МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Кардіогенний шок.Кардіогенний шок – це синдром, який розвивається при раптовому порушенні насосній функції серця ( переважно лівого шлуночку ) і характеризується недостатнім кровопостачанням життєво важливих органів. Види кардіогенного шоку: 1) істинний кардіогенний шок – розвивається при загибелі значній кількості кардіоміоцитів (наприклад, при обширному інфаркті міокарду); 2) рефлекторний кардіогенний шок – головну роль грає больовий синдром, який призводить до зниження скоротливої здатності серця. Крім цього рефлекторно порушується тонус судин мікроциркуляції, що призводить до збільшення проникності стінки і виходу плазми до інтерстиціальній тканини; 3) аритмічний кардіогенний шок – в його основі лежить порушення ритму серця (найбільш небезпечні - пароксизмальні шлуночкові тахікардії, атріо- вентрикулярні блокади ІІ-ІІІ ст.); 4) ареактивний кардіогенний шок – може розвиватися при невеликому ураженні серця. В його основі лежить порушення скоротливої здатності міокарду, спричиненої порушенням мікроциркуляції, газообміну, приєднанням ДВЗ-синдрому. Особливістю цього виду є відсутність реакції на введення пресорних амінів. Клініка кардіогенного шоку : 1) систолічний тиск нижче 90 мм рт. ст. 2) пульсовий тиск (різниця між систолічним АТ та діастолічним АТ ) 20 мм рт.ст. або менше; 3) зниження діурезу менше 20 мл/годину; 4) симптоми зниження периферичного кровопостачання ( блідо-ціанотична «мармурова» шкіра, зниження температури шкіри, позитивний симптом «білої плями» ); 5) може порушуватися свідомість.
Лікування : 1) знеболювання (частіше причиною кардіогенного шоку є інфаркт міокарду з сильним больовим синдромом ) – використовують наркотичні анальгетики; 2) оксигенотерапія 8-15 л/хв; 3) тромболітична терапія ( як при інфаркті міокарда ); 4) інфузійна терапія (проводиться дуже обережно під контролем ЦВТ та аускультації легень); 5) використання симпатоміметиків – для підвищення скоротливої сили міокарду (дофамін 4% 10мл на 400мл NaCl 0,9% або 5% глюкози в/в крапельно під контролем АТ). Особливості лікування певних видів кардіогенного шоку : 1) істиний кардіогенний шок – головними препаратами є симпатоміметики (дофамін, добутамін); 2) рефлекторний кардіогенний шок : n знеболення – наркотичні та ненаркотичні анальгетики; n для збільшення притоку крові з периферії піднімають ноги хворого на 15-20 º; n в/в крапельно реополіглюкін (або інші колоїдні розчини – реособілакт, рефортан, стабізол) – для покращення мікроциркуляції шляхом витягування рідкої частини плазми із інтерстицію до судин; n введення в/в, в/м, п/ш атропіну 0,5-1,0 мл для ліквідування брадикардії . 3) аритмічний кардіогенний шок – лікування направлене на ліквідацію аритмій ; 4) ареактивний кардіогенний шок- летальність до 90%. n оксигенотерапія; n при больовому синдромі – знеболення; n симптоматична терапія; n тимчасовий еффект дає аортальна та внутрішньошлуночкова контрпульсація.
|
||||||||
|