МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ПриродокористуванняЗ самого початку розвитку людського суспільства в основу господарської діяльності закладався економічний принцип – досягнення максимальної ефективності господарювання при мінімальних затратах. Нераціональна антропогенна діяльність призвела до порушення динамічної рівноваги в біосфері. Економічна система, спрямована тільки на споживання природних ресурсів, виявилася неефективною. У зв’язку з цим з 60-х років ХХ ст. почали запроваджувати еколого-економічний принцип господарювання: досягнення максимального економічного ефекту при мінімальній шкоді для довкілля. Однак не визначеним залишається поняття “мінімальної шкоди”. Розрахунок гранично допустимих антропогенних навантажень (ГДАН) здійснюють на основі гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у воді, повітрі, грунті шляхом розрахунку і встановлення для суб’єктів господарської діяльності гранично допустимих викидів (ГДВ) в атмосферу, гранично допустимих скидів (ГДС) у водойми та нормативних кількостей відходів. Критерієм визначення ГДВ і ГДС є ГДК забруднювачів. Вивчення закономірностей взаємодії економіки з екологією – це предмет науки “Економіка природокористування”, або “Еконологія”. Об’єктом вивчення еконології є еколого-економічні системи, які охоплюють виробництво і ту частину довкілля, на яку це виробництво впливає. Еколого-економічний ефект можна визначити за допомогою виразу
Е = Е0 – (А + В + С), де Е0 – загальний економічний ефект; А – вартість природоохоронних заходів; В – втрата від пошкодження довкілля; С – вартість природних ресурсів. Рентабельним вважається виробництво, у якого Е має додатнє значення. Слід відмітити, що для більшості втрат не можна знайти грошовий еквівалент: здоров’я не можна компенсувати грошима; багато захворювань невірно діагностується; не враховується “ціна” передчасної смерті; народження неповноцінних дітей, зниження рівня здоров’я наступних поколінь; збіднення генофонду планети. Не можна оцінити економічно також і природні ресурси. Головним мірилом їхньої вартості приймалися затрати праці на їх видобуток і транспортування (такий підхід не є коректним, оскільки в разі відсутності трудозатрат для видобутку і транспортування природного ресурсу його оцінка стає нульовою. Таким чином, принципова неможливість економічно адекватно оцінити природні ресурси та шкоду навколишньому середовищу в результаті господарської діяльності людей, призвела до того, що еколого-економічний принцип виявився неспроможним вирішити протиріччя у взаємовідносинах людського суспільства з природою.
|
||||||||
|