Грошово-кредитний мультиплікатор та вплив центрального і комерційних банків на його рівень

Випуск в обіг грошових знаків у всіх формах називається емісією. Розрізняють первинну емісію грошей, яку здійснюють центральні банки, і вторинну емісію депозитних грошей комерційних банків.

Центральним банкам належить виняткове право здійснення банкнотної емісії, тобто НБУ є емісійним центром і йому належить монопольне право на випуск грошей в обіг.

Банкнотна емісія має кредитний характер (див. § 4.1.4).

Емітентом грошової маси, безпосереднім суб’єктом емісійного процесу є також комерційні банки.

Комерційні банки утворюють депозитні гроші, надаючи своїм клієнтам кредити. Коли банки надають позику, грошова маса зростає, коли ж отримана позика повертається – зменшується.

Такий ефект емісії грошей має місце, коли комерційний банк купує на фондовому ринку державні цінні папери. У цьому разі державні зобов’язання перетворюються в платіжні засоби. І навпаки, продаж державних цінних паперів чи продаж іноземної валюти означатиме зменшення грошової маси.Додаткова емісія грошей можлива також шляхом придбання банком іноземної валюти.

Механізм утворення грошей комерційними банками здійснюється за такою схемою. Приймаючи різні види вкладів на свої поточні рахунки, комерційні банки зобов’язуються повернути їх з виплатою визначеного відсотка клієнтам в певні строки. Деяку частку, наприклад, 20 % від загальної суми депозитів, банки повинні зберігати в центральному банку як обов’язкові резерви.

Решта коштів, а це, відповідно, 80 % загальної суми залучених коштів, становитимуть кредитні ресурси банку.

Обов’язкові резерви– це частка (норма у відсотках) банківських депозитів, яка, згідно з чинним законодавством чи встановленими нормативними актами, має зберігатись у формі касової готівки комерційних банків та їх депозитів у центральному банку.

Норми обов’язкових резервів в Україні встановлюються НБУ. Їх визначення має за мету:

– забезпечення захисту інтересів клієнтів і надійності комерційних банків;

– підтримання ліквідності банків;

– регулювання можливостей комерційних банків здійснювати емісію банківських грошей: за допомогою високої норми резерву звужувати таку емісію, низької – стимулювати.

Банк може видавати нові позики й утворювати тим самим додаткові гроші лише тоді, коли він має вільні резерви, тобто резерви, що перевищують установлену законом мінімальну суму, яку він зобов’язаний зберігати.

Видаючи кредит, банки перетворюють пасивні гроші в активну грошову масу. Банк відкриває рахунок, з якого клієнт оплачує кредиторську заборгованість. Кошти надходять в інші банки, збільшуючи їх депозитний потенціал і можливості кредитування. Виходить, що депозитні суми, надходячи в міжбанківський оборот, мають властивість до самозростання грошової маси.

Ланцюгова реакція охоплює інші банки і, таким чином, у банківській системі виникають нові й нові кредити та депозити.

Якщо норма обов’язкового резерву становить 20 %, то отримуємо такий результат:

Таблиця 7.2

Процес грошово-кредитної мультиплікації (грн.)

Комерційні банки	Нові депозити	Обов’язкові резерви	Позики та інвестиції
Банк А Банк Б Банк В … Загальний підсумок операцій банківської системи в цілому	1 000 … 5 000	… 1 000	… 4 000

Як бачимо, банківська система багаторазово (у 5 разів) збільшила депозитні ресурс – з 1 000 до 5 000 грн. цей процес має назву багаторазової експансії банківських депозитів.

Зв’язок між банківськими резервами та масою грошей в обігу визначають за допомогою грошового мультиплікатора. Грошовий мультиплікатор – це величина множника (коефіцієнта), на яку збільшується кількість грошей в обігу в результаті операцій на монетарному ринку. Величина грошового мультиплікатора визначається за формулою:

, де m – величина грошового мультиплікатора; MR – норма обов’язкових резервів.

Цей коефіцієнт показує максимальну кількість нових кредитних грошей, яку може утворити кожна грошова одиниця (долар чи гривня) наднормативних резервів з даною величиною MR.

Щоб визначити максимальну суму нових грошей ( ), що можуть бути утворені банківською системою на основі даної суми наднормативних резервів (Е), треба помножити Е на коефіцієнт експансії (m). Отримаємо формулу:

яка визначає ефект кредитного мультиплікатора в реальному грошовому виражені.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Формування центральним банком грошової бази	\|	Вплив небанківських інституцій на грошовий мультиплікатор

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.