При операціях на органах грудної порожнини

Наявність розкритої грудної клітки обумовлює специфічні особливості операцій на органах грудної порожнини. Це, насамперед, відкритий пневмоторакс, що призводить до порушень газообміну і гемодинаміки як наслідків колапсу легені, парадоксального дихання, флотації середостіння, зменшення венозного обертання і серцевого викиду, патологічних рефлексів. За таких умов методом вибору є тільки багатокомпонентна комбінована анестезія з ШВЛ.

Перед плановою операцією на легенях необхідно вивчити легеневі функції кожної легені окремо (легеневі об’єми, вентиляція, дифузія, вентиляційно-перфузійне співвідношення, газовий склад крові і КОС). Велике значення має відновлення прохідності трахеобронхіального дерева.

Рис. 1. Різні конструкції бронхіальних блокаторів (Руководство по анес-тезиологии / под ред. А.А. Бунятяна. – М.: Медицина, 1997).

Премедикація і вступний наркоз виконуються за загальноприйнятими правилами. Відповідальним моментом є інтубація трахеї, що повинна забезпечити:

– оптимальний газообмін;

– надійний захист здорових відділів легенів від потрапляння в них патологічного вмісту уражених ділянок;

– аспірацію вмісту трахеобронхіального дерева однієї легені без припинення вентиляції іншої;

– повне або часткове виключення легені, що оперується, з вентиляції;

– швидку зміну однолегеневої і дволегеневої вентиляції;

– оптимальні технічні умови для виконання операції (нерухома або малорухома легеня).

Для виконання цих завдань застосовують наступні способи інтубації:

– звичайна ендотрахеальна інтубація;

– ендотрахеальна інтубація з тампонадою бронхів уражених відділів легені або блокадою їх спеціальними блокаторами;

– ендобронхіальна інтубація здорової легені;

– роздільна інтубація головних бронхів.

Анестезія повинна підтримуватися таким анестетиком, який би задовольняв наступним вимогам:

– мала токсичність;

– легка керованість;

– забезпечення достатньої глибини наркозу при збереженні достатньої концентрації кисню в дихальній суміші;

– відсутність негативного впливу на органи дихання;

– вибухобезпечність.

Цим вимогам задовольняють закис азоту і фторотан. Звичайно, необхідно введення й інших препаратів для забезпечення всіх компонентів анестезії (опіати, міорелаксанти та ін.). Багато анестезіологів віддають перевагу епідуральній анестезії в сполученні з оксибутиратом натрію або закисом азоту.

Рис. 2.Ендобронхіальні й двопросвітні інтубаційні трубки (Руководство по анестезиологии / под ред. А.А. Бунятяна.– М.: Медицина, 1997).

Великої уваги при операціях на легенях вимагає підхід до інфузійної терапії, тому що ці операції серйозно впливають на гемодинаміку і в малому і великому колі кровообігу. Крім того, легені є першим механічним і метаболічним фільтром на шляху рідини, що вводиться. Перевага віддається кристалоїдам і колоїдам (декстранам, препаратам гідроксиетилкрохмалю).

Післяопераційний період вимагає інтенсивної терапії, яка застосо-вується у випадках ГДН, що описана у відповідному розділі.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.