Приватну.

До державної системи охорони здоров'я належать: Міністерство охорони здоров'я України, Академія медичних наук, які в межах своєї компетенції планують і здійснюють заходи з реалізації державної політики України, виконання програм у галузі охорони здоров'я та у сфері розвитку медичної науки. До державної системи охорони здоров'я також належать лікувально-профілактичні і науково-дослідні установи, освітні установи, фармацевтичні підприємства і організації, аптечні установи, санітарно-профілактичні установи, установи судово-медичної експертизи, служби матеріально-технічного забезпечення, підприємства з виробництва медичних препаратів і медичної техніки та інші підприємства, установи та організації, що знаходяться в державній власності і підлеглі органам управління державної системи охорони здоров'я.

Важливе місце у процесі управління у сфері охорони здоров'я відіграють урядові органи державного управління у складі Міністерства охорони здоров'я України. Йдеться про:

а) Державну службу лікарських засобів і виробів медичного призначення;

б) Комітет з контролю за наркотиками.

2. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування здійснюють регулювання у сфері охорони здоров'я за рахунок наявності у їх структурі обласних та районних (міських у Києві та Севастополі) управлінь (відділів) охорони здоров'я та відповідних структур виконавчих комітетів рад. Слід підкреслити, що органи місцевого самоврядування здійснюють керівництво діяльністю комунальних закладів охорони здоров'я.

Основними завданнями управлінь охорони здоров'я у складі місцевих органів виконавчої влади є:

– забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони здоров'я;

– прогнозування розвитку мережі закладів охорони здоров'я для нормативного забезпечення населення медико-санітарною допомогою;

– здійснення заходів, спрямованих на запобігання інфекційним захворюванням, епідеміям і на їх ліквідацію;

– організація надання медико-санітарної допомоги населенню, роботи органів медико-соціальної експертизи, закладів судово-медичної та судово-психіатричної експертизи;

У зв’язку з радикальним реформуванням всієї соціально-економічної системи в Україні, до недоліків системи охорони здоров’я необхідно віднести:

- надто низький рівень обсягу та якості медичних послуг, які потрібні забезпечення життєдіяльності громадян України в цілому; м

- відсутність стратегії реформування галузі охорони здоров’я з метою підняття стандартів медичного обслуговування та створення цивілізованих умов для діяльності медиків та розвитку медичної науки;

- відсутність окремих лікарень ( відділів, медичних закладів загального профілю), що працюють як установи соціального захисту;

- існування державного та приватного джерел фінансування надання медичної допомоги, що вносить плутанину в організацію та управління лікувально-профілактичних закладів;

- розрахунок числа спеціалізованих ліжок в стаціонарних закладах не береться до уваги потреби в їх кількості, а також демографічна ситуація в кожному окремому регіоні, що призводить до зайнятості ліжок одного профілю і відсутності попиту на інший;

- висока тривалість хворого громадянина та його перебування на медичному ліжку в стаціонарних закладах, набагато перевищує норму в ЄС;

- наявність застарілих методів діагностики та лікування хворих, недостатній рівень кваліфікації в регіонах України.

Державне управління в галузі охорони здоров’я» - це ефективна діяльність держави щодо управління складовими системи цієї галузі з метою повного задоволення потреб громадян України у збереженні та зміцненні здоров’я, у отримані всіх необхідних санітарних та медичних умов, шляхом реалізації державної політики. Державна політика швидко виявляє назрілі серйозні проблеми, і однозначно встановлює та врешті решт усуває її причини виникнення, знаходить рішення та позитивні шляхи для подолання таких серйозних проблем. Кабінет Міністрів України та Міністерство охорони здоров’я України, а також в межах своїх певних повноважень органи місцевого самоврядування беруть на себе відповідальність за вирішення важливих питань щодо припинення діяльності будь-якого закладу охорони здоров’я у разі наявних порушень ними законодавства про охорону здоров’я.

Згідно вимог Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо функції охорони здоров’я як системи, то державі відводиться визначальна роль у зміцненні та збереженні здоров’я населення. З цією метою висувається концепція запровадження «Єдиного медичного простору» як одного з важливих і якісно нових підходів до державного управління охороною здоров’я України. «Єдиний медичний простір України» – це система надання медичної допомоги, саме її організація, яка заснована на єдиній правовій, технологічній, матеріально-технічній, соціально-економічній та інформаційній базах, що безумовно забезпечує доступність громадянам, якість та ефективність кваліфікованої допомоги всьому населенню держави і яка об’єднує всі медичні ресурси спільним управлінням та визначеним механізмом фінансування.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Державне управління галуззю охорони здоров’я.	\|	Орган державної влади є державною організацією. Відповідно

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.