Адміністративна школа менеджменту

Адміністративна школа (класична теорія організації) опрацьовувала підходи до удосконалення управління організацією в цілому. Представники цієї школи (Анрі Файоль – Франція, Ліндалл Урвік – Англія, Макс Вебер – Німеччина, Джеймс Д. Муні – США) намагалися вирізнити загальні характеристики та закономірності управління організацією загалом. Метою їх досліджень було визначення універсальних принципів управління, дотримуючись яких організація досягатиме успіху.

На перший план вони висували соціологічні аспекти; цю школу називали школою бюрократизму. Згідно з цією теорією бюрократична організація повинна базуватися на системі чітко визначених:

1.правил поведінки суб’єктів;

2.компетенції;

3.регламентації поведінки під час праці.

Батьком адміністративної школи менеджменту вважається французький підприємець та інженер Анрі Файоль. Він розглядав організацію в цілому, а не окремі напрямки її діяльності, і дійшов висновку, що будь – яка організація здійснює функції планування, організації, координації, мотивації і контролю. Він став основоположником процесного підходу до управління організацією, розглядаючи управління не як ряд самостійних операцій, а як серію повторюваних взаємозалежних дій, послідовно і безупинно виконуючих названі п’ять функцій. На запитання ‘’Від чого більше залежить успіх організації – від адміністративної спроможності керівника чи від його технічних знань?’’ Файоль відповідав однозначно: ‘’ Головне для керівника – бути гарним адміністратором’’. Більше того, на його думку, всі працівники підприємства тією чи іншою мірою повинні брати участь в адміністративному управлінні. У цьому запорука успіху підприємства, так сам як і запорука успіху просування працівника по щаблях організаційної ієрархії.Ту обставину, що менеджмент не викладали в школах і університетах (як, наприклад, технічні науки), Файоль, пояснював відсутністю теорії менеджменту.

А. Файоль спробував дати визначення теорії менеджменту, яку він розглядав як поєднання принципів, правил і методів управління, вироблених і перевірених загальним досвідом роботи. Оскільки практика набагато багатша теорії, то між ними виникає невідповідність. Це і було причиною тих труднощів, що з’явилися у подальших теоретичних узагальненнях менеджменту і в його викладанні.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Школа наукового управління	\|	Школа людських відносин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.