Науковий стиль і

Його засоби у професійному спілкуванні – ІІІ

Теоретична частина:

1. Основні правила бібліографічного опису джерел, специфіка оформлення покликань.

2. Реферат як жанр академічного письма. Складники реферату.

3. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.

Рекомендована література

1. Ботвина Н. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови : Навчальний посібник / Н. Ботвина. – К. : АртЕк, 1999. – 263 с.

2. Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери : Навчальний посібник / С. В. Глущик, О. В. Дияк, С. В. Шевчук. – К. : Арій, 2009. – 400 с.

3. Культура фахового мовлення : Навчальний посібник / За ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2005. – 572 с.

4. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спрямування : Навчальний посібник / З. Мацюк, Н. Станкевич. – К. : Каравела, 2008. – 352 с.

5. Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української мови : Навчальний посібник / Г. С. Онуфрієнко. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 312 с.

6. Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням : Підручник. – 2-ге вид., виправ. і доповнен. / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. – К. : Алерта, 2011. – 696 с.

Практична частина:

1. З’ясуйте, яке із визначень розкриває поняття «список використаної літератури», «реєстраційна бібліографія», «рекомендаційна бібліографія».

1. Знайомить читача з назвами всіх книжок із певної теми.

2. Містить перелік книг, на які посилається автор.

3. Вміщує назви книг, які автор радить прочитати.

2. Виправте помилки в оформленні бібліографії. Запишіть правильно.

1. Антисуржик: Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити / За заг.ред. О.Сербенської: Посібник. – Л.: Світ, 1994. – 152 с.

2. Головащук С.І. „Українське літературне слововживання: Словник-довідник”. – К.: Вища шк., 1995. – 319 с.

3. О. Д. Пономарів - Культура слова: Мовностилістичні поради. – 2-е вид., стер.: Навч. посіб.– К.: Либідь, 2001.– 239 С.

4. Гонтар Марина Олексіївна. Українська терміносистема журналістики: формування, структурна організація та функціонування (автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. Спеціальність 10.02.01 – українська мова), Київ, 2011. 20с.

5. Васейко Ю. С. Сприйняття та розуміння змісту художнього твору // Філологічні студії, №3, 2001, Луцьк, с.45-51.

3. Напишіть рекомендаційну бібліографію (10 позицій) з будь-якої фахової дисципліни.

4. Проаналізуйте одну зі статей наукового часопису вашого фаху (Вісник ВНУ / СНУ) за планом: 1) композиційні частини; 2) спрямованість змісту статті (наукова, практична, науково-практична, полемічна, інформаційна); 3) мовні засоби.

5. Проаналізуйте за граматичною природою заголовки наукових статей у різних фахових виданнях гуманітарної сфери (наприклад, журнали «Мовознавство», «Вісник СНУ» та ін.). З’ясуйте, які типи речень переважно використовуються як заголовки наукових статей і від чого це залежить.

6. З наукового часопису доберіть статтю з вашого фаху. Визначте в ній такі структурні елементи: постановка проблеми, її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями; аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання проблеми і на які опирається автор; визначення раніше не вивчених частин загальної проблеми або напрямів дослідження; формулювання мети статті (постановка завдання); виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів; висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок у визначеному напрямі. Випишіть мовні конструкції, властиві тому чи тому структурному елементу.

7. Запишіть метатекстові одиниці, за допомогою яких у науковому тексті можна: а) наголосити на чомусь важливому; б) зробити критичний аналіз відомого або бажаного; в) пояснити, уточнити, виділити щось; г) вказати на послідовність думок; ґ) узагальнити, зробити висновок; д) поєднати частини інформації; е) висловити впевненість або невпевненість; є) зіставити або протиставити інформацію.

8. Зредагуйте уривок наукової статті та її бібліографічний опис відповідно до норм.

Весільний обряд відноситься до самобутніх проявів етнічної культури кримських татарів. Зберігаючи низку архаїчних рис він не втрачає свого центрального місця в системі родинної обрядовості і є нині важливим покажчиком етнічної ідентифікаційності. Дослідження традиційної весільної обрядовості кримських татар дає можливість простежити культурні зв’язки між кримськими татарами та іншими народами, які здавна проживали на Півдні України. Вивчення форм відтворення традиційної весільної обрядовості в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. дозволяє простежити процеси трансформації, що відбувалися під впливом міграційних рухів даного періода (депортації та повернення кримських татар на історичну Батьківщину) і сучасних культурних тенденцій (глобалізації, урбанізації, уніфікації культури).

Е.І.Веліулаєва Традиції кримських татар як індикатори їхньої етнокультурної самоідентифікації [Текст] / Е. І. Веліулаєва у журналі Культура України. - Х., 2007. - Вип. 20.

9. Зредагуйте конструкції. Запишіть правильні варіанти.

Ставити до відома, складати частину, результати співпадають, при умові, познайомитися з методичними рекомендаціями, поверхові знання, по закінченні терміну, по відношенню до, піднімати проблему, підбирати приклади, під кінець, першочергова задача, один і той же, область науки, об’єм зібраного матеріалу, носить ім’я, написати план дослідження, накопичити досвід, ключове завдання, існуючі державні документи.

10. Прокоментуйте в контексті ознак комунікативного хисту науковця та проілюструйте яскравими прикладами сформульований німецьким мислителем Г. Лейбніцем закон достатньої підстави: «Усяка правильна думка має бути обґрунтована іншими думками, істинність яких уже доведено». З’ясуйте, чому обґрунтованість висловлювань є найважливішою вимогою до наукової комунікації.

Чи відомо Вам, що…

ü у вітчизняній вищій школі дотримувалися традиції діалогового спілкування зі студентами. У «Правилах» (1844) Університету св. Володимира, Статуті Харківського університету було наголошено на обов’язковому написанні з першого року навчання наукових творів. Ознайомлення студентів із класичними мовами, народною словесністю, текстами художніх творів російської, грецької, латинської літератур, особливостями історії, побуту відбувалося через «елементи наукової бесіди», «короткі диспути», «діалоги на лекціях», «порпання в наукових книгах», «розмірковування», граматичний розбір давніх текстів. Такі дослідницькі види роботи допомагали студентам глибше розкрити суть художнього слова.

Практичне заняття № 13

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Науковий стиль і	\|	Науковий стиль і

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.