Назва таблиці

Головка	Заголовки граф
Підзаголовки граф
Рядки


Боковик (заголовки рядків)	Графи (колонки)

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Боковик, як і головка, потребує лаконічності. Повторювані слова тут також виносять у об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.

У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять у тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи збігалися; неоднорідні - посередині графи; папки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту роботи або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому - боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те саме», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не можна. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

По можливості, таблиці повинні бути простими, щоб користувач міг би їх легко з'ясувати, розібратися в значенні поміщених в них даних.

У випадках, коли таблиця настільки велика, що не може бути розміщена на одній сторінці, вона продовжується на подальших. В цьому випадку на кожній додатковій сторінці не пишеться заголовок таблиці, а в правому верхньому кутку пишеться: “Продовження табл. 1.3”. На листі паперу таблиця поміщається так, щоб її можна б було розглядати по можливості без повороту, тобто в «книжковому» вигляді. Якщо ж поворот неминучий і вигляд сторінки вибирається як «альбомний», то для її розгляду розміщення повинне забезпечувати поворот сторінки за годинниковою стрілкою.

Кожна таблиця повинна, як і ілюстрація, мати власний номер. Зазвичай, нумерація таблиць виконується в межах розділу двома арабськими цифрами: перша цифра позначає номер розділу, друга - порядковий номер таблиці в межах розділу. Можлива також крізна нумерація таблиць у межах всієї роботи - 1, 2, 3 ..., n.

У випадках, коли таблиця складена не за власними даними досліджень автора роботи, то, як і у випадках з ілюстраціями, зразу ж за назвою приводиться посилання на те літературне джерело, звідки вона запозичає. Наприклад: “Таблиця 2.5. Значення стоку найбільших річок Європи [15]”, де [15] - це номер літературного джерела в списку використаної літератури. Форма посилань може бути не тільки цифровою, але і іменною, у вигляді прізвища автора і року видання цитованого джерела: “Таблиця 2.5. Значення стоку найбільших річок Європи (Львович, 1982)”.

Кожна таблиця виділяється в тексті пустими рядками – до і після таблиці.

Таблиця 1.3

Солоність морської води в поверхневому горизонті Чорного моря [13]

№№ квадратів	Значення солоності на окремих станціях, ⁰/₀₀
VI	12,09	14,21	13,00	14,23	16,36	17,00
VII	16,74	17,11	16,26	15,47	16,29	17,02
і т. і.

Примітки: 1. Розташування станцій в квадраті пояснено в тексті.

2. Схему квадратів показано на карті рис. 1.2.

Для полегшення посилань в тексті на графіках і в таблицях для значень, що приводяться, обов'язково указується відповідна розмірність. Різні величини мають різну розмірність. Якщо розмірність всіх колонок і строчок однакова, як у вище приведеному прикладі з таблицею 1.3, то вона указується в узагальненій «шапці» (солоність в промілле) або в назві таблиці. В кожній строчці і колонці таблиць дробові числові величини повинні мати однакове число знаків після коми. В прикладі таблиці 3 ціле число можна так і зобразити: «17», але оскільки інші цифри мають два знаки після коми, то так само представляються і цілі числа: «13,00» і «17,00». Як правило, дробові числа приводяться у вигляді десяткових дробів.

Для скорочення тексту і підписів (до таблиць і ілюстрацій), часто доцільно окремі поняття і терміни замінювати загальноприйнятими буквеними. В цих випадках вони обов'язково пояснюються або в тексті, або в умовних позначеннях. Так, довжина може позначатися як L, діаметр - як D, а глибина - як Н, і т.і.

Інтервали величин в тексті роботи записуються в різній формі. Наприклад, указувати інтервал можна так: «...товщина шару може бути від 0,5 до 2,7 м». Але запис може мати і іншу форму, через тире: «...товщина шару може бути в межах 0,5-2,7 м».

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Таблиці	\|	Одиниці вимірювання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.