МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||
Якісний та кількісний аналіз вмісту йонів Феруму у харчових продуктах
Дослідження функцій йонів металів в організмі вимагає в першу чергу вибору точних методів якісного і кількісного аналізу, що дозволяє виявити той чи інший метал і виміряти його концентрацію в біологічних матеріалах, зокрема в харчових продуктах, з яких вони і потрапляють в організм. Крім того ці методи повинні бути доступні і дешеві. З біологічними матеріалами працювати важко, бо вони містять білки, жири, вуглеводи у складному поєднанні і серед них у відносно малих кількостях містяться шукані йони металів. Щоб ліквідувати речовини, які заважають досліджувати якісний склад металів у харчових продуктах, було проведено попереднє прокалювання органічного матеріалу, в процесі якого обвуглювалися білки, жири, вуглеводи і в кінцевому результаті, вигоряло і вугілля. Залишок розчинили в кислоті, в результаті чого отримано розчин солей металів (надлишок кислоти легко нейтралізується розчином аміаку). Потім було проведено аналіз неорганічної речовини – солі. Якщо ж неорганічні солі містяться безпосередньо у соках рослин, то сік досліджували без попереднього прокалювання. Існує багато реакцій, за допомогою яких можна виявити присутність у розчині того чи іншого катіону. Для якісного аналізу були використані реакції утворення кольорових сполук, специфічних для даного металу, а для кількісного аналізу – реакції з утворенням осаду (Додаток Б). Спочатку вибрані продукти харчування піддавали якісному аналізу на вміст катіону Fe3+. [2, c.184; 8, с. 169; 11, с. 428; 12, с. 337; 14, с.174; 16, с. 59; 20, с. 275; 21, с. 261; 22, с. 48; 25, с. 119] Для якісного аналізу були обрані такі реактиви : а) для виявлення іону Fe3+ використовується реакція утворення синього осаду берлінської лазурі Fe4[ Fe (CN )6 ]3 з гексаціанофератом(ІІ) калію. Спочатку отриманий розчин солі Феруму підкислювати 1 - 2 каплями 2М розчину HCl, після чого добавляти 1 - 2 каплі реактиву 4Fe ( NO3 )3 + 3K4 [ Fe ( CN )6 ] Fe4 [ Fe ( CN )6 ]3 + 12K NO3
Якісний та кількісний аналіз харчових продуктів на вміст йонів Феруму був проведений у хімічній лабораторії Радивонівської ЗОШ І – ІІІ ступенів. Для проведення кількісного хімічного аналізу харчових продуктів на вміст заліза був обраний гравіметричний (ваговий) метод аналізу як найбільш доступний, простий у виконанні і такий, що не вимагає занадто складного об-ладнання. Метод ґрунтується на виділенні компонента, який визначається, з розчину у вигляді малорозчинної сполуки і визначення маси осаду або про-дукту його подальшої обробки. Тобто складову частину визначають за масою осаду продукту реакції між досліджуваною речовиною і вибраним реактивом. Відносна похибка визначення зазвичай складає 0,1%. Нижня межа похибки визначається типом аналітичних терезів, які застосовуються для зважування. При застосуванні електронних терезів похибка зменшується до 0,01%. Єдиним недоліком даного методу є значна затрата часу на виконання аналізу. [3, с. 69; 15; 20, с. 402; 21, с. 389; 25, с. 118] Для аналізу були взяті наважки кожного продукту масою 100 г. Попередня обробка їх зроблена аналогічна тій, що й при якісному аналізі: а) прокалювання або виділення соку; б) обробка кислотою HNO3 продуктів для аналізу Fe; в) нейтралізація залишків кислоти розчином аміаку (титрування). Попередня обробка була проведена в шкільній хімічній лабораторії. По-дальші етапи кількісного аналізу були проведені під керівництвом асистентів у лабораторії Великобагачанської райсанепідемстанції. Розчини утворених солей досліджуваного металу осаджували розчином аміаку Fe (NO3 )3 + 3NH4OH = Fe (OH )3 + 3NH4NO3 Осадження Феруму Fe3+ + 3OH- = Fe(OH)3 проводили при умовах, які запобігають гідролізу солі Феруму в розчині. Для цього до досліджуваної проби додали 3 мл 2н розчину нітратної кислоти і нагріли обережно, не доводячи до кипіння. Якщо цього не зробити, то може утворитися слизистий осад основних солей, що щільно пристають до стінок стакана. При осадженні іонів Fe3+ розчином аміаку, HNO3 нейтралізується, а утворений нітрат амонію попереджує утворенню колоїдного розчину. 10% -й розчин аміаку добавляли краплинами до гарячого розчину солі до помітного запаху аміаку, але контролюючи реакцію середовища за допомогою індикатора фенолфталеїну. Після короткочасного (3-5 хв.) відстоювання суміші в її прозорій верхній частині зробили перевірку на повноту осадження, добавляючи по стінці стакана 2 - 3 краплини розчину аміаку. Далі осад профільтрували і промили гарячою водою. В результаті прожарювання осадів відбулися такі хімічні зміни:
2Fe(OH)3 t Fe2O3 + 3H2O
Зваживши осади Fe2O3, за допомогою математичних розрахунків, використовуючи молярну масу осадів та атомну масу металу, обчислили кількісний вміст Феруму у 100г наважок харчових продуктів (Додаток Б).
|
|||||||||||
|