МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Розвиток та становлення бірж праці в УкраїніЩодо розвитку правового регулювання діяльності бірж праці, то варто наголосити, що першу біржу праці, під назвою Бюро праці, було відкрито в Києві, у жовтні 1915 р. Воєнно-Промисловим комітетом разом із Комітетом Південно-Західного фронту Всеросійського Земського Союзу. Біржа мала терміново вирішувати завдання, пов’язані із забезпеченням підприємств працівниками на зміну тим, що були мобілізовані на фронт, а вже потім – працевлаштовувати некваліфікованих робітників. У серпні 1917 р. міська дума вирішила взяти її на своє утримання та заснувати справжню біржу праці. Навесні 1917 р. виникла Полтавська губернська мережа бірж праці, в жовтні відкрилася біржа у Харкові, згодом – в Одесі, Катеринославі, Черкасах, Херсоні, Миколаєві, Єлизаветграді та ін. У 1918 р. почали працювати біржі у Вінниці, Луганську, Сумах, Житомирі, Юзівці (нині – Донецьк), Олександрівську (нині – Запоріжжя), Проскурові (нині – Хмельницький). Всього у 1917 – на початку 1918 р. в Україні було відкрито 48 бірж праці, які за рішенням Центральної Ради керувалися в роботі Положенням Тимчасового уряду Росії. Діяльність бірж праці контролювало Генеральне секретарство праці (потім – Міністерство праці) УНР. Трудовим посередництвом в Україні у 20-ті роки займалось 157 бірж, які діяли в усіх повітових містах. Управляли біржами спеціальні комітети, куди входили представники радянських і господарських органів (від держави) та профспілок. Таке управління було на той час кроком уперед, оскільки з січня 1918 р. існувало «суто робітниче управління», запроваджене замість встановленого Тимчасовим урядом у 1917 р. паритетного управління. Біржі праці, на нинішньому етапі перетворилися у служби зайнятості. Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», державна служба зайнятості створена для реалізації державної політики щодо зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Її діяльність відбувається під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
|
||||||||
|