави та під її контролем. Основним призначенням нотаріусів є надання достовірного, безспірного характеру юридичним діям (правочинам), що вчинюють суб’єкти права - фізичні та юридичні особи, підготовка досконалих правових документів і надання юридичних консультацій і порад. Від чіткої та налагодженої роботи нотаріусів, належного виконання функцій, покладених на них державою, залежить, з одного боку, урахування в цивільному обороті суспільних, публічних інтересів, з іншого - інтересів окремої особи з її приватними цілями і прагненнями. Функції, які виконують нотаріуси, є важливими як для життєдіяльності окремих осіб, так і для функціонування державних і громадських інституцій.

Відповідно до визначених пріоритетів завдань Порогової програми Міністерство юстиції України разом із Центром комерційного права здійснює роботу у сфері реформування системи нотаріату. Розроблено і затверджено детальні плани імплементації, які передбачають, зокрема, удосконалення законодавчої бази; допомогу у створенні ефективної організації нотаріусів на засадах самоуправління, яка регулюватиме діяльність нотаріусів, забезпечуючи рівновагу між потребою в державному контролі за діяльністю нотаріусів та законодавчими гарантіями їх незалежності; удосконалення системи допуску до професії, включаючи запровадження системи анонімного тестування, а також порядку здійснення інспекційних перевірок нотаріусів.[2]

В умовах розбудови в та реформування Україні ринкових соціально-економічних відносин особливо зростає авторитет і значення інститутів, основним завданням яких є захист прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, таких ак адвокатура і нотаріат. Крім того, нотаріат виконує превентивне завдання, запобігаючи суперечкам між сторонами цивільних правовідносин, захищаючи права осіб від можливих порушень у майбутньому, утверджуючи між ними стабільні та передбачувані відносини. Тож він, як і адвокатура, є одним із важливих чинників формування правової держави.

Щоби зрозуміти шляхи розвитку сучасного українського нотаріату, ми зверннулись до історії, в тому числі світового, європейського та українського. Але особливу увагу приділено стану сучасного нотаріату.

В короткому викладі досить важко охопити всі питання, що стосуються професій адвоката та нотаріуса, в цьому повинен допомогти аналіз основних законодавчих актів, що міститься в додатках.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
EXTRACURRICULAR ACTIVITIES	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.