• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Облік обмінних операцій з іноземною валютою

До обмінних операцій з іноземною валютою належать операції, коли одна валюта обмінюється на іншу. До таких операцій належать купівля-продаж іноземної валюти та конвертація, які можуть здійснюватись як у готівковій, так і безготівковій формі.

Для операцій купівлі-продажу іноземної валюти слід брати до уваги:

1) дату валютування:

за операціями купівлі-продажу іноземної валюти (банківських металів) – це обумовлена договором дата, згідно з якою банк отримує право власності на куплену іноземну валюту (банківські метали) і виконує своє зобов'язання щодо передавання контрагенту проданої валюти (банківських металів);

за операціями купівлі-продажу основних засобів, нематеріальних активів тощо – це дата здійснення оплати куплених активів і одержання плати за продані активи;

2) дату операції – дата укладення договору про обмінну операцію, згідно з якою банк бере на себе такі зобов'язання:

купити актив; і на цю дату в нього виникає право отримати від контрагента куплений актив і зобов'язання його оплатити;

«продати актив; і на цю дату в нього виникає зобов'язання передати контрагенту проданий актив і право одержати передбачену договором оплату. Операції за цією датою відображаються у бухгалтерському обліку за позабалансовими рахунками.

3) дата розрахунку – це дата фактичного проведення розрахунку, у результаті якого банк одержує або сплачує кошти.

Проведення за балансовими рахунками здійснюються на дату валютування;

дата розрахунку та дата валютування можуть збігатися. Різниця між датою розрахунку та датою валютування виникає під час передоплати або відстрочення платежу. Якщо дата розрахунку та дата валютування не збігаються, то використовуються такі рахунки:

2800 (А) «Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів»;

2900 (П) «Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів»;

3540 (А) «Дебіторська заборгованість з придбання та продажу іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку»;

3640 (П) «Кредиторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку».

Нереалізований результат від операцій з іноземною валютою – це:

позитивний (від'ємний) результат переоцінки активів і зобов'язань банку в іноземній валюті та банківських металах у зв'язку зі зміною офіційного валютного курсу, унаслідок якого змінюється вартість цих активів і зобов'язань у національній валюті, а їх вартість в іноземній валюті (банківських металах) залишається без змін, тобто не відбувається руху коштів в іноземній валюті (банківських металах);

позитивна (від'ємна) різниця між балансовою вартістю придбаної (проданої) іноземної валюти (банківських металів) та вартістю придбання (продажу), якщо курс купівлі (продажу) не збігається з поточним офіційним валютним курсом.

Обмінні операції – операції, які передбачають обмін однієї валюти на іншу.

Операції купівлі-продажу валюти на умовах спот – це операції з купівлі-продажу однієї валюти за іншу за обумовленим курсом. Поставка валюти за спотовим договором відбувається на другий робочий день з дня укладення договору.

Реалізований результат від операції з іноземною валютою – це фактично одержані доходи або понесені витрати за операціями купівлі-продажу іноземної валюти (банківських металів).

Оскільки метою здійснення операцій торгівлі іноземною валютою (крім тих фінансових інструментів, що використовуються з метою хеджування) є отримання прибутку як різниці між вартістю придбання іноземної валюти й вартістю її продажу. Такий прибуток становить реалізований фінансовий результат та розраховується за одним із методів:

а) перший прийшов, перший пішов (ПРО). Для визначення доходів банку від купівлі-продажу іноземної валюти сума реалізованої іноземної валюти множиться на різницю між курсом продажу та курсами, за якими були придбані перші суми іноземних валют;

б) метод середньозваженої. Для визначення доходів банку від купівлі-продажу іноземної валюти сума реалізованої валюти множиться на різницю між курсом продажу та середньозваженим курсом, за яким вона була придбана;

в) останній прийшов, перший пішов (ПРО). Для визначення доходів банку від купівлі-продажу іноземної валюти сума реалізованої валюти множиться на різницю між курсом продажу та курсами, за якими були придбані останні суми іноземної валюти.

Вибір методу розрахунку реалізованого фінансового результату доцільно обирати залежно від обсягів операцій банку, тенденцій на валютному ринку, попиту на іноземну валюту у певний період, та найголовніше – залежно від коливань курсу іноземної валюти. Так, ураховуючи повільне зростання курсу іноземної валюти або у періоди його стабільності у банківській практиці найбільшого поширення набув метод середньозваженої.

9.3.1. Безготівкові операціїкупівлі-продажу іноземної валюти

Безготівкові операції з купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку дозволяється здійснювати лише суб'єктам цього ринку, до яких належать:

- Національний банк України;

- уповноважені банки;

- уповноважені фінансові установи.

