Суд, суддя, народні засідателі

Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Таким чином, суд – це єдиний суб’єкт кримінального судочинства, який виконує функцію правосуддя.

Кримінальне судочинство здійснюється:

1) місцевими загальними судами: районними, районними у містах, міськими, міськрайонними, військовими судами гарнізонів;

2) апеляційними загальними судами: апеляційними судами областей, апеляційними судами міст Києва та Севастополя, Апеляційним судом Автономної Республіки Крим, військовими апеляційними судами регіонів та апеляційним судом Військово-Морських Сил України;

3) Верховним судом України.

Необхідно звернути увагу на те, що Закон "Про судоустрій України" був прийнятий 7 лютого 2002 року. Однак, у ст.ст. 32, 38 та ін. КПК не були внесені відповідні зміни, а тому у Кодексі залишилися назви судів, які вже не існують в Україні (міжрайонний (окружний), міжобласний, Верховний суд Автономної Республіки Крим).

Крім того, слід вказати, що термін "суд" використовується у кримінальному процесі у двох визначеннях. По-перше, це відповідний державний орган, де працюють судді та інші співробітники апарату суду. По-друге, судом називають тих професійних суддів, а у випадках, передбачених законом, і народних засідателів, які здійснюють правосуддя у конкретній кримінальній справі. Як суб’єкта кримінального процесу, необхідно розглядати саме суд у другому визначенні.

У КПК України також закріплені процесуальні повноваження такого учасника судочинства, як суддя. Наприклад: "Обшук житла чи іншого володіння особи, за винятком невідкладних випадків, проводиться лише за вмотивованою постановою судді" (ч. 5 ст. 177 КПК). Існує така стадія процесу – попередній розгляд справи суддею (саме суддею, а не судом). Тобто термін "суддя" використовується, коли законом передбачено вирішення питання суддею одноособово. При цьому суддя, який здійснює розгляд справи одноособово, діє від імені суду. Термін "суддя" також використовується для позначення особи, яка входить до складу суду під час вирішення питання про її відвід або окрему думку.

До повноважень суду належить:

- забезпечення додержання конституційних прав і свобод фізичних осіб, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави у стадії досудового провадження (судовий контроль);

- прийняття рішень, пов’язаних із підготовкою і призначенням справи до судового розгляду;

- розгляд кримінальних справ у першій інстанції;

- розгляд справ в апеляційному порядку;

- перегляд судових рішень, що набрали законної сили;

- звернення судового рішення до виконання;

- розгляд питань, що виникають при виконанні вироку;

- зняття судимості.

Виключно суду надане право визнати особу винуватою у вчиненні злочину.

На стадії досудового розслідування тільки суддя може прийняти рішення про:

- обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту;

- продовження строку тримання під вартою;

- поміщення обвинуваченого у медичний заклад для проведення стаціонарної судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;

- здійснення огляду та обшуку в житлі чи іншому володінні особи;

- здійснення виїмки документів, що містять державну або банківську таємницю;

- накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку (може здійснюватися тільки за постановою голови чи заступника голови апеляційного суду).

Якщо апеляційний суд розглядає кримінальну справу по першій інстанції, разом з професійними суддями беруть участь у правосудді народні засідателі. Народні засідателі під час судового розгляду користуються усіма правами судді. Вимоги до осіб, які можуть бути народними засідателями, встановлені у ст.ст. 66-67 Закону України "Про судоустрій України".

Оскільки суд вирішує особливо важливе питання про винуватість особи у вчиненні злочину, то закон встановлює достатньо велику кількість обставин за яких суддя (або народний засідатель), який входить до складу суду, не може брати участь у розгляді справи:

- якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь із них, а також родичем слідчого, особи, яка провадила дізнання, обвинувача або обвинуваченого;

- якщо він брав участь у цій справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка провадила дізнання, слідчий, обвинувач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

- якщо він під час досудового слідства у справі вирішував питання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання, зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строків тримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи;

- якщо він під час досудового слідства у справі розглядав питання про усунення захисника в порядку, передбаченому ст. 61-1 КПК;

- якщо він особисто або його родичі заінтересовані в результатах справи;

- за наявності інших обставин, які зумовлюють сумнів у його об’єктивності.

Крім того, ст. 55 КПК встановлює правила за яких суддя не може брати повторної участі у розгляді однієї справи. Такі правила полягають у наступному:

- суддя, який брав участь у розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в апеляційному чи касаційному порядку, а так само брати участь у новому розгляді справи в суді першої інстанції в разі скасування вироку або ухвали про закриття справи, постановлених за його участі;

- суддя, який брав участь у розгляді справи в апеляційному порядку, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої інстанції або в касаційному порядку, а так само в новому розгляді справи в касаційній інстанції після скасування ухвали, постановленої за його участі;

- суддя, який брав участь у розгляді справи в касаційному порядку, не може брати участі в розгляді тієї самої справи в суді першої інстанції і в апеляційному порядку, а так само в повторному розгляді справи в касаційному порядку, якщо постанову (ухвалу), винесену за його участі, скасовано;

- суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в розгляді цієї справи в порядку виключного провадження.

Практичний приклад

Так, ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 3 квітня 2003 р. у справі щодо В. скасовано вирок Ленінського районного суду м. Вінниці та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області з тих підстав, що судове рішення суд першої інстанції виніс незаконним складом суду, оскільки суддя, який постановив вирок, виніс у цій же справі постанову про проведення обшуку та обрав щодо В. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відвід, заявлений судді або народному засідателю, вирішується іншими суддями без судді, якого відводять. При рівності голосів суддя вважається відведеним. Відвід, заявлений двом суддям або всьому складові суду, вирішується судом у повному складі простою більшістю голосів. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті. Заява про відвід судді, який одноособово розглядає справу, подається у письмовому вигляді не менш як за три дні до судового розгляду справи. Відвід, заявлений судді, який одноособово розглядає справу, вирішується постановою голови місцевого суду.

Незважаючи на те, що ст. 127 Конституції України, а також ст.ст. 68-72 Закону "Про судоустрій України" передбачає участь у правосудді присяжних, однак наявність вказаних суб’єктів Кримінально-процесуальним кодексом України до цього часу не передбачена.

§ 3. Учасники, які мають
власний кримінально-правовий
або цивільно-правовий інтерес
у кримінальному процесі

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Прокурор	\|	Обвинувачений

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.