Для доповнення текстового файлу використовують режим до запису.

APPEND(<файлова змінна>);

При її виконанні файловий вказівник поміщається вкінець файлу. До запис можливий лише в кінці. Перемістити файловий вказівник на початок файлу неможливо.

Файлова змінна повинна бути зв’язана з конкретним файлом на диску.

Безтиповіфайли

При цьому файл вважається послідовністю байтів без умовного розділення на рядки символами eoln (як в текстових файлах) або на елементи деякого типу як у типізованих файлах.

Такі файли переважно застосовуються для швидкого перенесення даних з одного файла в інший без інтерпретації їх певним типом. Це може бути звичайне копіювання одного досить великого файла в інший. Для без типових файлів файлові змінні оголошуються при допомозі службового слова file.

Процедури reset та rewrite можуть мати певну відмінність. Це пов’язано з тим, що читання і запис у без типових файлах здійснюється блоками байтів певного розміру. Розмір блока задається в якості другого параметру процедур reset та rewrite відповідно:

При читанні даних із файлу вони поміщаються у спеціальну ділянку, яка визначається деякою змінною достатньо великою розміру.

За одну операцію читання-запису можна зчитати, записати декілька блоків.

Розмір цієї змінної, де зберігатимуться прочитанні дані, повинен бути достатнім для розміщення всіх блоків. Найчастіше таку змінну оголошують як деяку кількість байтів символів

Можна прочитати до 19 блоків. Для читання (запису) використовуються свої процедури

Процедура block read здійснює читання з без типового файлу деякої кількості блоків заданого розміру і поміщає їх у змінну buffer.

Кількість блоків, що читається задається

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Файлові змінні, які представляють текстові файли у програмі оголошуються службовим словом text. Як і всі інші файли вони повинні бути зв’язані	\|	N – повертає реальну кількість прочитаних блоків.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.