МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Мистецтво і публіка. Особливості художнього сприйняттяХудожнє сприйняття твору мистецтва дуже складений й одночасно цілісний процес. П.М.Якобсон у праці «Психологія художнього сприйняття» висловлює думку про те, що окремі елементи художнього твору в складному контексті сприйняття з'єднуються і виступають у вигляді певних цільностей, частин закінченого твору, що «укладаються в систему образів, в систему різносторонньо даного предмету мистецтва». Однак ці елементи впливають на формування нашого цілісного враження від художнього твору. Цілісний процес художнього сприйняття іноді здійснюється досить швидко і проходить без усвідомлення ряду істотних ланок, виступає у свідомості людини в формі цілісного результату - у вигляді оцінок, думок, переживань.Сприйняття витворів мистецтва може досягати різного ступеня складності і повноти. Таке сприйняття, залежить, перш за все, від автора твору, який намагається вплинути на свідомість читача, розбурхати його почуття. Все в творі: і його назва, і структура, і система художніх образів, і арсенал засобів художньої виразності - спрямоване на вирішення цієї стратегічної задачі автора. Витвір мистецтва прагне впливати всім комплексом своїх засобів на духовний світ людини. У праці «Психологія мистецтва» Л.С.Виготський погоджується з поглядом Геккена на художній твір як на «сукупність естетичних знаків, спрямованих до того, щоб порушити в людях емоції», приєднується до думки філософа Христіансена, який встановив, що «метою зображення предметного в мистецтві є не чуттєвий образ об'єкту, але безобразне враження предмету» [5: 58]. У процесі художнього сприйняття (на відміну від сприйняття побутових речей) ми обов'язково бачимо автора, індивідуального або ж колективного, сприймаємо його голос, усвідомлюємо його ставлення до зображеного. Ступінь «присутності» автора у творі може бути різною, але він завжди є. Тож говорять про діалог автора і читача (споглядача, глядача тощо).Присутність автора в художньому творі можна пояснити тим, що художній твір - це завжди засіб самовираження художника, трибуна, з якої він проголошує (у формі образів, а інколи і прямо) свої ідеї, погляди на життя, на мистецтво тощо. Твір завжди є відбитком авторського свідомого (ідеї, побудова, система образів) й несвідомого (індивідуального й колективного). Приховані в колективному несвідомому архетипи, на думку К.-Г.Юнга, складають основу творчості, визначають послідовність образів, що спливають у свідомості при пробудженні творчої активності. Архетипи, на думку вчених, складають основу всіх вражень. Так, В.Зеленський в післямові до «Аналітичної психології» К.Г.Юнга зазначає, що «суб'єктивне переживання тісно пов'язане з архетипами і здійснюється через виражені символічним чином певні універсальні міфологічні мотиви або архетипові образи. Останні є основними компонентами будь-яких релігій, міфологій, легенд і казок всіх часів і народів». Таким чином, архетипи лежать а основі творчості і в основі вражень від продукту творчості, що складає основу взаєморозуміння, діалогу творця і реципієнта. Провідну роль у художньому сприйнятті виконує сам твір: значність його художнього змісту, коло ідей і відчуттів, які воно викликає. «Змістовний відгук, що збагачує духовний світ людини, може викликати тільки справжній витвір мистецтва», - наголошує П.М.Якобсон. Сприйняття твору мистецтва передбачає як сприйняття його змісту (що зображено), так і форми (як зображено), що породжує відповідні емоції (емоції форми і емоції змісту). На це звернув увагу Л.С.Виготський. У праці «Психологія мистецтва» він висуває ідею подолання матеріалу (змісту) твору художньою формою: «Тільки в даній своїй формі художній твір здійснює свій психологічний вплив. Інтелектуальні процеси виявляються тільки частковими і складовими, службовими і допоміжними в тому зчепленні думок і слів, яке і є художня форма». «Основою естетичної реакції, - пише Л.С.Виготський - є викликані мистецтвом афекти, що переживаються нами зі всією реальністю і силою, але знаходять собі розряд в тій діяльності фантазії, якої вимагає від нас кожен раз сприйняття мистецтва. На думку психолога П.М.Якобсона, наше сприйняття може проходити кілька етапів - від поверхневого сприйняття до усвідомлення сутності, глибинного змісту твору. Перший етап - початкове осмислення твору митця: що зображено, які предмети, дійові особи, стосунки між героями тощо. Наступний етап - споглядання твору, занурення в «чуттєву стихію предмету». Прагнення сприйняти чуттєве багатство, дане в творінні художника, спеціально його відчути є істотна особливість художнього сприйняття. Це прагнення створює основи для переживання чуттєвої краси твору, його фарб, форм, звуків, їх тонких нюансів. Таке занурення забезпечує наступний етап - сприйняття художнього образу в мистецькому творі, осягнення його сутності. Саме на цій сходинці сприйняття, на думку П.М.Якобсона, виникає жива, усвідомлена реакція на витвір мистецтва того, хто сприйняв, пізнав художній образ. Висота злету думки у процесі осягнення художнього образу залежить, по-перше, від сприймаючої особи, її ставлення до життя і людей, масштабності художнього мислення, по-друге, від характеру художнього образу, його ідейного навантаження. На цій сходинці сприйняття «в характер осмислення і переживання того, що створив і виразив художник, може включитися весь світ моральних почуттів людини». У ході подальшого поглиблення сприйняття твору мистецтва людина починає сприймати й осмислювати не тільки художній образ, втілений у ньому, але й весь твір мистецтва як значне явище. У процесі сприйняття художнього твору відбувається його інтерпретація.Кожна деталь твору набуває для реципієнта особливого, символічного значення, допомагає усвідомити зміст зображеного, тож розглядається більш уважно, диференційовано, ніж у життєвих ситуаціях. Важливим фактором сприйняття є умови, за яких відбувається спілкування реципієнта із твором, а через нього - з автором. Сприйняття художнього твору значною мірою залежить від сприймаючої особи: її особистісних якостей, підготовленості до такого сприйняття, характеру естетичного досвіду, кола інтересів, установки тощо. Наша установка на сприйняття опосередкована всією нашою культурою. У ній міститься очікування емоцій, передбачення певного роду вражень, отримання насолоди від зустрічі з прекрасним. Спеціальні приміщення для сприйняття творів мистецтва (музеї, театри) створюють умови для виникнення такої установки. Під час процесу художнього сприйняття, народжує живе ставлення до сприйнятого. Разом з тим це ставлення теж може в свою чергу змінитися під впливом отриманого враження від споглядання краси мистецтва.Л.С.Виготський доводить соціальну обумовленість естетичних почуттів. Конкретний процес сприйняття витвору мистецтва у всіх людей має індивідуальний характер, відрізняється як за рівнем емоційної сприйнятливості, так і характером змісту уявлень, що виникають у процесі сприйняття одного й того ж твору мистецтва. Це залежить від багатьох факторів: емоційного досвіду людини, інтересів, естетичного смаку, властивого людині типу сприйняття, рівню емоційного розвитку людини, фізичного й психологічного стану в момент сприйняття, умов, за яких протікає цей процес, установки на сприйняття, здатності людини до повноцінного сприйняття творів мистецтва. Отже, сприйняття твору мистецтва (художнє сприйняття) має свої особливості, пов'язані з умовним характером мистецтва та установкою на отримання позитивних емоцій від спілкування з твором мистецтва. Воно напряму залежить від культури реципієнта, його естетичного досвіду, особистісних якостей і установок; умов сприйняття і якостей самого художнього твору.
|
||||||||
|