Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ЕЛЕМЕНТИ ПРОЕКЦІЙНОГО КРЕСЛЕННЯ ПРОСТОЇ МОДЕЛІ.

ЛЕКЦІЯ 4

ВИДИ ВИРОБІВ.

ЕЛЕМЕНТИ ПРОЕКЦІЙНОГО КРЕСЛЕННЯ ПРОСТОЇ МОДЕЛІ.

ЦІЛЬ: Ознайомитись з основними видами виробів. Розглянути правила зображень виробів на кресленні. Ознайомитися з методом побудови технічних креслень за допомогою проекційного прямокутного проектування.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

Види виробів.
Зображення предметів – види, розрізи, перетини.
Проекційне креслення простої моделі.
Нанесення розмірів і граничних відхилень.
Головні правила зображення типових деталей.

1. ВИДИ ВИРОБІВ

Виробом називається будь-який предмет або набір предметів виробництва, що підлягають виготовленню на підприємстві. Їх підрозділяють на наступні види: деталі, складальні одиниці, комплекси й комплекти.

Деталлю називається виріб, що виготовлено з однорідного за найменуванням та маркою матеріалу, без використання складальних операцій, наприклад: валік з одного куска металу, литой корпус; пластина з біметалічного аркуша; друкована плата; маховичок із пластмаси (без арматур); відрізок кабелю. Ці самі вироби, що були піддані покриттю (захисному або декоративному), не залежно від виду, товщини й призначення покриття, або виготовлені із застосуванням місцевого зварювання, пайки, склепки, зшивки й т.п., наприклад: гвинт, підданий хромуванню, трубка, спаяна або зварена з одного шматка листового матеріалу; коробка склеєна з одного шматка картону.

Складальною одиницею називають виріб, складові частини якого підлягають з'єднанню між собою на підприємстві-виготовлювачі складальними операціями (згвинчуванням, зчленуванням, клепкою, зварюванням, пайкою, опресовкой, розвальцьовуванням, склеюванням, зшивкою, укладанням і т.п.).

До складальних одиниць, при необхідності, також відносять:

а) вироби, для яких конструкцією передбачене розбирання їх на складові частини підприємством-виготовлювачем, наприклад для зручності впакування й транспортування;

б) сукупність складальних одиниць і (або) деталей, що мають загальне функціональне призначення й спільно встановлюваних на підприємстві-виготовлювачі в іншій складальній одиниці, наприклад: електроустаткування верстата, автомобіля, літака; комплект складових частин урізного замка (замок, запірна планка, ключі);

в) сукупність складальних одиниць і (або) деталей, що мають загальне функціональне призначення, спільно покладені на підприємстві-виготовлювачі в укладальні засоби (футляр, коробку, і т.п.), які передбачено використовувати разом з покладеними в них виробами, наприклад: готовальня, комплект кінцевих плоскопаралельних мер довжини.

Комплексом називається два й більше специфікованих вироби, не з'єднаних на підприємстві-виготовлювачі складальними операціями, але призначені для виконання взаємозалежних експлуатаційних функцій.

Комплектом називається два й більше специфікованих вироби, не з'єднаних на підприємстві-виготовлювачі складальними операціями й виробів, що представляють набір, що мають загальне експлуатаційне призначення допоміжного характеру, наприклад: комплект запасних частин, комплект інструментів і приладдя, комплект вимірювальної апаратури, комплект пакувальної тари й т.п.

2. ЗОБРАЖЕННЯ ПРЕДМЕТІВ - ВИДИ, РОЗРІЗИ, ПЕРЕТИНИ

При виконанні зображень предметів чи виробів застосовують також ряд правил і умовностей (ДЕРЖСТАНДАРТ 2.305-68 «Зображення – види, розрізи, перетини»), які дозволяють істотно знизити трудомісткість виконання креслень, зменшити витрата паперу на їхнє оформлення при збереженні наочності й однозначності їхнього розуміння.

За основні площини проекцій приймаються шість граней куба, грані (площини проекцій) сполучають із площиною.

Відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 2.305 -68, зображення на фронтальній площині проекції приймають на кресленні в якості головного. Предмет розташовують щодо фронтальної площини проекцій так, щоб зображення на ній давало найбільш повне подання про форму й розміри предмета. Предмети варто зображувати у функціональному положенні або в положенні, зручному для їхнього виготовлення. Зображення на кресленні залежно від їхнього змісту розділяють на види, розрізи, перетини.

