Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Вклад К. Маркса в розвиток теорії грошей

В своїх наукових працях Карл Маркс об’єднав в цілісну структуру теорію трудової вартості та теорію грошових відносин.

Розкриваючи суть грошей, К. Маркс показав, що розвиток грошових відносин пов’язаний з вирішенням суперечностей між особливою властивістю товару – споживчою вартістю і його загальною властивістю – вартістю. У Маркса мінова вартість – це єдиний можливий спосіб вираження вартості, її необхідна форма прояву. Це зумовлено тим, що вартість товару – результат абстрактної праці, праці взагалі, яка не може бути ні виявлена, ні виміряна безпосередньо в споживчій вартості товару – свого носія. Тільки в обміні даного товару на інший в споживчій вартості останнього може бути виражена і виміряна вартість, яка проявить себе вже як мінова вартість. Якщо багато товарів виявлять свою мінову вартість в якомусь одному товарі, то споживча вартість останнього стає уособленням мінової вартості взагалі, її абсолютним носієм, тобто грошима.

Таким чином, вклад Маркса в теорію грошей полягає в тому, що він виводить сутність грошей з аналізу суперечності товару. В товарі-еквіваленті (грошах) реалізуються суперечності якісної і кількісної сторін вартості: внаслідок того, що всі товари вимірюють свою мінову вартість в одному особливому товарі, цей виділений товар стає адекватним буттям мінової вартості, її буттям в якості загального еквівалента.

К. Маркс визначав три особливості загального еквівалента:

1) його споживча вартість стає формою виявлення протилежності – вартості;

2) конкретна праця, затрачена на його виробництво, стає вираженням абстрактної людської праці

3) своєю протилежністю стає і приватна праця, що реалізується як праця в її безпосередній суспільній формі.

Враховуючи ці властивості, К. Маркс розкрив специфічну роль і місце грошей як абсолютного товару і як форми виразу, уречевленого носія суспільних відносин у товарному виробництві. Він довів, що гроші не просто технічний інструмент системи господарювання, а внутрішньо властивий елемент суспільних відносин, що базується на товарному виробництві. Тому гроші – не тільки “вуаль”, що накинута на процес суспільного відтворення, а і його реальний активний елемент. Тим самим Маркс відкрив шлях для успішного вирішення таких глобальних проблем теорії грошей, як грошовий і товарний фетишизм, грошовий механізм макроекономічного регулювання, ринок позикового капіталу та грошовий ринок. Особливої уваги заслуговує марксове положення про гроші як форму виразу суспільних відносин. На його підставі був визначений історичний характер грошей.

Свій аналіз категорії грошей Маркс розпочав з однієї конкретної історичної форми грошей – золота, яке було єдиним носієм грошової суті в той час. Проте він визнавав об’єктивність існування інших історичних форм грошей до золотого монометалізму (срібло, інші метали, просто споживчі товари), а також можливість існування принципово нових форм грошей у майбутньому (нерозмінних знаків, кредитних грошей). Тому з позицій теорії Маркса вилучення золота з грошового обігу не означає, що гроші внаслідок цього втрачають свою товарну природу або зникає загальний еквівалент – цей вихід означає лише, те що не стало однієї з форм грошового товару.

Важливе місце в марксовій теорії грошей займає аналіз кількісного фактора. Він вперше сформулював закони грошового обігу для всіх відомих засобів обігу – дійсних, паперових і кредитних грошей.

Марксові розробки теорії грошей не є чимось випадковим, штучно вклиненим у загальний потік розвитку наукової думки в цій сфері. Вони спиралися на всі попередньо нагромаджені знання людей про гроші і послужили важливою основою для їх подальшого поглиблення.

Завдання для тестування з теми

1. У монетарній теорії грошам відводять таку функцію як:

а) засіб обігу; б) засіб платежу;

в) загальний вартісний еквівалент; г) правильної відповіді немає.

2. Представники металістичної теорії ототожнюють грошовий обіг з:

а) бартером; б) товарним обігом;

в) грошовим обігом; г) товарно-грошовим обігом.

3. Яка з теорій грошей стверджувала, що золото і срібло вже за своєю природою є грошима:

а) кількісна теорія; б) монетарна теорія;

в) монетаристична теорія; г) номіналістична теорія.

4. Яка з теорій стверджує, що гроші – це продукт державної влади:

а) монетарна теорія; б) кількісна теорія;

в) номіналістична теорія; г) правильна відповідь відсутня.

5. Представники якої теорії стверджували, що гроші – це товар, але не змогли пояснити чому товар стає грошима:

а) номіналістична теорія; б) металістична теорія;

в) кількісна теорія; г) правильна відповідь відсутня.

6. Що вважали грошима представники металістичної теорії:

а) паперові гроші; б) електронні гроші;

в) золото та срібло; г) золото та мідь.

7. У металістичній теорії вартість товару замінювали:

а) споживчою вартістю; б) міновою вартістю;

в) ціновою вартістю; г) правильної відповіді немає.

8. З якою вартістю К. Маркс ототожнював такий специфічний товар як гроші:

а) споживчою вартістю; б) міновою вартістю;

в) ціновою вартістю; г) правильної відповіді немає.

9. Який аналіз займає важливе місце в Марксовій теорії:

а) аналіз якісного фактора; б) аналіз кількісного фактора;

в) аналіз виробничого фактора; г) аналіз кількісного і якісного фактора.

10. Суттєвий внесок до модернізації кількісної теорії вніс:

а) Фрідмен; б) Монтеск’є; в) Фішер; г) Дж. Локк.

11. Об’єктом захисту в номінальній теорії в ХХ ст. стали:

а) паперові гроші; б) електронні гроші;

в) кредитні гроші; г) депозитні гроші.

12. Як називав золоті гроші Дж. М. Кейнс у своїй праці “Трактат про гроші”:

а) грошима королів; б) п’ятим колесом возу;

в) найкращою знахідкою людей; г) правильної відповіді немає.

13. Яка з теорій грошей є протилежною до номіналістичної теорії (за своїми поглядами):

а) металістична теорія; б) кількісна теорія;

в) монетарна теорія; г) марксистська теорія.

14. Карл Маркс вважав, що вартість товару, крім своєї матеріальної цінності включає:

а) абстрактну працю; б) продуктивність праці;

в) виробничі витрати; г) всі відповіді правильні.

15. Який закон був вперше сформований Карлом Марксом:

а) закон заміщення; б) закон відсоткової ставки;

в) закон грошового обігу; г) правильної відповіді немає.

16. Першими представниками номіналістичної теорії були:

а) Дж. Берклі та Дж. Стюарт; б) І.Фішер;

в) Дж. Берклі; г) Дж. Локк.

17. Основне положення праці Г. Кнаппа “Державна теорія грошей”:

а) основна функція грошей – засіб платежу;

б) гроші – це продукт недержавного правопорядку;

в) гроші – це абсолютно ліквідний актив;

г) гроші – це найкраща цінність, яку вигадала людина.

18. Основною помилкою номіналістичної теорії є:

а) гроші – це категорія не юридична, а економічна;

б) металеві гроші є неліквідними;

в) основною функцією грошей є не міра вартості, а засіб платежу;

г) правильна відповідь відсутня.

19. Дж. М. Кейнс ідеальним вважав:

а) паперові гроші; б) повноцінні монети;

в) білонні монети; г) бартерні операції.

20. Згідно монетаризму, державні заходи щодо стимулювання попиту:

а) призводять до економічного зростання; б) є неефективними;

в) є ефективними; г) призводять до кризових явищ.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Теми рефератів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.