Операції з купівлі-продажу іноземної валюти за іноземну валюту проводяться суб'єктами ринку на міжнародних та внутрішньому валютних ринках. Залежно від стану грошових та валютних ринків Національний банк установлює порядок здійснення тих чи інших операцій торгівлі іноземної валюти. Так, наприклад, в окремих періодах дозволялося проведення тільки валютних операцій з валютами першої групи «Класифікатора іноземних валют Національного банку України» та операції з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют за гривні лише на умовах «тод» (поставка валюти відбувається сьогодні), «том» (поставка валюти відбувається наступного робочого дня) або «спот» (поставка валюти відбувається на другий робочий день з дня укладення угоди). Нещодавно було дозволено укладення угод з торгівлі іноземної валюти на умовах «форвард», а операції з валютними деривативами (ф'ючерс, опціон тощо) заборонені.

Операції купівлі безготівкової іноземної валюти розподіляються на ті, що виконуються за дорученням клієнтів, і операції, що здійснюються за рішенням банку та для задоволення його власних потреб.

Ураховуючи особливості організаційної структури банку, розподілу обов'язків між працівниками, процедур внутрішнього контролю, напрямів облікової політики, банки самостійно створюють бухгалтерські моделі. Крім цього, як уже згадувалось вище, принциповим моментом є термін здійснення розрахунків.

Досить поширеними у міжнародній практиці є використання різноманітних фінансових інструментів. Фінансові інструменти в бухгалтерському обліку поділяються на фінансові активи, фінансові зобов'язання, інструменти власного капіталу і похідні фінансові інструменти.

Похідні фінансові інструменти включають ф'ючерсні контракти, форвардні контракти та ін. Розглянемо особливості операцій купівлі-продажу іноземної валюти на умовах «форвард», які укладають з метою здійснити хеджування (страхування) зміни депозитних ставок (без необхідності здійснення загальновживаного депозиту форвард/форвард), або мінімізувати ризики за змінами курсів валют.

Форвардний валютний контракт – це угода між двома банками, що має на меті запобігання ризиків щодо змін у майбутньому курсів валют та процентних ставок за депозитами в іноземній валюті. Дві сторони угоди зобов'язані визначити певну процентну ставку та курс на певний період для узгодженої суми валюти починаючи з визначеної контрактом майбутньої дати розрахунків (мінімум один місяць з дати укладення угоди).

Рівень ризику за форвардними валютними контрактами є різницею між узгодженою сторонами процентною ставкою за форвардним валютним контрактом та ставкою залучення кредитів першокласними лондонськими банками чи її аналогом на дату розрахунків за цим контрактом; або різницею між курсом валюти за форвардним валютним контрактом та ринковим спот-курсом валюти на дату розрахунків за цим контрактом.

Форвардні валютні контракти укладаються на первинному ринку за стандартною формою, що відповідає чинному законодавству України. Покупцями і продавцями форвардних валютних контрактів можуть бути банки-резиденти та банки-нерезиденти України, що визначаються чинним законодавством України.

Первинним продажем форвардного валютного контракту вважається така угода купівлі-продажу контракту, якій не передує інший форвардний контракт.

Форвардний валютний контракт повинен мати такі обов'язкові реквізити:

номер контракту;

місце та дата укладення;

офіційні назви та реквізити сторін;

вид та сума валюти, що є предметом укладення контракту;

процентні ставки та курс валюти контракту;

дати платежу та поставки валюти;

інші реквізити, що визначають права та відповідальність сторін.

Одним із правил обігу форвардного валютного контракту є обов'язкове погодження покупця цього контракту до закінчення його строку дії у разі продажу (передання) зобов'язань іншим особам. Одночасно продаж (передання) зобов'язань за форвардним валютним контрактом іншим особам може бути здійснено покупцем без погодження з іншими сторонами форвардного контракту у будь-який час до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту.

Зміни до форвардного валютного контракту вносяться покупцем чи продавцем контракту у разі погодження обох сторін контракту. У змінах до форвардного валютного контракту відображаються:

номер та дата укладення контракту, до якого вносяться зміни;

порядковий номер та дата внесення змін до контракту;

реквізити та назва попереднього покупця (продавця) форвардного валютного контракту та особи, яка набуває його повноважень;

ціна продажу форвардного валютного контракту;

умови реалізації форвардного валютного контракту: дата поставки, термін здійснення платежу.

Розірвання угоди за форвардним валютним контрактом здійснюється у разі відмови від зазначеної угоди однієї зі сторін і згоди іншої сторони. Претензії щодо виконання форвардного валютного контракту можуть бути пред'явлені лише емітентові цього форвардного валютного контракту.

Форвардний контракт визнається фінансовим активом або фінансовим зобов'язанням на дату виникнення зобов'язання щодо придбання або продажу предмета контракту. Для відображення у бухгалтерському обліку використовують:

дату укладення контракту;

дату оцінки вартості (кінець періоду оцінки, якщо кошти за операцією не сплачені);

дату розрахунків.