Вид - зображення зверненої до спостерігача видимої частини поверхні предмета. Для зменшення кількості зображень допускається на видах показувати необхідні невидимі частини поверхні предмета штриховими лініями.

Види, одержувані на основних площинах проекцій, є основними й мають наступні назви: 1- вид попереду (головний вид); 2 – вид зверху; 3- вид ліворуч; 4 – вид праворуч; 5 – вид знизу; 6 – вид позаду.

Якщо який-небудь вид розташований поза проекційним зв'язком з головним зображенням або відділений від нього іншими зображеннями, указують стрілкою напрямок проектування, позначене прописною буквою кирилиці, а вид підписується цією буквою.

Креслення корпусної деталі (Позначення видів, що не знаходяться у безпосередній проекції з головним зображенням (Д), розрізів (А-А и Б-Б), перетинів (В-В) й місцевого виду (Г))

Якщо будь-яка частина предмету не може бути показана на жодному з основних видів без перекручування форми й розмирів, то застосовують додаткові види, що отримуються на площинах, не паралельних основним площинам проекцій. Зображення окремого, обмеженого місця предмета називають місцевимвидом.

Додатковий вид

Розріз – зображення предмета, подумки розсіченого однієї або декількома площинами, при цьому уявне розсічення предмета ставиться тільки до даного розрізу й не спричиняє зміну інших зображень предмета.

На розрізі показують, що виходить у січній площині й що розташовано за нею. Площини уявного розсічення предмета називають січними площинами. Частина деталі, розташована між січною площиною й спостерігачем, подумки вилучена, а утворений січною площиною перетин заштрихований. На кресленнях положення січної площини розрізу позначають розімкнутою лінією зі стрілками й прописними буквами російського алфавіту. Стрілки вказують напрямок погляду при проектуванні

Розрізи розділяють залежно від положення січної площини на горизонтальні, вертикального й похилі, від числа січних площин на прості (при одній січній площині) і складні (при декількох січних площинах), а також на місцеві (або часткові) і розгорнуті.

Перетин – зображення фігури, що виходить при уявному розсіченні предмета однією або декількома площинами. На перетині показується тільки те, що виходить безпосередньо в січній площині.

На кресленнях перетин позначається так само, як і розрізи.

Перетини розділяють на винесені й накладені. Винесені перетини є кращими, і їх допускається розташовувати в розриві між частинами того самого виду. Контур винесеного перетину, а також перетину, що входить до складу розрізу, зображують суцільними основними лініями, а контур накладеного перетину - суцільними тонкими лініями, причому контур зображення в місці розташування накладеного перетину не переривають. Вісь симетрії винесеного або накладеного перетину вказують штрих - пунктирною тонкою лінією без позначення буквами й стрілками й лінію перетину не проводять. При несиметричній фігурі перетину, для лінії перетину застосовують розімкнуту лінію із вказівкою стрілками напрямок погляду й позначають її однаковими прописними буквами російського алфавіту.

Крім того в кресленнях застосовуються виносні елементи – додаткове окреме зображення (звичайно збільшене) якої-небудь частини предмета, що вимагає графічного або іншого пояснень відносно форми, розмірів і інших даних. Виносний елемент може містити подробиці, не зазначені на відповідному зображенні, і може відрізнятися від нього по змісту (наприклад, зображення може бути видом, а виносний елемент розрізом). При застосуванні виносного елемента відповідне місце відзначають на виді, розрізі або перетині замкнутою суцільною тонкою лінією, окружністю, овалом і т.п. з позначенням прописною буквою виносного елемента на полку лінії-винесення. У виносного елемента вказують цю букву й масштаб по типу А(5:1).

Виносний елемент

З метою зменшення трудомісткості розробки креслень або зменшення витрати паперу на їхнє оформлення стандартами передбачаються деякі умовності й спрощення:

Креслення корпусної деталі

Якщо вид, розріз або перетин представляють симетричну фігуру, допускається вичерчувати половину зображення або небагато більше половини зображення, із проведенням в останньому випадку хвилястої лінії - лінії обриву зображення; Якщо предмет має трохи однакових, рівномірно розташованих елементів, то на зображенні цього предмета повністю показують один-два таких елемента, а інші показують спрощено або умовно;

Креслення пробки

На видах і розрізах допускається спрощено зображувати лінії перетинання поверхонь, якщо не потрібно точної їхньої побудови; Плавний перехід від однієї поверхні до іншої показують умовно тонкою суцільною лінією; Такі деталі, як гвинти, заклепки, шпонки, не пустотілі вали й шпинделі, і т.п., при поздовжнім розсіченні показують не розсіченими. Кульки завжди показують не розсіченими. Як правило показують не розсіченими на складальних кресленнях гайки й шайби;

