В параметрі Path вказується повний шлях до файлу. В змінній Dir повертається шлях без імені файлу.

В змінній Name повертається ім'я файлу без розширення. В змінній Ext буде поміщено розширення.

Функція FExpand виконує дії, протилежні процедурі FSplit. FExpand доповнює ім'я файлу до повного імені. Синтаксис функції наступний:

FExpand (Path: PathStr): PathStr;

Для зміни атрибутів файлу призначенні дві процедури – GetFAttr і SetFAttr. Процедура

GetFAttr (VAR F; VAR Attr: WORD);

Повертає атрибути файлу, зв’язаного зі змінною F. Атрибути повертаються в змінну типу WORD. Процедура

SetFAttr (VAR F; Attr: WORD);

Встановлює атрибути.

ІНШІ ПРОЦЕДУРИ І ФУНКЦІЇ

В модулі Dos є іще декілька процедур і функцій, не розглянутих нами. Це функція DosVersion і процедури GetCBreak i SetCBreak.

Функція

DosVersion: WORD;

Повертає номер версії Dos.

Процедури GetCBreak i SetCBreak призначенні для роботи з змінною MS-DOS BREAK. Ця змінна відповідає за реакцію системи на натискання комбінації клавіш [Ctrl+Break]. Якщо BREAK рівна OFF, тобто вимкнена, то переривання програми здійснюється тільки під час операцій вводу-виводу і виконання програм проходить трохи швидше. Якщо ж BREAK рівна ON, то переривання проходить при будь-яких системних викликах.

Тема: Об'єктно-орієнтоване програмування.

Тема: Поняття об’єкта.

При побудові складних програм саме складність і була основною проблемою для забезпечення коректності, тому в таких випадках застосовували так звану структуру декомпозиції задач на під задачі, алгоритмів на під алгоритми. Такий поділ дозволяв легко підлагоджувати окремі компоненти, при цьому поділ здійснювався так, щоб окрема частина програми мала якомога повнішу структуру, а для взаємодії з частинами використовувалося мінімуму параметрів. Такий спосіб декомпозиції називається алгоритмічною декомпозицією, тоді всю програму можна представити у вигляді команд вигляду: „візьми дані”, „зроби дію”, „віддай дані”.

З розвитком мов програмування був введений особливий тип даних, який виражав собою дію, тобто поведінку – це процедурний або функціональний тип. Розширивши сферу застосування комбінованих типів (запис) на процедури і функції, отримали новий тип даних, що називається об’єктами. Об’єкти поєднують у собі дві частини: стан, що визначається деяким набором полів даних та поведінку, що визначається набором підпрограм. Таке представлення даних дозволяє будувати програми не як послідовність команд, а як набір дійових осіб (об’єктів). Об’єкти можуть сприймати вплив зовні, певним чином реагувати, тобто проявляти поведінку. Звичайно поведінка залежить від стану об’єкта. Застосування об’єктів становить основу об’єктної декомпозиції і об’єктно-орієнтованого програмування.

Наприклад .Об’єкт-студент (вік, зріст, стать), а поведінка залежить від віку (до 8р. – не курить). Жінки не служать у армії, а чоловіки переважно не носять спідниць, якщо зріст менший 1.50 м в армію не беруть, а при зрості більше 2 м запрошують грати в баскетбол.

Так само як і у звичайному житті, об’єкти програми в залежності від свого початкового стану можуть змінювати свій поточний стан і виливатися на інші об’єкти. Це є теж елемент поведінки.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Яка встановлює чи відмінює прапор перевірки в залежності від параметру Verify.	\|	ООП базується на декількох визначальних принципах: інкапсуляція, наслідування, поліморфізм.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.