Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ

ПЕРСОНАЛУ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ

Тема3. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОЇ РОБОТИ

Усі роботи у водопровідно-каналізаційних мережах слід виконувати, дотримуючись Правил техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених місць.

Для робітників, яких приймають на роботу, а також переводять з однієї роботи на іншу, організовують ввідний інструктаж на робочому місці з перевіркою знань правил техніки безпеки.

Увесь експлуатаційний персонал, включаючи інженерно-технічних працівників, обов’язково раз на рік навчається безпечним методам роботи з перевіркою знань з техніки безпеки. Програму навчання затверджує головний інженер підприємства.

Робітники, які пройшли навчання, складають екзамени комісії, результати яких оформлюють у спеціальному журналі із зазначенням оцінок. Робочим, які склали екзамени, видають посвідчення про те, що вони пройшли навчання з правил охорони праці та техніки безпеки, ці посвідчення служать допуском до роботи.

Для виконання експлуатаційних робіт на водопровідній і каналізаційній мережах створюються експлуатаційні та ремонтно-аварійні бригада в кількості, зумовленій обсягом експлуатаційних робіт, але не менш як три особи.

Робітники при виїзді на об’єкт повинні мати сухий спецодяг, для чого потрібно організувати його своєчасне сушіння або мати достатній запас для зміни.

Бригаду робітників необхідно спорядити перевіреною аптечкою з обов'язковим набором таких медикаментів: гігроскопічна вата, марлеві бинти різної ширини, компресна клейонка або пергаментний папір, йод, колодій, марганцевокислий калій, перекис водню, стрептоцидова емульсія, нашатирний спирт, гумовий джгут і дві дощечки довжиною 0,5 м для шин.

Бригада робітників повинна мати необхідний для роботи справний інструмент і устаткування, запобіжні сигнали та пристрої, справні захисні пристрої згідно з видом виконуваних робіт.

Забороняється виконувати роботи при несправних інструментах і устаткуванні.

Адміністрація зобов'язана систематично контролювати стан захисних пристроїв, що неявні в робітників, інструменту та устаткування і своєчасно замінювати спрацьовані пристрої та інструменти.

Місця виконання робіт загороджують згідно з Інструкцією із загородження місць виконання робіт в умовах вуличного руху.

Якщо колодязь розміщений поблизу трамвайних колій, забороняється складувати інвентар на відстані ближче ніж 2 м від колій.

Для освітлення місця виконання робіт (у разі недостатнього вуличного освітлення) бригада робітників повинна мати переносні лампи, трансформатори до них із вторинною напругою не вище 36 В.

Переносні лампи можна замінити підвісною зовнішньою арматурою, приєднаною до вуличної освітлювальної мережі, за умови її підвішування на висоті не менш як 2,5 м над поверхнею землі та виконання проводки згідно з чинними електротехнічними правилами.

Для забезпечення належної експлуатації водопровідно-каналізаційного господарства служба мережі повинна мати виконавчі креслення всіх водопровідно-каналізаційних мереж і споруд по вулицях і проїздах із зазначенням усіх технічних даних (матеріалу та розмірів трубопроводів, колодязів і камер, глибини закладання, категорії ґрунтів, арматури в колодязях і камерах тощо) з прив’язками до будівель або до опорних пунктів. Крім того, мають бути наведені особливі дані про наявність загазованості колодязів і камер, забивань, виникнення осадових явищ, появу небезпечних домішок у стічних водах. Ці дані повинні систематично вивчати експлуатаційні та аварійно-ремонтні бригади.

Періодично потрібно виконувати радіометричний контроль.

Усі небезпечні місця на водопровідно-каналізаційних мережах і спорудах необхідно захищати й загороджувати. Якщо технічно неможливо це зробити, вивішують попереджувальні знаки та плакати.

Працівники водопровідно-каналізаційного господарства повинні користуватись спец оглядом, спецвзуттям і запобіжними пристроями згідно з встановленими галузевими нормами.

У процесі експлуатації водопровідних і каналізаційних мереж, колодязів і камер потрібно дотримуватись таких вимог:

- при зовнішньому (поверхневому) огляді мережі спускатись робітникам у колодязі забороняється. Кришки колодязів слід відкривати гачком і ломом (забороняється відкривати кришки руками);

- профілактичне прочищення каналізаційної мережі виконує бригада з 3-6 осіб під керівництвом бригадира;

- до роботи, пов’язаної зі спусканням у водопровідний або каналізаційний колодязь, допускається бригада в складі не менше трьох осіб (один робітник – для роботи в колодязі, другий – для роботи на поверхні, третій – для спостереження за працюючими у колодязі та надання йому в разі потреби допомоги);