Номінальна вартість контракту обліковується за позабалансовими рахунками – 9201 «Валюта та банківські метали, які куплені за форвардними контрактами з метою хеджування». Переоцінка форвардного валютного контракту здійснюється на кожну звітну дату з використанням форвардного курсу на період до дати виконання контракту. Результат переоцінки форвардного валютного контракту, придбаного з метою хеджування, визначається симетрично з результатом переоцінки фінансового інструменту, який хеджується.

Розглянемо операції за ф'ючерсними контрактами, базовим активом яких є курс, або крос-курс, іноземної валюти. Розрахунки здійснюватимуться в гривнях.

Відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності операцій хеджування з використанням ф'ючерсних контрактів банки здійснюють відповідно до положень МСБО 39 та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти».

Вартість ф'ючерсного контракту на дату операції (відкриття позиції на біржі) в бухгалтерському обліку відображається залежно від мети та умов його укладення за відповідними позабалансовими рахунками:

«9351 А «Активи до отримання за форвардними контрактами з метою хеджування»;

«9352 А «Активи до отримання за форвардними контрактами за іншими операціями»;

«9361 П «Активи до відсилання за форвардними контрактами з метою хеджування»;

»9362 П «Активи до відсилання за форвардними контрактами за іншими операціями»;

990 «Контррахунки для рахунків розділів 90–95».

Для відображення в бухгалтерському обліку розрахунків з біржею за операціями купівлі-продажу ф'ючерсних контрактів можливе використання транзитних рахунків:

3547 А «Дебіторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для банку»;

2801 А «Дебіторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для клієнтів»;

3641 А «Кредиторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для банку»;

2901 А «Кредиторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для клієнтів».

1. Перерахування початкової маржівідображається в обліку:

Д-т 3541 А «Дебіторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для банку» – у разі купівлі-продажу ф'ючерсних контрактів за рішенням банку;

Д-т 2801 А «Дебіторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для клієнтів» – у разі купівлі-продажу ф'ючерсних контрактів за дорученням клієнтів.

К-т 1200 А «Кореспондентський рахунок у Національному банку України»;

К-т 1500 А «Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках».

2. Варіаційна маржавідображається за балансовим рахунком 3810 АП «Балансуючий рахунок за результатами переоцінки позабалансової позиції щодо іноземної валюти та банківських металів» у кореспонденції з такими балансовими рахунками:

– 6209 АП «Результат від торговельних операцій з іншими фінансовими інструментами» – у разі спекулятивної операції;

– 3500 А «Витрати майбутніх періодів» або 3600 П «Доходи майбутніх періодів» – у разі операції хеджування.

3. Якщо від переоцінки ф'ючерсного контракту отримано прибуток, здійснюється таке бухгалтерське проведення:

Д-т 3810 АП «Балансуючий рахунок за результатами переоцінки позабалансової позиції щодо іноземної валюти та банківських металів»;

К-т 6209 АП «Результат від торговельних операцій з іншими фінансовими інструментами» – у разі спекулятивної операції;

К-т 3600 «Доходи майбутніх періодів» – у разі операції хеджування.

У разі збитку від переоцінки ф'ючерсного контракту здійснюється таке бухгалтерське проведення:

Д-т 6209 АП «Результат від торговельних операцій з іншими фінансовими інструментами» – у разі спекулятивної операції;

Д-т 3500 А «Витрати майбутніх періодів» – у разі операції хеджування;

К-т 3810 АП «Балансуючий рахунок за результатами переоцінки позабалансової позиції щодо іноземної валюти та банківських металів».

4. Комісійні, що сплачуються банком на користь біржі, відображаються в обліку за відповідними балансовими рахунками групи 710 «Комісійні витрати»:

7103 А «Комісійні витрати за операціями з цінними паперами»;

7109 А «Інші комісійні витрати».

5. Після дати закінчення дії інструменту хеджування або його дострокової купівлі-продажу позиція, що відкрита на біржі, закривається. За результатами цих операцій залишків за балансовими рахунками з обліку початкової маржі (рахунки 2801, 3541), варіаційної маржі (3810) та за позабалансовими рахунками не повинно бути.

Операції з купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України для розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами з нерезидентами за торговельними операціями виконуються на підставі подання до банку таких документів:

«договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, який згідно з чинним законодавством України має силу договору;

• вантажна митна декларація;

• акт здавання-приймання, акт виконаних робіт (наданих послуг) або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт;

• документи, передбачені за документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо);

«довідка державної податкової адміністрації (інспекції), у якій резидент зареєстрований як платник податків, із зазначенням суми іноземної валюти, що купується за зовнішньоторговельним договором.