Креслення маховика

Пластини, а також елементи деталей ( отвору, фаски, поглиблення й т.п.) розміром ( або різницею в розмірах) на кресленні 2 мм і менш зображують із відступом від масштабу, прийнятого для всього зображення убік збільшення;

Допускається також зображувати зі збільшенням незначну конусність або ухил;

При необхідності виділення на кресленні плоских поверхонь предмета на них проводять діагоналі суцільними тонкими лініями;

Довгі предмети (або елементи), що мають постійне або закономірно змінюються поперечний переріз, допускається зображувати з розривом;

Допускається частина предмета, що перебуває між спостерігачем і січною площиною, зображувати штрих - пунктирною стовщеною лінією безпосередньо на розрізі;

Допускається для показу отворів у маточинах зубчастих коліс, шківів і т.п., а також для шпонкових пазів замість повного зображення деталі давати лише контур отвору або паза;

Допускається зображувати в розрізі отвору, розташовані на круглому фланці, коли вони не попадають у січну площину.

Поряд з розглянутими у відповідних стандартах установлені також умовності й спрощення, що допускаються в нероз'ємних з'єднаннях, у кресленнях електротехнічних і радіотехнічних пристроїв, оптичних виробів, зубчастих зачеплень і т.д.

3. НАНЕСЕННЯ РОЗМІРІВ І ГРАНИЧНИХ ВІДХИЛЕНЬ.

Підставою для визначення величини зображеного виробу і його елементів служать розмірні числа, нанесені на кресленні. Для визначення необхідної точності виробу при виготовленні є зазначені на кресленні граничні відхилення розмірів, а також граничні відхилення форми й розташування поверхонь. ДЕРЖСТАНДАРТ 2.307- 68 «Нанесення розмірів і граничних відхилень» установлює правила нанесення розмірів і граничних відхилень на кресленнях і інших технічних документах на вироби всіх галузей промисловості й будівництва.

Загальна кількість розмірів на кресленні повинна бути мінімальною, але достатньою для виготовлення й контролю виробу.

Розміри по даному кресленню, що вказуються для більшої зручності користування кресленням, називаються довідковими.

До довідкових розмірів відносять наступні розміри:

а) один з розмірів замкнутого розмірного ланцюга. Граничні відхилення таких розмірів на кресленні не вказують;

Розмірні ланцюги

б) розміри, перенесені із креслень виробів-заготівель;

в) розміри, що визначають положення елементів деталі, що підлягають обробці по іншій деталі;

г) розміри на складальному кресленні, по яких визначають граничні положення окремих елементів конструкції, наприклад, хід поршня, хід штока клапана двигуна внутрішнього згоряння й т.п.;

д) розміри на складальному кресленні, перенесені із креслень деталей і використовувані в якості настановних і приєднувальних;

е) габаритні розміри на складальному кресленні, перенесені із креслень деталей або що являються сумою розмірів декількох деталей;

ж) розміри деталей (елементів) із сортового, фасонного, листового й іншого прокату, якщо вони повністю визначаються позначенням матеріалу, наведеним у графі 3 основні написи.

Не допускається повторювати розміри того самого елемента на різних зображеннях, у технічних вимогах, основному написі й специфікації.

Лінійні розміри і їх предельні відхилення на кресленнях і в специфікаціях вказують у міліметрах, без позначення одиниці виміру (якщо необхідно використовувати інші одиниці виміру (сантиметри, метри й т.д.), то відповідні розмірні числа записують із позначенням одиниці виміру (див, м) або вказують їх у технічних вимогах).

Кутові розміри й граничні відхилення кутових розмірів вказують у градусах, мінутах і секундах з позначенням одиниці виміру, наприклад: 4°; 4°30´; 12°50´30´´; 0°30´40´´; 0°18´; 0°5´25´´; 0°0´30´´; 30°±1°; 30°±10´.

Розміри на кресленнях не допускається наносити у вигляді замкнутого ланцюга, за винятком випадків, коли один з розмірів зазначений як довідковий.

Для всіх розмірів, нанесених на робочих кресленнях, указують граничні відхилення.

Допускається не вказувати граничні відхилення:

а) для розмірів, що визначають зони різної шорсткості однієї й тої ж поверхні, зони термообробки, покриття, обробки, накатки, насічки, а також діаметри торованих і насічених поверхонь. У цих випадках безпосередньо в таких розмірів наносять знак ?;

б) для розмірів деталей виробів одиничного виробництва задаються із припуском на пригін.

