Управління грошовими активами підприємства.

Метою управління грошовими активами є забезпечення постійної платоспроможності підприємства.

Об'єктами фінансового управління виступають грошові кошти (в касі, на банківських рахунках, в дорозі) та їх резерви у формі поточних фінансових інвестицій у грошові інструменти та цінні папери.

З позицій теорії інвестування грошові кошти представляють собою окремий випадок інвестицій у товарно-матеріальні цінності, а тому управління ними повинно здійснюватися на загальних засадах:

® підтримка мінімального залишку грошових коштів для безперебійного здійснення поточних розрахунків;

® врахування діапазону сезонних змін залишку грошових коштів;

® створення резерву вільних грошових коштів на випадок можливого розширення обсягів діяльності;

® формування резерву грошових коштів для компенсації непередбачених витрат і можливих втрат в процесі фінансово-господарської діяльності;

® своєчасна трансформація вільних грошових коштів у високоліквідні фінансові інструменти та їх зворотна конвертація для поповнення залишку грошових коштів.

Важливою управлінською задачею є підтримка грошових коштів підприємства на мінімально потрібному рівні.

Для цього можуть використовуватися всі можливі джерела поповнення грошових коштів:

1) надходження виручки від реалізації продукції на умовах негайної оплати;

2) стягнення дебіторської заборгованості;

3) продаж резервних грошових активів у формі поточних фінансових інвестицій;

4) продаж матеріальних і нематеріальних активів підприємства (запасів, основних засобів, об'єктів незавершеного виробництва, патентів, ноу-хау);

5) отримання банківських кредитів;

6) залучення інвестицій шляхом випуску акцій, облігацій, додаткових паїв.

При чому перші чотири способи поповнення залишку грошових коштів є більш доцільними, так як не ведуть до збільшення валюти балансу. У цих випадках грошові кошти формуються шляхом реструктуризації активів підприємства. І, навпаки, два останні способи можуть використовуватися для підтримки поточної платоспроможності лише у крайніх випадках, так як вони призводять до відволікання залучених ресурсів від цільового використання.

Є два основні шляхи зменшення мінімального залишку грошових коштів:

1) за рахунок оптимізації платіжного обороту;

2) шляхом прискорення оборотності грошових коштів.

Оптимізувати платіжний оборот підприємства можна шляхом коригування потоків платежів, запровадження режиму економії, зменшення потреби у фінансових ресурсах.

До основних заходів нормалізації платіжного обороту слід віднести:

- виключення зайвих платежів за сировину, тепло-, водо- та енергоресурси за рахунок їх більш економного та раціонального використання;

- оптимізацію бази оподаткування прибутку;

- придбання необхідних підприємству основних засобів на правах оренди та лізингу;

- купівлю товарно-матеріальних цінностей на умовах відстрочки платежу;

- пролонгацію кредитів та перенесення строку окремих платежів за домовленістю з постачальниками.

Водночас зменшення платіжного обороту не повинно негативно впливати на фінансово-господарську діяльність та обмежувати її обсяги.

Прискорити оборотність грошових коштів вдається за рахунок:

- зменшення тривалості операційного та фінансового циклів;

- своєчасної інкасації виручки;

- зменшення обсягів готівкових розрахунків;

- скорочення питомої ваги тих форм розрахунків з постачальниками, які потребують тимчасового резервування грошових коштів на банківських рахунках (акредитиви, чеки).

Задача підвищення ефективності використання грошових коштів може бути досягнута шляхом інвестування у високоліквідні фінансові інструменти (грошові і фондові). Водночас, підприємство може перейти до зберігання тимчасово вільних грошових коштів на комбінованих банківських рахунках.

Іншим аспектом підвищення ефективності використання грошових активів є мінімізація сукупних витрат по їх утриманню і зворотній конвертації короткострокових фінансових вкладень в готові засоби платежу.

Вирішується дана задача за допомогою знаходження оптимального розміру залишку грошових коштів.

Фінансові менеджери фірми завжди стоять перед дилемою. Адже для того, щоб збільшити рентабельність використання грошових активів, потрібно підтримувати залишок грошових коштів на мінімальному рівні і збільшувати розмір поточних фінансових інвестицій. Але при цьому збільшується імовірність потреби в короткострокових банківських кредитах для здійснення непередбачених платежів.

При високій впевненості у майбутніх грошових потоках можна тримати менший залишок грошових коштів на проточних рахунках. І навпаки, якщо існує значна невизначеність розміру майбутніх грошових потоків, доцільно тримати великий залишок грошових кюштів, щоб бути впевненим, що банківська позика не знадобиться.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Управління дебіторською заборгованістю та її оптимізація.	\|	Управління необоротними активами підприємства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.