Споживання та заощадження

Споживання є найважливішим компонентом ВВП,який у більшості країн світу впродовж останніх десятиліть у середньому становить дві третини сукупних видатків на купівлю товарів і послуг. Використовуваний дохід – це особистий дохід, за вирахуванням особистих видатків.

Після сплати домогосподарствамиподатків у їхньому розпорядженні залишається використовуваний дохід, котрий, як дохід відомо, йде на споживання та заощадження. Споживання — це видатки на придбання товарів і послуг для задоволення потреб людей. Заощадженняє тією частиною використовуваного доходу, що не витрачається на споживання.

Які ж основні складові споживання? Найважливіші з них — продукти харчування, одяг, взуття, книги, предмети особистої гігієни тощо. Розрізняють три групи видатків домогосподарств на споживання: на товари тривалого користування, на предмети поточного вжитку та на послуги.

Немає двох сімей, які б витрачали свій використовуваний дохід однаково. Незаможні сім'ї витрачають на продукти харчування більшу частину свого використовуваного доходу. Зі зростанням доходу видатки на деякі статті харчування збільшуються. Люди з вищими доходами споживають продукти харчування вищої якості, зокрема дорожчі овочі, фрукти, м'ясо тощо. Проте збільшення видатків на харчування в разі зростання доходів відбувається до певної межі. Загалом зі збільшенням доходів частка видатків на продукти харчування зменшується. Ця закономірність споживання стосується не лише домогосподарств, а й нації в цілому.

Зі збільшенням доходів сімей зростають видатки на одяг, відпочинок, автомобілі. Водночас зростання доходів приводить до того, що частина їх не споживається, а заощаджується. Найбідніші сім'ї не спроможні заощаджувати взагалі. Нерідко вони беруть позичку або витрачають свої попередні заощадження, і найбідніші родини стак5ть ще більшими боржниками.

Економічні дослідження показують, що саме використовуваний дохід визначає рівень споживання та заощадження.

Рівень використовуваного доходу, за якого не заощаджують і не витрачають попередніх заощаджень, називають точкою нульового заощадження,або пороговим доходом.

Для поглиблення нашого аналізу споживання запровадимо нові поняття — функцію споживання та функцію заощадження. Криву, яка відображає зв'язок між: споживанням та доходом, називають функцією споживання.

Функція заощадження відображає зв'язок між використовуваним доходом і заощадженнями. Частина функції заощадження, яка лежить нижче від нульової горизонтальної лінії, вказує на від'ємні заощадження. Додатні заощадження відбиває та частина функції заощадження, яка лежить вище від нульової лінії. Точка нульового заощадження міститься на нульовій горизонтальній лінії.

У макроекономічному аналізі великого значення надають змінам у споживанні, які зумовлені змінами у величині доходу. Величину додаткового споживання, що його спричиняє одна додаткова одиниця доходу, називають граничною схильністюдо споживання (МРС). Термін "граничний" означає "додатковий", або приростковий. Отже, МРС — це відношення будь-якої зміни у споживанні до тієї зміни у величині доходу, яка спричинила цю зміну у споживанні:

Поряд із граничною схильністю до споживання йде її дзеркальне відображення — гранична схильність до заощадження, або МРS. Гранична схильність до заощадження(МРS) — це величина додаткового заощадження, що його спричиняє одна додаткова одиниця доходу, або це частка кожної додаткової одиниці доходу, що використовується на додаткове заощадження. Можна також сказати, що МРS — це відношення будь-якої зміни в заощадженнях до тієї зміни у доході, яка викликала цю зміну в заощадженні.

Сума МРC і МРS для будь-якої зміни у використовуваному доході завжди дорівнює одиниці. Річ у тім, що приріст доходу може йти або на споживання, або на заощадження; та частка зміни у величині доходу, яка не споживається, скеровується, за означенням, на заощадження. Отже, спожита частка (МРС) і заощаджена частка (МРS) повинні покривати весь приріст доходу:

МРС + МРS = 1.

Гранична схильність до споживання — це числове значення нахилу функції споживання, а гранична схильність до заощадження — це числове значення нахилу функції заощадження. Нам уже відомо, що нахил лінії у будь-якій точці визначають як відношення вертикальної зміни до горизонтальної зміни.

У аналізі споживання і заощадження важливу роль відіграють такі показники, як середня схильність до споживання і середня схильність до заощадження. Частку, або відсоток, споживання у використовуваному доході називають середньою схильністю до споживання (АРС).Частку, або відсоток, заощадження у використовуваному доході називають середньою схильністю до заощадження (АРS).

Для порівняння вартості грошей у часі економісти використовують поняття поточної, або нинішньої, вартості. Поточна вартість майбутнього доходу— це та сума грошей сьогодні, яка створить указаний майбутній дохід за наявних процентних ставок. Зведення майбутнього доходу до поточної вартості здійснюють за допомогою методики, яку називають дисконтуванням.Дисконтування дає змогу вимірювати доходи різних періодів однією грошовою міркою. Процентна ставка – це плата за право користування грошовими коштами ( у % ).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Моделі поведінки споживача

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.