Е) директиви. Не виконувана інструкція процесору.

ТЕМА : Структура програми.

Програма реалізує алгоритм розв’язання задачі. Вона об’єднує послідовність виконання конкретних вказівок над конкретними даними для реалізації конкретно встановленої мети.

Програма складається з описової частини та тіла.

ОПИСОВАЧАСТИНА:

1. Program < ім’я програми> ( не обов’язкова частина).

2. Директиви ( не обов’язкові ) { $... }.

Uses – специфікація (uses CRT).

Label – оголошення міток. Мітки у програмі позначають оператори, на які повинне передаватися виконання згідно з алгоритмом, якщо потрібно здійснити обхід деякого фрагменту. Мітки використовуються з оператором goto. Використання міток не бажане.

Const – оголошення констант. Константи – величини, значення яких встановлені в описовій частині програми і в процесі виконання програми не змінюються.

CONST < ідентифікатор > = < значення константи>;

Наприклад.

Const max = 1000; min = 1;

Type – оголошення типів. Тип – повна сукупність елементів деякої природи, що володіють спільними для них властивостями.

Ці властивості визначають діапазон допустимих значень, операції, що застосовують до елементів типу.

Скалярні типи – множини елементів, які є анатомічними величинами, тобто неподільними на простіші елементи( дійсні, цілі числа, символьні, логічні, перелічувані та інтервальні типи ).

Перші чотири типи – стандартні, а два останні будуються згідно певних правил.

TYPE <ідентифікатор> = <опис типу>;

Наприклад

Type n=integer; n1=array[1..10] of real; n2=(red,yellow,green);

Var – оголошення змінних. Змінні – величини, значення яких в процесі виконання програми може змінюватися. Якщо є декілька змінних одного типу, то їх можна оголосити в одному розділі, перелічуючи їх через кому. Заданя типу змінних може бути явне, або через раніше оголошений тип.

VAR <ідентифікатори> : <ім’я типу>;

Наприклад

Var a,b,c: integer;

Оголошення підпрограм: функцій та процедур. Структурне програмування передбачає побудову програм, яка фактично буде послідовністю звертань до підпрограм.

Процедура – дія, функція – результат. За своєю структурною будовою підпрограми подібні до програм, тобто мають заголовок, розділ оголошень, тіло.

ПРОЦЕДУРА.

PROCEDURE <імя> ( <список формальних параметрів> );

<оголошення>

<тіло>

ФУНКЦІЯ.

FUNCTION <імя> (<спиток формальних пораметрів>);<тип результату>;

<оголошення>

<тіло>

На цьому завершується розділ оголошень.

ТІЛОПРОГРАМИАБОРОЗДІЛОПЕРАТОРІВ:

Ця частина є реалізацією алгоритму розв’язку задачі. Саме тут задається послідовність команд у вигляді викликів підпрограм або операторів мови.

Розділ операторів обмежується оператор ними дужками:

BEGIN

<оператор>;

END.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
При допомозі цих трьох елементів можна побудувати будь-яку конструкцію алгоритму, а отже і весь алгоритм.	\|	В тілі програми кожна окрема команда завершується ;.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.