Для виконання операцій з купівлі або продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України клієнти подають до банку заяву про купівлю або продаж іноземної валюти, установленої або за довільною формою, але із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів. Ці документи можуть бути оформлені та подаватися клієнтом до уповноваженого банку як на паперових носіях, так і у формі електронних розрахункових документів засобами програмно-технічного комплексу «клієнт-банк».

Заяви про купівлю іноземної валюти приймаються уповноваженим банком до виконання протягом 90 днів, починаючи з дня їх оформлення, заяви про продаж іноземної валюти (вільний продаж) – протягом 30 днів, починаючи з дня їх оформлення (день оформлення не враховується).

Працівник банку, який обслуговує клієнта, фіксує дату прийняття та дату виконання платіжних доручень в іноземній валюті, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти. Після виконання платіжних доручень в іноземній валюті, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти у правому нижньому куті проставляється дата виконання і засвідчується підписом відповідального виконавця та відбитком штампа уповноваженого банку.

Разом із платіжним дорученням в іноземній валюті та заявою про купівлю іноземної валюти клієнт подає до уповноваженого банку, що його обслуговує, оригінали та їх копії або копії документів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, які потрібні уповноваженому банку, що його обслуговує, для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України та для здійснення валютного контролю за правомірністю перерахування іноземної валюти з рахунка клієнта.

Уповноважені банки, що обслуговують клієнтів, перевіряють відповідність заповнення реквізитів платіжних доручень в іноземній валюті, заяв про купівлю іноземної валюти вимогам нормативних актів та реквізитам, зазначеним у документах, які є підставою для купівлі іноземної валюти та перерахування іноземної валюти з рахунка клієнта, повні поштові та платіжні реквізити контрагентів. Крім того, продаж іноземної валюти виконується уповноваженим банком, що обслуговує клієнта, лише на підставі його заяви про продаж іноземної валюти (крім обов'язкового продажу).

Якщо у заяві про купівлю або продаж іноземної валюти хоча б один із обов'язкових реквізитів не заповнений або заповнений неправильно, то вона повертається клієнтам без виконання.

Іноземна валюта, що придбана клієнтом на міжбанківському валютному ринку України, має бути використана ним не пізніше ніж за п'ять робочих днів після дня зарахування її на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти.

У тих випадках, коли події на міжнародних валютних ринках чи інші можуть негативно впливати на міжбанківський готівковий чи безготівковий валютний ринок України, Національний банк України з метою недопущення безпідставних фінансових втрат населення та інших суб'єктів валютного ринку України може оперативно встановлювати порядок функціонування валютного ринку. До таких заходів належать:

визначення граничного розміру маржі за операціями купівлі-продажу іноземної валюти та відхилення курсів за цими операціями від офіційного курсу гривні до іноземних валют;

• установлення юрм обов'язкового продажу надходження валютної виручки за зовнішньоекономічними контрактами та ін.

У разі впровадження норми обов'язкового продажу валютної виручки для суб'єктів підприємницької діяльності банки зобов'язані зараховувати усі надходження на користь клієнтів на розподільчі рахунка

Розрахунки за зовнішньоекономічними контрактами є об'єктом валютного контролю, у зв’язку з чим мають певні особливості.

Так, кошти за операціями резидентів у гривнях, які надійшли з кореспондентського рахунка банку-нерезидента, підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок та обліковуються на цьому рахунку до того часу, коли клієнт надасть банку для здійснення контролю документи, передбачені чинним законодавством. У бухгалтерському обліку здійснюється таке проведення:

Д-т 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків»;

К-т 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарської діяльності».

Перерахування гривні на поточний рахунок клієнта здійснюється лише після одержання банком зазначених документів.

Д-т 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарської діяльності»;

К-т2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності».

Перерахування гривень на кореспондентський рахунок банку-нерезидента за договорами з нерезидентами здійснюються виключно з поточного рахунка клієнта. При перерахуванні гривень за укладеними резидентами договорами з нерезидентами уповноважені банки з метою здійснення контрольних функцій щодо відповідності операцій чинному законодавству зобов'язані попередньо зараховувати кошти у гривнях на окремий аналітичний рахунок балансового рахунка 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками».

Д-т 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності»;

К-т 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками».

Кошти в гривнях, попередньо зараховані на окремий аналітичний рахунок балансового рахунка 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками», можуть перераховуватись з цього рахунка на користь нерезидента на наступний робочий день після дня зарахування цих коштів на рахунок. Якщо клієнт не надав уповноваженому банку довідки податкового органу протягом строку дії платіжного доручення (10 календарних днів після складання платіжного доручення) або якщо резидент має заборгованість за платежами перед бюджетом (що підтверджуються довідкою), то банк перераховує кошти з рахунка на поточний рахунок резидента не пізніше, ніж наступного робочого дня після дня закінчення строку дії платіжного доручення або надання резидентом довідки.

Д-т 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками»;

К-т 2600 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками».

Переглядів: 1039