- для роботи в колодязях, камерах і колекторах бригада повинна мати запобіжний пояс з мотузкою, киснево-ізолюючий протигаз зі шлангом, на 2 м довшим за глибину колодязя, дві спеціально підготовлені шахтарські лампи ЛБК-6 або газоаналізатор, акумуляторний ліхтар напругою не вище 12 В, вентилятор, захисні переносні знаки встановленого зразка, гачки та ломи для відкривання кришок колодязів;

- перед спусканням робітників в колодязь або в камеру слід ретельно перевірити наявність скоб і міцність їх зарівнювання;

- до спускання робітників в колодязь або в камеру потрібно ретельно перевірити відсутність у них газів за допомогою газоаналізатора або шахтарської лампи; до повного видалення газу спускатися в колодязь або в камеру забороняється;

- категорично забороняється палити, запалювати сірники, а також застосовувати вогонь як у самому колодязі, так і поблизу нього;

- якщо газ із колодязя або з камери неможливо видалити повністю, спускатися в колодязь дозволяється тільки в противогазі зі шлангом, що виходить на поверхню; у таких випадках робота в колодязі без перерви повинна тривати не більше 10 хв;

- категорично забороняється спускатись у колодязь або в камеру без запобіжного пояса з мотузкою, довжина якої повинна на 2 м перевищувати глибину колодязя або камери;

- при роботі з лебідкою: якщо немає можливості відійти вбік від вантажу, що піднімається, забороняється перебувати всередині колодязя або камери, напрямляти трос на барабан лебідки руками чи ногами; шестірні лебідки мають бути закриті спеціальними кожухами;

- забороняється працювати без рукавиць і спец огляду в разі прямого дотику зі стічними водами або з осадом.

Виконуючи ремонтно-будівельні роботи, дотримуються чинних Правил техніки безпеки при ремонті та експлуатації жилих домів і Правил з будівельних робіт.

Під час розкопування пошкоджених водопровідних або каналізаційних трубопроводів в умовах вуличного руху, а також під час роботи в колодязях на зазначених трубопроводах для захисту від наїзду транспорту та забезпечення безпеки пішоходів і працюючих на трасі місця виконання робіт потрібно загороджувати, строго дотримуючись Інструкції із загородження місць виконання робіт в умовах вуличного руху, згідно з якою для загородження місць виконання робіт слід застосовувати:

- штахетний бар’єр висотою 1,1 м, пофарбований у білий або червоний колір паралельними горизонтальними смугами шириною по 0,13 м;

- суцільні щити висотою 1,2 м, шириною 1,5 м, пофарбовані в жовтий колір з червоним окрайком шириною 0,12 м по контуру щита;

- дорожні спеціальні переносні знаки: заборонений "В’їзд заборонено"; наказові "Рух тільки направо"; "Об’їзд перешкод зліва", "Рух тільки прямо"; попереджувальні "Ремонтні роботи", "Звуження дороги".

Висота стояків дорожніх сигнальних переносних знаків – 1,5 м. Рисунки бар’єра, щита і знаків наведено в зазначеній інструкції.

У темні години доби на стояку сигнального знака потрібно вивішувати ліхтар з лінзою червоного кольору. Потужність джерела світла повинна бути не менш як 1,5 Вт.

На щиті огорожі в центрі мають бути зазначені назва установи чи підприємства, що виконує роботи, і номер його телефону.

Порядок загородження місця робіт і розставляння сигнальних знаків такий:.

у разі потреби ввести обмеження на рух транспорту (організація одностороннього руху або повне закриття вулиці) органи міліції визначають умови на виконання робіт і дають дозвіл на встановлення перед бар’єром або щитами (назустріч напряму руху) дорожніх сигнальних знаків;

у темні години доби на штакетних і щитових огорожах потрібно додатково вивішувати габаритні червоні ліхтарі, розміщені по краях огорож у верхній частині. Потужність .джерела світла габаритного ліхтаря – не менш як 3 Вт;

розміри огородженої ділянки в разі тривалого виконання робіт у кожному конкретному випадку визначають органи міліції;

огорожу встановлюють на відстані 2 м від місця розкопування ґрунту з усіх сторін з обов’язковим улаштуванням в’їзної та виїзної сторін земляної подушки за рахунок викинутого ґрунту висотою не менш як 0,5 мі довжиною по всій ширині розкопаної частини;

при виконанні робіт на перехрестях вулиць місця робіт слід огороджувати з кожної сторони руху транспорту.

У разі потреби тимчасово зберігати на місці виконання робіт будівельних матеріалів їх кількість не повинна перевищувати дійсного потрібного об’єму. Усі матеріали, що завозяться, слід укладати в певному порядку, передбачаючи необхідні проходи та проїзди. Відстань від штабеля матеріалів до брівки траншеї залежить від маси матеріалів і стійкості ґрунту, але не повинна бути меншою за 1 м.

