III. Додаткова література

§ 1. Поняття, значення та система
принципів кримінального процесу

§ 2. Характеристика
загальноправових принципів

§ 3. Характеристика
міжгалузевих принципів

§ 4. Характеристика галузевих (суто
кримінально-процесуальних) принципів

§ 1. Поняття, значення
та система принципів
кримінального процесу

Принципи (від латинського "prіncіpіum" – начало, основа) – це насамперед основні вихідні, керівні начала, ідеї про найбільш істотні властивості та закономірності кримінального процесу. Вміщуючи в со­бі уявлення про начала, передумови процесу, ці пра­вові ідеї мають основоположне значення. Будучи вті­леними у форму правових норм, вони являють собою найбільш загальні, центральні положення, на яких повинна будуватися і діяти процесуальна систе­ма.

Застарілість чинного Кримінально-процесуально­го кодексу України, перш за все, проявляється у тому, що він не містить окремої норми, яка б визначала поняття та систему принципів кримінального судо­чинства[18]. Це призводить до того, що автори підруч­ників з кримінального процесу виділяють від 4 до 39 принципів, оскільки немає єдиного підходу до ви­значення самого поняття принципу та його значення у формуванні та функціонуванні процесуальної га­лузі права.

Для визначення поняття "принципи кримінально­го процесу" слід з’ясуватися їх характерні ознаки, якими вони відрізняються від інших правових норм та інститутів.

До таких ознак слід віднести:

- принципи закріплюються в правових нормах, а то­му не можна вважати принципом наукові, політичні та інші ідеї та концепції, що існують поза правом;

- вони є основою формування всієї системи кримі­нально-процесуального права;

- їм повинні відповідати всі інші кримінально-про­цесуальні норми;

- принципи відображають демократичні основи процесу;

- вони тісно взаємопов’язані з державною політи­­кою в сфері кримінального судочинства, з ураху­­ван­ням положень міжнародних актів з прав люди­ни;

- вони характеризують кримінальний процес у ці­лому;

- принципи діють на всіх, або на більшості стадій кримінального процесу, найбільш повно вони прояв­ля­ються у стадії судового розгляду;

- принципи виступають критерієм законності дій, які здійснюються під час провадження в криміналь­ній справі; порушення хоча б одного з принципів тяг­не за собою визнання проведеної дії, або прийнятого рішення незаконним.

Враховуючи наведені ознаки, принципи кримі­нального процесу–це закріплені у правових нормах основоположні ідеї, найбільш загальні положення, що відображають панівні у державі політичні та пра­вові ідеї, визначають форму кримінального проце­су, сутність, зміст і направленість діяльності су­б’єк­тів судочинства, створюють гарантії захисту прав і сво­бод людини та забезпечення справедливості пра­во­суддя, а їх порушення є безумовною підставою ви­знання прийнятого рішення або проведеної процесу­альної дій незаконними.

Оскільки у процесуальних документах правозастосовчі органи, обґрунтовуючи своє рішення, дуже рід­ко посилаються на принципи кримінального про­це­су, існує думка, що вони мають виключно теоретич­не значення. Однак, це помилкове судження. Значен­ня принципів полягає в тому, що вони:

1) становлять основу для окремих норм та інститу­тів кримінально-процесуального права, направляю­чи дії законодавця у належному напрямку;

2) є вихідними положеннями для тлумачення ок­ре­мих кримінально-процесуальних норм;

3) являють собою суттєві гарантії правосуддя, за­без­печення прав і свобод людини;

4) є засобом вирішення питань щодо усунення про­галин у праві, застосування кримінально-про­це­су­аль­ного закону за аналогією;

5) виступають обґрунтуванням для вирішення ба­гатьох суперечностей, що виникають під час провад­ження у кримінальній справі.

Усі принципи кримінального процесу тісно по­в’я­зані один з одним. Як правило, порушення одного прин­ципу незмінно призводить до порушення іншого.

Вивченню принципів кримінального процесу до­по­магає їх класифікація. З цього питання в теорії кри­мінального процесу не склалося єдиної думки.

Як уже відзначалося раніше, до принципів можуть бути віднесені тільки ті положення, що закріплені в нор­мах права. Тому серед деяких авторів систему прин­ципів прийнято вибудовувати, розділяючи їх на дві групи, в одну з яких включаються ті положення, що знайшли закріплення в Конституції України, а в ін­шу, – що отримали своє відображення в галузевому законодавстві. Саме тому принципи першої групи одержали назву конституційних, а принципи дру­гої – неконституційні.

Така класифікація представляється формальною, оскільки не має істотного значення, тому що деякі пра­вові ідеї одержують значення принципів, не буду­чи взагалі виражені в юридичних поняттях.

З такою позицією по суті солідарні ті автори, які вважають, що залежно від юридичної сили джере­ла, у якому закріплені принципи, вони поділяються на:

- конституційні – ті, що закріплені у Конституції Ук­раїни (головним чином у розділі 2 та у ст. 129);

- спеціальні (або інші) – принципи, що закріплені у КПК та інших законах, які регулюють кримінально-процесуальні правовідносини.

У літературі поширена й інша класифікація прин­ципів – на судоустрійні та процесуальні. Дана класи­фікація досить умовна, тому що, як показує аналіз, судоустрійні і процесуальні (судочинні) принципи органічно зв’язані, нероздільні і взаємообумовлені. Жо­ден з них не функціонує за межами судочинства, отже, усі вони є процесуальними.

У літературі виділяють, крім того, принципи ок­ре­мих процесуальних стадій. Однак слабкість цієї кон­цепції полягає в тому, що важко знайти в системі принципів кримінального процесу ті, які були б харак­терні тільки для однієї стадії судочинства.

Найбільш поширеною у науці кримінального про­цесу є класифікація принципів залежно від пошире­ності на галузі права, згідно до якої вони поділя­ються на:

1) загальноправові – ті, що діють без винятку у всіх галузях права (наприклад: законності, право лю­дини на свободу і особисту недоторканність);

2) міжгалузеві – діють у кількох галузях права (на­приклад: змагальності, диспозитивності);

3) галузеві (або суто кримінально-процесуальні) – ді­ють лише у кримінальному судочинстві (наприклад: презумпції невинуватості, забезпечення підозрювано­му, обвинуваченому, підсудному права на захист).

§ 2. Характеристика
загальноправових принципів

Переглядів: 318