Кліматичні умови, рельєф, води та грунтовий покрив Західно-Українського широколистяно-лісового краю

Західно-Український край має достатню зволоженість. При середній температурі січня -4,5 °С зими м'які, з частими відлигами. Літо помірно тепле, вегетаційний період триває 200-212 днів із сумами температур близько 2700 °С. Достатня зволоженість сприяє значній природній залісеності краю.

У рельєфі краю виділяються Волинська і Подільська височини, південно-східна частина Розточчя, Опілля і Хотинська височина. Східна межа краю фіксується за виходами на поверхню докембрійських гірських порід на лінії Полонне – Стара Синява – Нова Ушиця – долина р. Дністер. Поверхня краю розчленована численними річками, які входять до верхніх частин басейнів Дністра, Південного Бугу, Вісли і Прип'яті до глибини від 50-100 до 150-200 м. Долини лівих приток Дністра мають вигляд каньйонів, які прорізують товщі палеозойських і мезо- кайнозойських відкладів. У рельєфі добре виділяються скелясті, розчленовані вапнякові підняття – Товтри (Медобори), які являють собою залишки розмитих бар'єрних рифів та атолів неогенових морів. Над навколишньою місцевістю Товтри піднімаються на 50-60 м і мають абсолютну висоту 350-400 м. Усі ці підняття розміщені в центральній частині краю і простягаються смугою від Підкаменя до Кам'янця-Подільського з північного заходу на південний схід у вигляді окремих горбів та кряжів. У деяких місцях товтрові кряжі простягаються смугою завширшки 10-12 км. На ділянці Сатанів-Кам'янець-Подільський Товтри складаються з кількох пасом, а головне з них простягається вздовж лівого берега р. Смотрич від околиць Нігина до Карачківець.

Примітною особливістю природних умов краю є розвинуті тут унікальні поверхневі й підземні карстові утворення. Найбільшими і найвідомішими з підземних утворень є печери, розташовані в Тернопільській області на межиріччі Серету та Збруча: Кришталева, Озерна, Оптимістична, Млинки, Вертеба, Мокра, Сталактитова з гіпсоносними відкладами неогену. Карст впливає на поверхневий і підземний стік. Унікальні карстові печери мають велику наукову та практичну цінність. Вони потребують детального вивчення й охорони у зв'язку з розвитком туризму.

Західно-Український край має густу річкову сітку. Тут зосереджені ліві притоки верхньої частини басейну Дністра: Щерек, Кривуля, Свир, Гнила і Золота Липи, Коропець, Стрипа, Серет, Збруч, Жванчик, Смотрич, Мукіпа, Студениця, Ушиця, які течуть з півночі на південь. На сході й південному сході тече Південний Буг і з його притоками Бужок, Вовк та ін. На північ-північний схід течуть притоки Прип'яті: Случ з Хоморою, Горинь зі Стублою, Стир з Іквою, а також Західний Буг з Полтвою.

У долинах річок створюються мікрокліматичні умови, за яких є можливим вирощування теплолюбних культур.

У ґрунтовому покриві переважають опідзолені чорноземи, сірі лісові ґрунти, які розвинулись під широколистяними лісами. За позитивним балансом вологи та характером природної рослинності геоботаніки значну частину цієї території відносять до Європейської широколистяної області.

За особливостями ландшафтної структури Західно-Українськимй край поділяється на фізико-географічні області: Волинське Опілля, Мале Полісся, Розточчя й Опілля, Західно-Подільську, Північно-ГІодільську, Прут-Дністровську.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Географічне положення, розміри і обґрунтування меж зони широколистяних лісів на території України	\|	Характеристика внутрішніх відмінностей

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.