Розміри на кресленнях указують розмірними числами й розмірними лініями. Мінімальна відстань між паралельними розмірними лініями повинні бути 7 мм, а між розмірною й лінією контуру - 10 мм і обрані залежно від розмірів зображення й насиченості креслення. Виносні лінії повинні виходити за кінці стрілок розмірної лінії на 1..... 5 мм. Допускається проводити розмірні лінії безпосередньо до ліній видимого контуру, осьовим, центровим і іншим лініям.

Розмірні числа лінійних розмірів при різних нахилах розмірних ліній розташовують, як показано на мал. Якщо необхідно нанести розмір у заштрихованій зоні, що відповідає розмірне число наносять на полку лінії-винесення.

Кутові розміри наносять так, як показано на мал. У зоні, що розташована вище горизонтальної осьової лінії, розмірні числа поміщають над розмірними лініями з боку їхньої опуклості; у зоні, розташованої нижче горизонтальної осьової лінії - з боку ввігнутості розмірних ліній. У заштрихованій зоні наносити розмірні числа не рекомендується. У цьому випадку розмірні числа вказують на горизонтально нанесених полках.

Розмірні числа й граничні відхилення не допускається розділяти або перетинати якими б те не було лініями креслення. Не допускається розривати лінію контуру для нанесення розмірного числа й наносити розмірні числа в місцях перетинання розмірних, осьових або центрових ліній. У місці нанесення розмірного числа осьові, центрові лінії й лінії штрихування переривають.

При вказані розміру діаметра (у всіх випадках) перед розмірним числом наносять знак «Æ». Перед розмірним числом діаметра (радіуса) сфери так само наносять знак Æ (R) без напису «Сфера». Якщо на кресленні важко відрізнити сферу від інших поверхонь, то перед розмірним числом діаметра (радіуса) допускається наносити слово «Сфера» або знак Æ, наприклад, «Сфера Æ 18, ÆR12». Діаметр знака сфери дорівнює розміру розмірних чисел на кресленні.

Розміри квадрата наносять, як показано на мал. Висота знака ⃞ повинна бути дорівнює висоті розмірних чисел на кресленні.


Позначення розмірів квадрата

Граничні відхилення розмірів варто вказувати безпосередньо після номінальних розмірів. Граничні відхилення лінійних і кутових розмірів відносно низкою точності допускається не вказувати безпосередньо після номінальних розмірів, а обмовляти загальним записом у технічних вимогах креслення (« H14, h14, ± t_2/2» або « H14, h14, ± IT/2») за умови, що цей запис однозначно визначає значення й знаки граничних відхилень (Допускається запису про незазначені граничні відхилення розмірів доповнювати словами, що пояснюють, наприклад, «Незазначені граничні відхилення розмірів: H14, h14, ±t_2/2»). Загальний запис про граничні відхилення розмірів з незазначеними допусками повинна містити умовні позначки граничних відхилень лінійних розмірів відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 25346-89 (для відхилень по квалітетах) або за ДСТ 25670-83 (для відхилень по класах точності). Симетричні граничні відхилення, призначувані по квалітетах, варто позначати ±IT/2 із вказівкою номера квалітету.

4. КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛІ.

ЄСКД дає кресленню деталі наступне визначення: Документ, що містить зображення деталі й інші дані, необхідні для її виготовлення й контролю.

Таким чином, у першу чергу необхідно визначитися з тим, як представити зображення деталі на кресленні, щоб по ньому можна було правильно виготовити деталь. Скільки видів, розрізів, перетинів і інших зображень повинне бути представлене на кресленні? Кількість зображень повинне бути найменшим і в той же час таким, щоб повністю відобразити форму всіх елементів предмета. Щоб грамотно вирішити це питання необхідно добре знати й уміти застосовувати ДЕРЖСТАНДАРТ 2.305-68, що показує як у правильному сполученні різних видів, розрізів, умовностей і спрощень одержати оптимальне креслення деталі. Для правильного вибору зображень крім чисто конструкторських рішень по функціональному призначенню деталі, необхідно представляти й технологічний процес виготовлення даної деталі.

Для зручності читання креслення головне зображення, як правило, повинне відповідати розташуванню виробу при виконанні основної операції технологічного процесу виготовлення деталі, а розташування виробів, що мають явно виражені верх і низ (станина верстата, корпус редуктора й т.п.) повинні відповідати їхньому нормальному положенню при експлуатації.