Роботи на трасах водопровідних або каналізаційних трубопроводів та проїзних місцях населених пунктів поділяються на тривалі та короткочасні. Тривалими вважаються роботи, що виконуються понад добу, а короткочасними – менше за добу.

При розкопуванні траншей і котлованів обов'язково слід застосовувати щити та бар’єри.

Під час короткочасних робіт у колодязях на водопровідних або каналізаційних трубопроводах звичайно обмежуються огородженням місць роботи переносними сигнальними знаками.

У вечірній і нічний час додатково на стояк знака вивішують світловий сигнал (ліхтар) червоного кольору.

Перед початком роботи керівник робіт повинен викликати представників організацій, що відають експлуатацією підземних споруд на ділянці розкопування. Категорично забороняється для запобігання нещасних випадків починати земляні роботи без представника управління електрокабельної мережі.

Брукову, клінкерну або брущату мостову при розкопуванні канави потрібно розкривати ширше траншеї не менш як на 0,3 м з кожної сторони.

Для завантажування на автомобілі труб або фасонних частин масою понад 80 кг використовують автокрани, триноги, козли, блоки та інші пристрої.

Опускати в котлован бетонні кільця необхідно в присутності майстра за допомогою спеціально влаштованих козел або триноги і підвішеного до них блока. Під час опускання бетонних кілець жодний із робочих не повинен перебувати в котловані. Спущене в котлован кільце встановлюють на місце за допомогою блока.

Керамічні труби в траншею опускають вручну мотузкою товщиною 25 мм, на одному кінці якої затягують мертвою петлею відрізок бруска товщиною 5 - 6 м і довжиною, що дорівнює двом діаметрам труби.

Перед опусканням у траншеї та котловани матеріалу чи інструмента робітник (подавальний), який стоїть наверху, повинен подати сигнал окриком і опускати інструмент тільки після отримання зворотного сигналу знизу (від того, хто приймає матеріал).

Робітник, який стоїть унизу, зобов’язаний відійти в сторону від матеріалу, що опускається, і підійти для його приймання тільки тоді, коли матеріал буде вже на дні траншеї.

У процесі робіт, пов’язаних із заливанням і чеканенням розтрубів, а також перерубуванням труб, робітники повинні мати захисні окуляри та рукавиці. Плавити свинець потрібно в казанці на відстані не менш як 2 м від брівки траншеї до появи на його поверхні фіолетового нальоту. Шлак, що з’являється в процесі плавлення, слід видаляти. Добавляти до розплавленої маси в казанці куски холодного та просушеного свинцю потрібно тільки металевими обценьками. Розплавленого свинцю в казанці має бути дещо більше, ніж для зароблення одного стику.

Казанок з розплавленим свинцем знімають з вогню спеціальним гачком і опускають вертикально на дно траншеї в підвішеному стані. Робітник, який опускає казанок із свинцем, повинен мати під ногами міцну непрогинну опору.

Робітники не повинні перебувати в траншеї під казанком, що опускається. Заливати розтруб розплавленим свинцем потрібно лише після того, як казанок опустять на дно траншеї, причому робити це слід безперервно доти, поки розтруб повністю не буде заповнено свинцем.

Роботи, пов’язані із заливанням розтрубів свинцем у колодязях і тунелях, необхідно виконувати в шланговому протигазі. Щоб запобігти розбризкуванню свинцю, розтруби труб перед заливанням осушують.

Асфальтобітумну мастику готують у пересувних котлах, в які завантажують усю порцію асфальту і половину бітуму. Решту бітуму добавляють у котел після того, як наперед завантажена суміш розігріється до розрідженого стану.

Мастику слід захищати від потрапляння вода в процесі варіння та в разі перенесення під час дощу.

Опускати в траншею відра з гарячою мастикою потрібно на міцному тросі або на канаті. Мастику до стику переносять у відрі з литником. Мастики у відрі має бути не більше, ніж потрібно для заливання стику. При цьому відро наповнюють сумішшю не більше ніж на 2/3 його об’єму. Робітники, що перебувають у траншеї, повинні відходити в сторону відра, що опускається, з гарячою мастикою.

Щоб запобігти опікам парою та бризками гарячої мастики, що з’являються в разі з’єднання її з холодними стінками труб і сирою глиною, робітники працювати в рукавицях, брезентових комбінезонах і захисних окулярах.

У разі випадкового виявляння в місцях копання траншеї якихось труб або електрокабелів роботи слід припинити і негайно повідомити про це технічний персонал для вживання термінових заходів.

