Міжнародна організація по стандартизації

Головна мета ISO полягає в розробці міжнародних стандартів і активному сприянні їхньому добровільному прийняттю і використанню для досягнення максимально можливого рівня ефективності промисловості і торгівлі в усьому світі.

Основні напрямки діяльності ISO.

· Розробка і публікація міжнародних стандартів у всіх областях технічної й економічної діяльності (за винятком електротехніки й електроніки).

· Сприяння прийняттю міжнародних стандартів національними системами стандартизації.

· Міжнародне співробітництво.

Склад ISO:

В даний час членами ISO є 120 країн, а її діяльність пов'язана з 500 міжнародними організаціями. У число нових членів ISO увійшли деякі країни СНД, у тому числі Білорусія, Україна, Туркменістан і Узбекистан. У рамках ISO працює 185 технічних комітетів. Основними органами ISO є Генеральна асамблея, Рада і Виконавче бюро (комітет). На Мал. 14 подано структуру ISO і кольором виділені комітети ISO, у яких Україна представлена Держстандартом.

Мал. 14 Структура ISO

Рада (див. Мал. 14) складається із 18 представників комітетів-членів. П'ять із них призначаються автоматично з числа тих, хто займає перші п'ять місць у ранжируванні складу ISO. Зараз це DIN (Германія), AFNOR (Франція), ANSI (США), BSI (Великобританія), JISC (Японія). Інші 13 членів Ради обираються на Генеральній асамблеї ISO терміном на 2 роки. Секретаріати технічних органів ISO ведуть 34 країни (Германія - 20% секретаріату, Великобританія - 18%, США і Франція по - 13% ).

Провідні фірми прагнуть мати секретаріати у своїй області, не зважаючи на фінансові витрати, що дозволяє їм перетворювати свої національні стандарти в міжнародні з тими вимогами , котрі ці фірми вже освоїли і, таким чином, досягається вигідна для них участь у міжнародному поділі праці.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Міжнародна стандартизація.	\|	Міжнародна електротехнічна комісія (IEC)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.