Розглянемо головні правила зображення типових деталей:

1. Деталі, що мають форму тіла обертання (валики, осі, штуцера, втулки, пробки й т.п.), звичайно зображують горизонтально, тобто паралельно основного напису креслення. Таке зображення обумовлене положенням деталі при її обробці на верстаті. Незалежно від способу одержання заготівель (прокаткою, висадженням, гарячим штампуванням, литтям, куванням) цю групу деталей найчастіше обробляють на токарському верстаті.

2. Корпуса, фланці, кришки й інші подібні деталі, що виготовляються звичайно литтям з наступною механічною обробкою (фрезерування, стругання й т.п.) прийнято мати у своєму розпорядженні такий образ, щоб основна оброблена площина деталі (звичайно привалочна) розташовувалася горизонтально.

3. Плоскі деталі, виготовлені, наприклад, з листового матеріалу, зображують на кресленнях таким чином, щоб вісь симетрії була горизонтальної або вертикальною. Якщо плоска деталь несиметричної форми має одну прямолінійну крайку, дві або три взаємно перпендикулярні крайки, то на головному зображенні їх варто розташовувати у вертикальному або горизонтальному положенні щодо основного напису креслення.

Як головне зображення може бути вид, розріз або комбінація виду з розрізом.

Єдина система конструкторської документації встановлює правила виконання креслень різних виробів:

ДЕРЖСТАНДАРТ 2.401-68 Правила виконання креслень пружин;

ДЕРЖСТАНДАРТ 2.403-68 Правила виконання робочих креслень циліндричних зубчастих коліс;

ДЕРЖСТАНДАРТ 2.406-68 Правила виконання робочих креслень циліндричних черв'яків і черв'ячних коліс;

ДЕРЖСТАНДАРТ 2.408-68 Правила виконання робочих креслень зірочок приводних роликових і втулкових ланцюгів.

Після того як конструктор викреслив деталь, перед ним встає друге завдання - указати величини для кожного елемента деталі. Правда, про це конструктор думає раніше, коли вирішує питання про кількість зображень. Даючи те або інше зображення - вид, розріз, перетин - він намагається не тільки показати форму неясних елементів, але й забезпечити правильне проставляння їхніх розмірів. Розміри для кожного елемента деталі повинні бути задані не тільки геометрично повно й технологічно грамотно, але й погоджені з технологічним процесом.

ДЕРЖСТАНДАРТ 2.307-68 «Нанесення розмірів і граничних відхилень» розглядає лише геометричну сторону питання, не ставлячи завдання встановлювати правила проставляння розмірів залежно від конкретних випадків вибору конструктивних і технологічних баз.

Креслення деталі може містити ряд технічних вказівок, що характеризують властивості й особливості деталі в остаточному виді: міцність, якість поверхні, точність розмірів і форми, що спричиняються взаємозамінність і т.д., а також особливості виконання деталь по кресленню.

Точність розмірів і форми деталі і якість поверхні задаються кресленням строго виразно, тому що вони впливають на взаємозамінність деталі у виробах.

Міцність деталі обумовлює вказівкою на кресленні позначення матеріалу, термообробки, технічних умов на матеріал.

Якість поверхні деталі, їхня припустима шорсткість задаються умовними графічними знаками.

Текстовими й умовними знаками задаються вказівки про різні покриття.

Граничні відхилення від номінальних розмірів призначаються умовною позначкою посадки й класом точності. Цих даних досить, щоб вибрати відповідний вимірювальний інструмент - калібри, пробки, шаблони, а при необхідності довідатися з таблиць числові значення граничних відхилень і перевірити точність виконання вимірювальним приладом.

Граничні відхилення від геометричної форми й положення поверхонь указують умовними графічними позначеннями або текстом у технічних вимогах на поле креслення. Згідно із цими вимогами роблять контроль точності виготовлення форми виробу.

Довговічність деталі забезпечується вимогами до матеріалу, а також зносостійкими захисними покриттями.

Одні технічні вказівки записують на кресленнях умовними графічними позначеннями, спрощеними зображеннями; інші відзначають умовними записами, буквеними й цифровими позначеннями або точними, але короткими пояснювальними текстовими написами.

Всі технічні вказівки виконуються на кресленнях у певному порядку відповідно до державних стандартів ЕСКД

Контрольні питання:

Назвіть основні види виробів.
Що таке вид?
Дайте визначення розрізу, перетину.
Що таке проекція, види проекцій.
Нанесення розмірів і граничних відхилень.
Головні правила зображення типових деталей.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Контроль психологічної підготовленості	\|	Фотодіоди

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.