Якщо в траншеї буде виявлено газ, робітники мають негайно вийти з неї і повідомити про це виконавцю робіт. У подальшому роботи слід виконувати з особливою обережністю (як газонебезпечні).

У разі перетину траншеї з проїзною частиною вулиці працювати в траншеї потрібно під містком, обов’язково встановивши з обох боків знак "Тихий рух". Містки мають бути розраховані на навантаження транспорту, що проїжджає, згідно з чинними нормативами.

Перед засипанням траншей і котлованів потрібно переконатись, що в них нікого немає.

Каміння, колоди та інші громіздкі предмети, які витягують із траншей і котлованів, зав’язують мотузкою мертвим вузлом. Товщина мотузки залежить від маси предмета, який витягають, і повинна мати відповідний запас міцності.

Коли ремонтують водопровідно-каналізаційні мережі та споруди в умовах вуличного руху, місця виконання робіт огороджують. Уночі на огорожі вивішують ліхтар з лінзою червоного кольору. Якщо роботи виконують поблизу трамвайних колій, окрім огорож виставляють сигнали з написом "Тихий рух".

Опускати в траншею або в колодязь труби чи фасонні частини масою до 80 кг можна вручну на пеньковому канаті, випробуваному на подвійне навантаження, який не має зв’язок, вузлів, надривів тощо. Можна також опускати вручну вантаж масою понад 80 кг, але тоді, коли на кожного робітника, який бере участь у його опусканні, доводиться не більше за 50 кг. Під час опускання вантажу робітники, що перебувають у траншеї, не повинні перебувати під ним.

Окрім перелічених основних вимог з техніки безпеки в процесі експлуатації водопровідно-каналізаційних мереж і споруд потрібно дотримуватись загальних правил техніки безпеки при земляних, піднімально-транспортних і зварювальних роботах, а також у разі роботи з компресорами та пневматичними інструментами.

Монтаж установки з хлорування трубопроводів водопровідної мережі рідким хлором повинні виконувати висококваліфіковані слюсарі під керівництвом спеціаліста, відповідального за роботу хлораторних пристроїв. До початку монтажу устаткування ретельно оглядають і перевіряють. Після закінчення монтажу перевіряють герметичність усіх з’єднань і частин установки під тиском хлоргазу.

Хлоропровід і балони повинні бути захищені від сонячних променів і будь-якої можливості підвищення температури понад 40 °С, оскільки через високий коефіцієнт об’ємного розширення рідкого хлору виникає небезпека розриву балонів. Забороняється обігрівати балони відкритим вогнем (паяльними лампами та ін.), а також палити на місці виконання робіт.

До обслуговування установки з хлорування допускаються особи, які пройшли медичний огляд і добре засвоїли правила експлуатації та безпечної роботи хлораторних установок. Робітники, що обслуговують установку, і чергові біля повітряних стояків повинні мати протигази марки В і надягати їх у процесі виконання робіт, пов’язаних з витоком газу. Випробовують і змінюють балони в протигазах і гумових перчатках.

У місці розміщення установки повинні зберігатись захисні засоби, а також до 10 дм³ гіпосульфіту та соди, ганчірки для накладання в місцях порушення щільності з’єднань. У разі виявлення витоку хлору з балона місце витоку поливають водою, у результаті чого там утворюється обмерзання і витік припиняється.

Не допускається залишати установку та повітряні стояки на трубопроводі без охорони (наприклад, під час обідньої перерви).

Встановлюють і змінюють балони підйомними пристроями, що відповідають масі та габаритним розмірам балонів.

Особливої обережності потрібно дотримуватись під час перевезення балонів: їх не можна вдаряти один об одний, упускати на землю або піддавати випадковим ударам; на невеликі відстані балони слід перевозити на одновісному візку, на далекі – лише на ресорному транспорті. Щоб запобігти ударам під час перевезення, балони вкладають на дерев’яні бруски з вирізаними гніздами-вентилями в один бік, які в сонячну погоду закривають брезентом (для запобігання нагріванню).

Умови зберігання хлору повинні відповідати вимогам чинних Санітарних правил проектування, обладнання та утримання складів для зберігання сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).

Несправні балони негайно видаляють. Для їх знешкодження на майданчику робіт готують ємкість глибиною 2 м, діаметром 1,5 м, наповнену розчином вапна, яка має підведення води. Ємкість повинна мати водоненепроникні стінки та дно, а також розміщуватись не ближче, ніж за 10 м від місця робіт.

Не майданчику організації хлорування споруд або мережі мають бути розміщені шкафи для зберігання спецодягу та протигазів (по одному на кожного, хто обслуговує установку), а також аптечка з медикаментами для надання нагальної допомоги.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Трубопроводів каналізації	\|	Мережі і споруд

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.