Недоліки в MSDOS

Недоліки взаємодії MS DOS та апаратної частини комп’ютера.

Творці MSDOS пішли найбільш легшим шляхом і створили ОС, яка пропонує мінімальне операційне оточення для програм користувача. Як правило програми не використовують практично нічого із стандартного СПЗ, крім ФС і взаємодія програми з апаратурою, яка працювала під MSDOS виглядає так:

За задумом програміст який хоче вивести символи повинен використати підсистему вводу/виводу, ОС або відповідною функцією BIOS. Те саме стосується всієї іншої апаратури. Але на практиці функції ОС і BIOS ігноруються і пристрій програмується напряму. Практично всі графічні програми працювали безпосередньо з відеопам'яттю. Дуже часто програми самостійно використовували клавіатуру. Такий підхід обумовлений кількома об'єктивними причинами:

1. Структурне ПЗ ОС неефективне бо не реалізує всі потенційні можливості комп'ютера.

2. повна відкритість архітектури IBM PC що дає кожному програмісту керувати комп'ютером.

Звідси і витікає великий мінус: великі строки розробки програмних продуктів. Програмісту потрібно було стати системним програмістом, а потім вирішувати конкретну задачу. Для комерційних програм найважливіше:

· час розробки

· апаратно програмна сумісність

З точки зору користувача спілкування через командний рядок вимагало певної кваліфікації користувачів. Перехід до операційних оболонок спростив це спілкування.

З ростом продуктивності апаратури ідея спілкування через графічний інтерфейс набула поширення. Вона полягає в переході на більш зрозуміліший рівень. Тобто середовище наглядно представляє предметну область пропонує широкий набір засобів і прощає людські помилки.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Призначення та структура таблиці розміщення файлів (FАТ).	\|	Що дає WINDOWS користувачу?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.