Так оголошені вказівники на об’єкти класів є статичними змінними – це чотирибайтні числа-адреси у пам'яті.

Створюються динамічні об’єкти явним викликом

New(pa);

New(pb);

При цьому в динамічній пам'яті відводиться ділянка відповідного розміру, що відповідає структурі об’єкта.

Задати стан чи реалізувати поведінку через вказівник на динамічний об’єкт можна таким чином:

pa^.SETCOORD(100,100);

pa^.SETCOL(5);

pa^.ON;

Використання процедури New для створення динамічного об’єкту має одну особливість від використання у випадках інших динамічних змінних. Якщо об’єкт має метод конструктор, то цей метод може бути виконаний одночасно із створенням динамічного об’єкта, при цьому ідентифікатор методу вказується другим параметром процедури New.

New(pa,INIT);

New(pb,INIT);

Використання конструктора в якості другого параметру не обов’язково.

Знищуються динамічні об’єкти явним чином.

Dispose(pa);

Dispose(pb);

При цьому відповідні вказівники звільняються від своїх значень і відповідні ділянки пам'яті звільняються від відповідних об’єктів.

Якщо динамічний об’єкт має методи-деструктори, то їх можна одночасно викликати із знищенням динамічного об’єкта, при цьому в якості другого параметру процедури Dispose використовується ідентифікатор деструктора.

Dispose(pa,DONE);

Dispose(pb,DONE);

Тема: Особливості операції присвоєння між динамічними об’єктами.

Між динамічними об’єктами як і між статичними можна виконувати присвоєння, при цьому присвоєння можливе між обертами одного класу та між об’єктами різних класів, що пов’язані принципом наслідування і лише від нащадка до предка, проте операція присвоєння у випадку динамічних об’єктів повинна виконуватися з певною обережністю. Взагалі присвоєння копіює стан і реалізацію поведінки між об’єктами. Якщо операція присвоєння виконується між вказівниками, то про ніяке копіювання стану немає мови.

VAR

pa1,pa2:PPOINT;

pb1,pb2:PCIRCLE;

BEGIN

New(pa1);

New(pa2);

pa2^.SETCOORD(100,100);

pa2^.SETCOL(5);

pa2^.ON;

pa1:=pa2;

Присвоєння виду в даному випадку не скопіює стан і поведінку другого об’єкта до першого, а надасть другому об’єкту два вказівники.

Перший об’єкт втратить свій вказівник і перетвориться у „сміття” у пам'яті. Така ситуація називається структурною невизначеністю, оскільки деякі маніпуляції з двома об’єктами можна буде виконати через вказівник ра1. хоча коди всіх методів другого об’єкта пов’язані з вказівником ра2.

Для того, щоб за допомогою операції присвоєння скопіювати стан потрібно використовувати операцію розіменування вказівника.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Конструкторів може бути декілька у одного об’єкта. Явний виклик будь-якого з них ініціалізує режим пізнього зв’язування.	\|	Тема: Методи розробки алгоритмів і програм.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.