МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Поняття, ознаки і види норм праваОсобливим видом соціальних норм є норми права, які є "елементарною часткою" права. У зв'язку з цим для норм права як частини цілого (права в цілому) притаманні свої основні ознаки і властивості. Водночас нормі права як окремому явищу властиві свої особливі риси: а) норма права — це загальновизнане правило поведінки, яке формулюється державою і має загальнообов'язковий характер. Положення, що містять у собі норми права, повинні сприйматися як безумовна провідна вказівка до дії, що виходить з державних структурні не підлягають обговоренню або оцінці з погляду їх доцільності чи раціональності; б) норма права — це формально визначене правило поведінки. У нормі права закріплюються права і обов'язки учасників суспільних відносин, а також санкції, що застосовуються у випадках порушень настанов норми. Ці приписи повинні виконуватися саме в тому обсязі та у випадках, у яких вони знайшли своє формальне закріплення у тексті правової норми; в) норма права — це правило поведінки загального характеру. Правило поведінки, що міститься у правовій нормі, адресоване не конкретному суб'єктові, а поширюється на всіх, хто стає учасником відносин, які регламентуються даною нормою права. Коло суб'єктів, на яких поширюється дія тієї або іншої норми права, може бути різним — від населення держави загалом до невеликих його груп, наприклад, професійних, вікових. Це залежить як від обсягу компетенції органа, що видає норму права, так і від тієї конкретної мети, що ставиться перед нормою права; г) норма права — це правило поведінки, що набуває якостей нормативності і загальнообов'язковості у чітко встановленому порядку. Норма права стає такою лише тоді, коли вона видається уповноваженим на те органом в межах його компетенції і в рамках встановленої процедури, тобто з дотриманням порядку розробки, обговорення, прийняття, набуття чинності, зміни та відміни дії і змісту норм права; д) норма права — це правило, здійснення якого забезпечується державою. Реалізація норм права забезпечується, з одного боку, створенням державою реальних умов і засобів, що сприяють безперешкодному добровільному здійсненню відповідними суб'єктами сформульованих у правовій нормі зразків поведінки, а з другого — засобами заохочення, переконання і примусу до бажаної поведінки, а також можливістю застосування санкцій у разі невиконання вимог правової норми. Норму права можна визначити як обов'язкове, формально визначене правило поведінки загального характеру, що у встановленому порядку приймається, змінюється, відміняється та забезпечується відповідними державними органами у межах їх компетенції. У будь-якій державі існує та постійно розвивається значний масив правових норм. Ця обставина робить доцільним і необхідним поділ їх на певні види, тобто класифікацію всієї сукупності норм права на групи відповідно до тієї або іншої ознаки. Так, за функціональною спрямованістю норми права поділяються на: а) регулятивні (правоустановчі) — що встановлюють права та обов'язки суб'єктів; б) правоохоронні — що регламентують засоби юридичної відповідальності за порушення прав і невиконання обов'язків, встановлених регулятивними нормами. За предметом правового регулювання (за галузями права) на: норми державного, адміністративного, цивільного й інших галузей права. Галузеві норми поділяються на: а) матеріальні — що встановлюють бажане правило поведінки, права та обов'язки суб'єктів; б) процесуальні — що регламентують порядок, форми і методи реалізації прав і обов'язків, встановлених в нормах права. За функціональним призначенням норми права поділяються на: 1. Відправні, що мають найбільш загальний характер, достатньо високу форму абстрагування і містять у собі відправні начала, основи правового регулювання суспільних відносин. Відправні норми досить неоднорідні за своїм характером, змістом і цільовим призначенням і, в свою чергу, поділяються на: а) норми-начала — містять у собі положення, що закріплюють основні підвалини суспільного та державного устрою; б) норми-принципи — закріплюють вихідні принципи права; в) визначально-установчі норми — містять положення, що визначають цілі, завдання окремих галузей права, правових інститутів, предмет, форми і засоби правового регулювання; г) норми-дефініції — містять повні або неповні визначення певних правових категорій та понять. 2. Норми-правила поведінки. На відміну від відправних — це норми, що безпосередньо регулюють поведінку людей, суспільні відносини. З точки зору характеру приписів, що включають норми права, вони поділяються на: а) зобов'язуючі — які закріплюють обов'язки певних суб'єктів; б) забороняючі — що містять у собі заборону щодо здійснення тих або інших діянь; в) уповноважуючі — котрі наділяють суб'єктів певними правами. За формою закріплення бажаної поведінки суб'єктів норми права поділяються на: а) категоричні (імперативні) — що приписують чітко визначені дії, однозначно закріплюють вичерпний перелік прав і обов'язків суб'єктів і не допускають від них ніяких збочень; б) диспозитивні — які встановлюють певні правила і обов'язки суб'єктів, але за згодою суб'єктів допускають їх доповнення; в) рекомендаційні — що встановлюють варіанти бажаної, але необов'язкової поведінки; г) заохочувальні — які встановлюють засоби заохочування за здійснення бажаних або корисних для держави і суспільства діянь.
|
||||||||
|